Лист Ліги Укршкірвзуттяпром до Мінекономрозвитку щодо впливу Угод про вільну торгівлю з ЄС і СНД на роботу галузі
ЛІГА УКРАЇНСЬКИХ ПРОМИСЛОВЦІВ - ВИРОБНИКІВ ВЗУТТЯ,
ШКІРГАЛАНТЕРЕЇ, ХУТРОВИХ ВИРОБІВ І ШКІРЯНИХ ТОВАРІВ
№ 216 від 20.01.14.
Першому заступнику Міністра
розвитку і торгівлі України
Максюті А.А
На № 3811-07/493-12 від 10.01.2014
Шановний Анатолію Аркадійовичу!
Ліга Укршкірвзуттяпром вважає шкідливим для економіки України протиставляти Угоду про вільну торгівлю з Європейським Союзом з аналогічною Угодою з СНД, яка діє з 2011 року. Взуттєві і шкіряні підприємства України активно працюють на обох цих ринках та мають намір і надалі розвивати таку роботу. Цьому сприятиме, зокрема, укладання Угод про ЗВТ і асоціацію з Європейським Союзом та усунення певних проблемних питань в технічних регламентах Митного союзу.
За результатами наради, яка відбулась в Мінекономрозвитку 16.01.2014 Ліга Укршкірвзуттяпром надає таку інформацію.
1. Проблеми і перспективи промислової кооперації з країнами СНД.
Угодою про загальні умови і механізм підтримки розвитку виробничої кооперації підприємств і галузей держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав від 23 грудня 1993 року передбачено, що:
«под поставками товаров по кооперации понимаются поставки сырья, материалов, узлов, деталей, запасных частей, заготовок, полуфабрикатов, комплектующих и других изделий отраслевого и межотраслевого назначения, технологически взаимосвязанных и необходимых для совместного изготовления конечной продукции …» (Стаття 3).
З огляду на зазначене, положення цієї Угоди мають обмежені можливості для застосування у взуттєвій і шкіргалантерейній промисловості.
2. Проблеми та перспективи функціонування зони вільної торгівлі (ЗВТ) з країнами СНД. Переваги та недоліки для Української промисловості.
Перевагою ЗВТ з країнами СНД є традиційність цього ринку з населенням (без України) біля 230 млн. осіб, який щороку імпортує 200-250 млн. пар, а споживає 400-450 млн. пар взуття. Обсяги експорту та імпорту українського взуття за 11 міс. 2013 р. (за інф. Держстату) та загальний обсяг імпорту взуття до ЄС та СНД (2012р.) наведено в таблиці:
Взуття, коди УКТЗЕД 6401-6405, (млн. пар)
СНД
ЄС
Всього
Експорт з України
6,2
6,0
12,2
Імпорт до України
2,1
2,4
4,5
Загальний імпорт з усіх країн (2012)
200-250
(без України)
понад 2000
Функціонування ЗВТ з країнами СНД в цілому позитивно впливає на роботу взуттєвої галузі, оскільки за якістю і ціною українське взуття є конкурентоздатним в країнах СНД.
Водночас, негативним чинником, що потенційно може вплинути на торгівлю з СНД, є невідповідність технічних регламентів Митного союзу - «О безопасности продукции, предназначенной для детей и подростков (ТР ТС 007/2011)» та «О безопасности продукции легкой промышленности (ТР ТС 017/2011) Угоді про технічні бар’єри у торгівлі (Угода ТБТ). Ця Угода забороняє встановлювати вимоги до імпортної продукції, які не стосуються національної безпеки; запобіганню шахрайським діям; захисту життя або здоров'я людини, тварин або рослин, а також захисту навколишнього середовища. Більше того Угода ТБТ вимагає, щоб встановлення будь-яких вимог до товарів було науково обґрунтованим. Зазначимо, що РФ є членом СОТ.
Наприклад. Ряд положень документу ТР ТС 007/2011 суперечить Угоді ТБТ.
1). В статті «3. Правила обращения на рынке» зазначено, що «1. Продукция для детей и подростков выпускается в обращение на рынке государств - членов Таможенного союза при её соответствии настоящему техническому регламенту, а также другим техническим регламентам Таможенного союза, действие которых на нее распространяется, при этом она должна пройти процедуру обязательного подтверждения соответствия…».
Зазначимо, що запропонована Митним союзом процедура обов’язкового підтвердження відповідності (шляхом сертифікації або декларування за певною складною процедурою) для шкіргалантереї, взуття та інших аналогічних товарів, в тому числі і дитячих, ніде в світі не застосовується.
Такі товари є багатоасортиментними, навіть дрібний виробник виготовляє щороку кілька десятків і навіть сотень різноманітних моделей, а кожна модель суттєво відрізняється за конструкцією, матеріалами і технологією.
Тому в жодній іншій країні-члені СОТ (у тому числі США, Канаді, країнах ЄС, країнах Африки та Азії) процедура обов’язкового підтвердження відповідності шляхом сертифікації або декларування не застосовується, оскільки не дозволяє досягнути мети забезпечення захисту інтересів споживачів, а є по суті невиправданою перешкодою для імпорту і суттєво посилює корупційні ризики у стосунках бізнесу з контролерами.
Безпечність взуття (окрім спеціального і захисного з визначеними функціями) у ЄС забезпечує контроль за безпечністю використовуваних матеріалів. Вимоги до матеріалів встановлені в ЄС, як правило, аналогічні з чинними в Україні.
2). Згадані технічні регламенти МС зобов’язують держоргани контролювати усе взуття по цілому ряду показників, які складно віднести до безпечності або національної безпеки, наприклад:
міцність кріплення каблуків, підошов, деталей низу взуття;
стійкість підошви до багаторазового згинання;
ударна міцність підошви;
ярлик і етикетка мають бути виготовлені з афішного або газетного паперу;
взуття в коробках має бути упаковане носком однієї півпари до п’яткової частини іншої півпари;
та багато інших аналогічних вимог.
Можна погодитись з важливістю цих показників, але, цілком очевидно, що в ринковій економці вони не повинні регулюватись державою.
3) Технічні регламенти ТС 007/2011 та ТС 017/2011 містять також санітарні і гігієнічні вимоги до взуттєвих матеріалів, які повністю дублюють аналогічні показники, включенні до обов’язкових в МС «Єдиних санітарно-епідеміологічних і гігієнічних вимог до товарів що підлягають санітарно-епідеміологічному нагляду» від 28.05.2010 року, що є неприпустимим.
Наведений перелік невиправданих вимог до товарів в країнах Митного союзу, не є вичерпним.
3. Проблеми та перспективи залучення інвестиційних ресурсів до реалізації конкретних проектів щодо модернізації діючих і створення нових промислових виробництв. Шляхи усунення причин скорочення інвестиційних вкладень.
Очікувані обсяги залучення інвестиційних ресурсів з країн СНД у взуттєву промисловість України є незначними. Крім того, ці країни, як правило, не генерують передові технології в цій галузі і не можуть надати стратегічні інвестиції для випереджаючого розвитку і розширення ринку збуту. Водночас, під виглядом інвестицій може відбутись процес примітивної «скупки активів» в Україні з боку російських фірм, що мають більші фінансові можливості і дешевші кредитні ресурси.
Довідково: В документі «Комплексная оценка макроэкономического эффекта различных форм глубокого экономического сотрудничества Украины со странами Таможенного союза и Единого экономического пространства в рамках ЕврАзЭС», підготовленого спільно Інститутом економіки та прогнозування НАНУ (керівник академік Геєць В.М.) і Інститутом народногосподарського прогнозування РАН, на стор 117 зазначено таке:
«Российский бизнес имеет активное стремление расширяться за пределы государства за счёт скупки активов. Этому способствует наличие свободных ресурсов…».
В той же час залучення інвестицій з країн ЄС для українських підприємств є вигідним з огляду на отримання в рамках таких проектів суттєвої техніко-технологічної і маркетингової підтримки для роботи на внутрішньому і зовнішньому ринках.
4. Пропозиції до умов підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом та ЗВТ з ЄС. Негативні та позитивні наслідки укладання таких Угод».
Наразі взуттєва, шкіргалантерейна та шкіряна промисловості України мають біля 1500 підприємств. Найпотужніші з них мають до 2,0 тис. працівників. Галузь виробляє щорічно 35-40 млн. пар взуття, з яких в 2013 році експортовано понад 1З млн. пар (приблизно в рівних частинах до ЄС і СНД – див. табл.). Виробляється до 300 млн. кв. дециметрів натуральної шкіри. Проте, частка вітчизняного взуття на ринку України становить лише 20-25 %. В структурі імпорту до 80% - це взуття з Китаю, де затрати на виробництво і податки значно нижчі ніж в Україні. Наприклад, робітник взуттєвої фабрики працює 12-14 годин на добу, має 1 вихідний на місяць, не має відпустки і обов’язкового пенсійного і медичного забезпечення!
З огляду на це основним пріоритетом галузі є імпортозаміщення за рахунок виробництва високоякісного взуття. Взуття, виготовлене в таких країнах, як Італія, Іспанія, займає іншу досить високу цінову нішу, що не становить загрози для вітчизняних виробників. З продукцією, виготовленою в Польщі, Румунії, Угорщині, українське взуття успішно конкурує за рахунок достатнього рівня якості і асортименту та конкурентних цін.
У разі укладання Угоди взуття з ЄС буде імпортуватися в Україну без чинного на сьогодні 10% ввізного мита. Проте, з означених вище причин, скасування мита не буде мати суттєвого негативного впливу на роботу вітчизняних підприємств, зокрема і тому, що протягом останніх років до 90% взуття з ЄС та інших регіонів ввозиться в Україну за тіньовими схемами. Відповідні дані наведені в листі Ліги «Укршкірвзуттяпром» до Прем’єр-міністра України М.А.Азарова від 18.04.2013 р. № 200.
Водночас, поступове скасування ввізного мита до ЄС (зараз 8 - 17%) та інших бар’єрів в торгівлі сприятиме збільшенню поставок українського взуття до Європейського Союзу. ЄС щорічно імпортує понад 2 млрд. пар взуття, що в 8-10 разів більше, ніж загалом імпортують країни СНД.
Принагідно зазначимо, що інформація про загрозу для українських виробників (і не лише взуття!) в частині складної процедури дотримання європейських технічних стандартів і регламентів є міфом. В ЄС не існує технічних стандартів, що регулюють якість взуття, як інших аналогічних товарів. До того ж усі європейські технічні стандарти є добровільними. Лише одиниці з майже 20 тис. стандартів ЄС стають обов’язковими лише після включення їх до спеціальних правових актів ЄС. В сфері виробництва взуття, як і товарів легкої промисловості обов’язкових стандартів ЄС і спеціальних Регламентів ЄС немає! Про забезпечення безпечності взуття в ЄС зазначено вище.
Таким чином, укладання зазначеної Угоди з ЄС не буде мати загрози зростання імпорту європейського взуття, проте, сприятиме збільшенню постачання вітчизняних товарів на ринок ЄС. Крім того, галузь отримає позитивний результат від спрощення закупівлі в країнах ЄС високотехнологічного обладнання та сучасних матеріалів і хімікатів для виробництва взуття та шкіри, які в Україні не вироблялись раніше і не виробляються зараз. Українські виробники зможуть також відповідним чином використати передбачений Угодою з ЄС 15-річний перехідний період лібералізації торгівлі сирими шкурами. Загалом переваги для взуттєвої і шкіряної промисловості від укладення Угод з ЄС в чинній редакції значно переважають деякі ризики, що можуть виникнути. Угода про асоціацію також дасть загальноекономічний позитивний ефект.
Значним ризиком, проте не пов’язаним безпосередньо з самою угодою про ЗВТ з ЄС, є ризик застосування окремими країнами СНД політично вмотивованих санкцій у разі підписання Україною такої угоди. Про реальність таких санкцій йдеться вищезгаданому документі «Комплексная оценка макроэкономического эффекта…».
Загальні висновки і пропозиції.
1. Невиправданим є протиставлення ринків СНД і ЄС для українського взуття і шкіряних товарів: вітчизняні виробники вже працюють на обох ринках і планують розширювати цю роботу. Угоди з ЄС про ЗВТ та про асоціацію у парафованому на цей час тексті доцільно укладати.
2.Необхідно, застосовуючи консультації і, в разі потреби, механізми врегулювання суперечок в рамках СОТ, вирішити питання приведення технічних регламентів Митного союзу - «О безопасности продукции, предназначенной для детей и подростков (ТР ТС 007/2011)» та «О безопасности продукции легкой промышленности (ТР ТС 017/2011)» у відповідність Угоді про технічні бар’єри у торгівлі СОТ.
З повагою,
Президент Ліги Укршкірвзуттяпром
Президент Асоціації Укршкірпром /підпис/ Олександр Бородиня
1024x768 Normal 0 false false false RU X-NONE X-NONE
ЛІГА УКРАЇНСЬКИХ ПРОМИСЛОВЦІВ - ВИРОБНИКІВ ВЗУТТЯ,
ШКІРГАЛАНТЕРЕЇ, ХУТРОВИХ ВИРОБІВ І ШКІРЯНИХ ТОВАРІВ
№ 216 від 20.01.14.
Першому заступнику Міністра
розвитку і торгівлі України
Максюті А.А
На № 3811-07/493-12 від 10.01.2014
Шановний Анатолію Аркадійовичу!
Ліга Укршкірвзуттяпром вважає шкідливим для економіки України протиставляти Угоду про вільну торгівлю з Європейським Союзом з аналогічною Угодою з СНД, яка діє з 2011 року. Взуттєві і шкіряні підприємства України активно працюють на обох цих ринках та мають намір і надалі розвивати таку роботу. Цьому сприятиме, зокрема, укладання Угод про ЗВТ і асоціацію з Європейським Союзом та усунення певних проблемних питань в технічних регламентах Митного союзу.
За результатами наради, яка відбулась в Мінекономрозвитку 16.01.2014 Ліга Укршкірвзуттяпром надає таку інформацію.
1. Проблеми і перспективи промислової кооперації з країнами СНД.
Угодою про загальні умови і механізм підтримки розвитку виробничої кооперації підприємств і галузей держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав від 23 грудня 1993 року передбачено, що:
«под поставками товаров по кооперации понимаются поставки сырья, материалов, узлов, деталей, запасных частей, заготовок, полуфабрикатов, комплектующих и других изделий отраслевого и межотраслевого назначения, технологически взаимосвязанных и необходимых для совместного изготовления конечной продукции …» (Стаття 3).
З огляду на зазначене, положення цієї Угоди мають обмежені можливості для застосування у взуттєвій і шкіргалантерейній промисловості.
2. Проблеми та перспективи функціонування зони вільної торгівлі (ЗВТ) з країнами СНД. Переваги та недоліки для Української промисловості.
Перевагою ЗВТ з країнами СНД є традиційність цього ринку з населенням (без України) біля 230 млн. осіб, який щороку імпортує 200-250 млн. пар, а споживає 400-450 млн. пар взуття. Обсяги експорту та імпорту українського взуття за 11 міс. 2013 р. (за інф. Держстату) та загальний обсяг імпорту взуття до ЄС та СНД (2012р.) наведено в таблиці:
|
Взуття, коди УКТЗЕД 6401-6405, (млн. пар) |
СНД |
ЄС |
Всього |
|
Експорт з України |
6,2 |
6,0 |
12,2 |
|
Імпорт до України |
2,1 |
2,4 |
4,5 |
|
Загальний імпорт з усіх країн (2012) |
200-250 (без України) |
понад 2000 |
Функціонування ЗВТ з країнами СНД в цілому позитивно впливає на роботу взуттєвої галузі, оскільки за якістю і ціною українське взуття є конкурентоздатним в країнах СНД.
Водночас, негативним чинником, що потенційно може вплинути на торгівлю з СНД, є невідповідність технічних регламентів Митного союзу - «О безопасности продукции, предназначенной для детей и подростков (ТР ТС 007/2011)» та «О безопасности продукции легкой промышленности (ТР ТС 017/2011) Угоді про технічні бар’єри у торгівлі (Угода ТБТ). Ця Угода забороняє встановлювати вимоги до імпортної продукції, які не стосуються національної безпеки; запобіганню шахрайським діям; захисту життя або здоров'я людини, тварин або рослин, а також захисту навколишнього середовища. Більше того Угода ТБТ вимагає, щоб встановлення будь-яких вимог до товарів було науково обґрунтованим. Зазначимо, що РФ є членом СОТ.
Наприклад. Ряд положень документу ТР ТС 007/2011 суперечить Угоді ТБТ.
1). В статті «3. Правила обращения на рынке» зазначено, що «1. Продукция для детей и подростков выпускается в обращение на рынке государств - членов Таможенного союза при её соответствии настоящему техническому регламенту, а также другим техническим регламентам Таможенного союза, действие которых на нее распространяется, при этом она должна пройти процедуру обязательного подтверждения соответствия…».
Зазначимо, що запропонована Митним союзом процедура обов’язкового підтвердження відповідності (шляхом сертифікації або декларування за певною складною процедурою) для шкіргалантереї, взуття та інших аналогічних товарів, в тому числі і дитячих, ніде в світі не застосовується.
Такі товари є багатоасортиментними, навіть дрібний виробник виготовляє щороку кілька десятків і навіть сотень різноманітних моделей, а кожна модель суттєво відрізняється за конструкцією, матеріалами і технологією.
Тому в жодній іншій країні-члені СОТ (у тому числі США, Канаді, країнах ЄС, країнах Африки та Азії) процедура обов’язкового підтвердження відповідності шляхом сертифікації або декларування не застосовується, оскільки не дозволяє досягнути мети забезпечення захисту інтересів споживачів, а є по суті невиправданою перешкодою для імпорту і суттєво посилює корупційні ризики у стосунках бізнесу з контролерами.
Безпечність взуття (окрім спеціального і захисного з визначеними функціями) у ЄС забезпечує контроль за безпечністю використовуваних матеріалів. Вимоги до матеріалів встановлені в ЄС, як правило, аналогічні з чинними в Україні.
2). Згадані технічні регламенти МС зобов’язують держоргани контролювати усе взуття по цілому ряду показників, які складно віднести до безпечності або національної безпеки, наприклад:
міцність кріплення каблуків, підошов, деталей низу взуття;
стійкість підошви до багаторазового згинання;
ударна міцність підошви;
ярлик і етикетка мають бути виготовлені з афішного або газетного паперу;
взуття в коробках має бути упаковане носком однієї півпари до п’яткової частини іншої півпари;
та багато інших аналогічних вимог.
Можна погодитись з важливістю цих показників, але, цілком очевидно, що в ринковій економці вони не повинні регулюватись державою.
3) Технічні регламенти ТС 007/2011 та ТС 017/2011 містять також санітарні і гігієнічні вимоги до взуттєвих матеріалів, які повністю дублюють аналогічні показники, включенні до обов’язкових в МС «Єдиних санітарно-епідеміологічних і гігієнічних вимог до товарів що підлягають санітарно-епідеміологічному нагляду» від 28.05.2010 року, що є неприпустимим.
Наведений перелік невиправданих вимог до товарів в країнах Митного союзу, не є вичерпним.
3. Проблеми та перспективи залучення інвестиційних ресурсів до реалізації конкретних проектів щодо модернізації діючих і створення нових промислових виробництв. Шляхи усунення причин скорочення інвестиційних вкладень.
Очікувані обсяги залучення інвестиційних ресурсів з країн СНД у взуттєву промисловість України є незначними. Крім того, ці країни, як правило, не генерують передові технології в цій галузі і не можуть надати стратегічні інвестиції для випереджаючого розвитку і розширення ринку збуту. Водночас, під виглядом інвестицій може відбутись процес примітивної «скупки активів» в Україні з боку російських фірм, що мають більші фінансові можливості і дешевші кредитні ресурси.
Довідково: В документі «Комплексная оценка макроэкономического эффекта различных форм глубокого экономического сотрудничества Украины со странами Таможенного союза и Единого экономического пространства в рамках ЕврАзЭС», підготовленого спільно Інститутом економіки та прогнозування НАНУ (керівник академік Геєць В.М.) і Інститутом народногосподарського прогнозування РАН, на стор 117 зазначено таке:
«Российский бизнес имеет активное стремление расширяться за пределы государства за счёт скупки активов. Этому способствует наличие свободных ресурсов…».
В той же час залучення інвестицій з країн ЄС для українських підприємств є вигідним з огляду на отримання в рамках таких проектів суттєвої техніко-технологічної і маркетингової підтримки для роботи на внутрішньому і зовнішньому ринках.
4. Пропозиції до умов підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом та ЗВТ з ЄС. Негативні та позитивні наслідки укладання таких Угод».
Наразі взуттєва, шкіргалантерейна та шкіряна промисловості України мають біля 1500 підприємств. Найпотужніші з них мають до 2,0 тис. працівників. Галузь виробляє щорічно 35-40 млн. пар взуття, з яких в 2013 році експортовано понад 1З млн. пар (приблизно в рівних частинах до ЄС і СНД – див. табл.). Виробляється до 300 млн. кв. дециметрів натуральної шкіри. Проте, частка вітчизняного взуття на ринку України становить лише 20-25 %. В структурі імпорту до 80% - це взуття з Китаю, де затрати на виробництво і податки значно нижчі ніж в Україні. Наприклад, робітник взуттєвої фабрики працює 12-14 годин на добу, має 1 вихідний на місяць, не має відпустки і обов’язкового пенсійного і медичного забезпечення!
З огляду на це основним пріоритетом галузі є імпортозаміщення за рахунок виробництва високоякісного взуття. Взуття, виготовлене в таких країнах, як Італія, Іспанія, займає іншу досить високу цінову нішу, що не становить загрози для вітчизняних виробників. З продукцією, виготовленою в Польщі, Румунії, Угорщині, українське взуття успішно конкурує за рахунок достатнього рівня якості і асортименту та конкурентних цін.
У разі укладання Угоди взуття з ЄС буде імпортуватися в Україну без чинного на сьогодні 10% ввізного мита. Проте, з означених вище причин, скасування мита не буде мати суттєвого негативного впливу на роботу вітчизняних підприємств, зокрема і тому, що протягом останніх років до 90% взуття з ЄС та інших регіонів ввозиться в Україну за тіньовими схемами. Відповідні дані наведені в листі Ліги «Укршкірвзуттяпром» до Прем’єр-міністра України М.А.Азарова від 18.04.2013 р. № 200.
Водночас, поступове скасування ввізного мита до ЄС (зараз 8 - 17%) та інших бар’єрів в торгівлі сприятиме збільшенню поставок українського взуття до Європейського Союзу. ЄС щорічно імпортує понад 2 млрд. пар взуття, що в 8-10 разів більше, ніж загалом імпортують країни СНД.
Принагідно зазначимо, що інформація про загрозу для українських виробників (і не лише взуття!) в частині складної процедури дотримання європейських технічних стандартів і регламентів є міфом. В ЄС не існує технічних стандартів, що регулюють якість взуття, як інших аналогічних товарів. До того ж усі європейські технічні стандарти є добровільними. Лише одиниці з майже 20 тис. стандартів ЄС стають обов’язковими лише після включення їх до спеціальних правових актів ЄС. В сфері виробництва взуття, як і товарів легкої промисловості обов’язкових стандартів ЄС і спеціальних Регламентів ЄС немає! Про забезпечення безпечності взуття в ЄС зазначено вище.
Таким чином, укладання зазначеної Угоди з ЄС не буде мати загрози зростання імпорту європейського взуття, проте, сприятиме збільшенню постачання вітчизняних товарів на ринок ЄС. Крім того, галузь отримає позитивний результат від спрощення закупівлі в країнах ЄС високотехнологічного обладнання та сучасних матеріалів і хімікатів для виробництва взуття та шкіри, які в Україні не вироблялись раніше і не виробляються зараз. Українські виробники зможуть також відповідним чином використати передбачений Угодою з ЄС 15-річний перехідний період лібералізації торгівлі сирими шкурами. Загалом переваги для взуттєвої і шкіряної промисловості від укладення Угод з ЄС в чинній редакції значно переважають деякі ризики, що можуть виникнути. Угода про асоціацію також дасть загальноекономічний позитивний ефект.
Значним ризиком, проте не пов’язаним безпосередньо з самою угодою про ЗВТ з ЄС, є ризик застосування окремими країнами СНД політично вмотивованих санкцій у разі підписання Україною такої угоди. Про реальність таких санкцій йдеться вищезгаданому документі «Комплексная оценка макроэкономического эффекта…».
Загальні висновки і пропозиції.
1. Невиправданим є протиставлення ринків СНД і ЄС для українського взуття і шкіряних товарів: вітчизняні виробники вже працюють на обох ринках і планують розширювати цю роботу. Угоди з ЄС про ЗВТ та про асоціацію у парафованому на цей час тексті доцільно укладати.
2.Необхідно, застосовуючи консультації і, в разі потреби, механізми врегулювання суперечок в рамках СОТ, вирішити питання приведення технічних регламентів Митного союзу - «О безопасности продукции, предназначенной для детей и подростков (ТР ТС 007/2011)» та «О безопасности продукции легкой промышленности (ТР ТС 017/2011)» у відповідність Угоді про технічні бар’єри у торгівлі СОТ.
З повагою,
Президент Ліги Укршкірвзуттяпром
Президент Асоціації Укршкірпром /підпис/ Олександр Бородиня
1024x768 Normal 0 false false false RU X-NONE X-NONE 
