четвер, 29.10.2020

Звернення до Президента України стосовно неконституційності Закону України "Про захист персональних даних" та відтермінування відповідальності за порушення законодавства у сфері захисту персональних даних

Президенту України

Януковичу В.Ф.

Шановний Вікторе Федоровичу!

З 01 січня 2011 вступив в силу ЗУ №2297- VI «Про захист персональних даних». Під визначення ст.2 Закону «Володілець бази персональних даних» підпадає практично кожен суб’єкт господарювання, починаючи з приватного підприємця до великих організацій.

Однак , на даний час не має ні затвердженого типового порядку обробки персональних даних, ні офіційних рекомендацій, щодо забезпечення захисту персональних даних від незаконної обробки, а також незаконного доступу до них. Невідомо, як повинні знищувати, в разі необхідності бази даних. На місцях не створенні філіали (представництва) Державної служби захисту персональних даних, які б втілювати в життя норми закону та вели інформаційно-роз’яснювальну роботу, щодо його положень .

Але з 01 січня 2012 року почнуть діяти санкції за невиконання норм Закону України «Про захист персональних даних». До відповідальності можуть бути притягненні за цим законом майже усі суб’єкти господарювання – лікарні, школи, підприємці, громадські організації, тому що не зрозуміло виписан текст Закону. Штрафні санкції передбаченні від 3400грн до 17000грн. І це в той час , коли не має жодного офіційного роз’яснення. Це призвело до ажіотажу серед населення та підприємницької спільноти. Заяви на оформлення баз даних подають усі, навіть на самих себе, через що створилися величезні черги та перевантаження роботи почтових відділень.

Реєстрація передбачених цим законом баз дублює вже існуючу в органах влади інформацію – в Державному реєстрі, в податкових органах та фондах соціального страхування. Таким чином усі організації, установи та підприємства змушені подавати в єдиний в Україні орган вже відому державі інформацію.

Більш того, цей Закон не захищає персональні дані, а порушує цілий ряд конституційних положень.

Зокрема, частина третя статті 17 Закону передбачає, що відмова у доступі до персональних даних допускається, якщо доступ до них заборонено згідно із Законом. Дана норма Закону сформульована таким чином, що передбачає відмову у доступі до персональних даних навіть самій особі – суб’єкту персональних даних, якщо така заборона встановлена Законом України. Це положення Закону виходить за межі правила, встановленого Конституцією України у частині третій статті 32.

Також порушує норми Конституції України і положення частини четвертої статті 19 Закону України «Про захист персональних даних», де передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають право на безперешкодний та безоплатний доступ до персональних даних відповідно до їх повноважень. Таким чином, органи державної влади та місцевого самоврядування, зокрема контролюючі та фіскальні органи, виконуючи свої завдання та реалізуючи свої повноваження, матимуть змогу безперешкодно (тобто, у будь-який час, будь-де та не чекаючи будь-якого дозволу) використовувати персональні дані фізичних осіб.

З наведених вище підстав вважаємо Закон України «Про захист персональних даних» № 2297-IV від 01 червня 2010 року неконституційним та просимо Вас, шановний Вікторе Федоровичу, ініціювати суттєвого доопрацювання Закону України «Про захист персональних даних» № 2297-IV та підтримати законопроект № 9624, яким передбачено перенесення терміну введення в дію положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних» з 1 січня 2012р. до 1 січня 2013 року. За цей час переглянути рівень відповідальності та штрафні санкції.

З повагою

Від учасників мітингу протесту , який відбувся в м. Черкаси 26 грудня 2011р.

Голова ради підприємців Черкащини

Голова Черкаської міської профспілки «Солідарність» О.Ф.Ракова

 

Пошук на сайті

Вхід на сайт