неділя, 01.11.2020

Резолюція Круглого столу підприємців Черкаської області 25.01.2017 року щодо проекту постанови КМУ про організацію перевірок з питань дотримання трудового законодавства

 

«СОЛІДАРНІСТЬ»

Черкаська міська профспілкова організація

Черкаської обласної профспілки «Солідарність»

 

25 січня 2017 року.                                                                    М. Черкаси

 

Резолюція

Круглого столу підприємців Черкаської області

Ми, учасники круглого столу, після обговорення  проекту постанови Кабінету Міністрів України  „Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”   категорично виступаємо проти прийняття цієї Постанови у даній редакції і вважаємо, що вона взагалі не має права на життя через наступні причини:

1. Влада, замість боротьби с корупцією,  створює  додаткові умови для корупції;  ми категорично проти створення додаткового контролюючого органу при місцевому самоврядуванні. Органи місцевого самоврядування обирає місцева громада і надає їм управлінські функції, а не контролюючі. Це додаткові витрати з бюджету, який поповнюється нашими податками. І саме ми повинні контролювати видатки місцевих бюджетів і не дозволимо направляти наші податки на створення органу, який нас буде контролювати та шантажувати.

По – друге: нам не зрозуміло, навіщо створювати ще один орган , якщо не зменшено чисельність Управління Держпраці.

2. Проект  направлений не на запобігання порушень, а  зосереджений тільки  на можливості застосування фінансових санкцій.

Визначення  порушень в Законі  виписано не конкретно, не чітко, проте  розмір штрафних санкцій  непомірний. Враховуючи, що ФОП несе відповідальність всім своїм майном, а  встановлений розмір  штрафних санкцій  до 320 тисяч  не відповідає фактичним доходам підприємців та встановлений з порушенням будь-якого здорового глузду приведе до знищення малого та середнього бізнесу.

Розмитість визначення порушень дозволить інспекторам праці  трактувати порушення на свій власний розсуд і лякати штрафом у 320 тисяч.

Це шлях до здирництва, шантажу  і розорення конкурентів за замовленням. Відповідальність контролюючих органів за вчинені хибні дії не виписана. Все це порушує права громадянина, що встановлені Конституцією України.

3. Проект Постанови повністю ігнорує Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Ні одна із  статей не відображена в проекті вищезгаданої Постанови. 

4. В проекті,  вимоги інспекції з  праці до ФОП, не враховують спрощеного ведення обліку та діловодства. Вказані вимоги потребують від ФОП  велику кількість часу, що позбавляє його можливості повноцінно здійснювати власну підприємницьку діяльність. Законодавці забули вказати перелік обов’язкових спрощених  вимог до діловодства з питань ведення обліку, щодо  заробітної плати найманих працівників у ФОП, які не можуть бути аналогічними вимогам до підприємств та юридичних осіб.

  1. Вважаємо дію створення фінансової поліції не правомірною , тому що вона дублює та  здійснює функції Управління захисту економіки  національної поліції України .

Учасники круглого столу вирішили звернутися до Президента України,  Прем’єр – міністра України та народних депутатів України із вимогою не допустити прийняття даної Постанови КМУ,   переглянути штрафні санкції за порушення законодавства про працю та привести їх до рівня доходів підприємців шляхом внесення змін до  ст. 265 КЗпП України, та до  Закону України №1774 – VIII  та негайно скасувати фінансову санкцію   стократного  розміру мінімальної заробітної плати.

Закони, Постанови, Порядки, які прийняті владою України на 2017 рік направлені на знищення малого та середнього бізнесу і, як наслідок, знищення економіки України, росту безробіття та відтоку працездатного населення України до країн Європи.

Учасники круглого столу наголосили: у разі невиконання наших вимог, підприємці  будуть  змушенні вдатися до акцій протесту.

Від імені учасників круглого столу:

Голова ЧМПО ЧОП «Солідарність»                                              О.Ф.Ракова

 

 

Додаток до резолюції круглого столу від 25.01.2016 р.

В И С Н О В О К.

Даний проект Постанови КМУ не враховує норми Закону України «Про основні засади державного нагляду  (контролю) у сфері господарської діяльності», який відповідно до ст. 2 цього Закону регулює здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку.

Державна служба України з питань праці, яка здійснює державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов’язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону".

Стаття 12 Конвенція Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, яка є міжнародним договором,   передбачає, що

1. Інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право:

a) безперешкодно,  без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби  проходити  на  будь-яке  підприємство,  яке  підлягає інспекції;

b) проходити у денний час до будь-яких  приміщень,  які  вони мають  достатні підстави вважати такими,  що підлягають інспекції; та

c) здійснювати будь-який огляд,  перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того,  щоб переконатися  у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема:
i) наодинці   або   в присутності   свідків   допитувати роботодавця  або  персонал  підприємства  з будь-яких питань,  які стосуються застосування правових норм;

ii) вимагати  надання  будь-яких книг,  реєстрів або інших документів,  ведення яких приписано національним законодавством  з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам,  і знімати копії з  таких  документів  або  робити  з  них витяги;
iii) зобов'язувати  вивішувати  об'яви,  які   вимагаються згідно з правовими нормами;

iv) вилучати  або  брати  з  собою  для   аналізу   зразки матеріалів  і речовин,  які використовуються або оброблюються,  за умови повідомлення роботодавцю або його представнику  про  те,  що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.

2. У разі інспекційного відвідування інспектори  повідомляють про  свою  присутність  роботодавцю  або  його представнику,  якщо тільки вони не вважатимуть,  що  таке  повідомлення  може  завдати шкоди виконанню їхніх обов'язків.

Конвенція Міжнародної організації праці N 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікована Законом  N 1986-IV від 08.09.2004 повторює дану норму.

Крім того, передбачає, що

Інспектори праці не можуть проходити,  згідно з підпунктом

a)  чи  b)  пункту  1  цієї статті,  до приватного житла керівника підприємства,  крім випадків,  коли є згода  цього  керівника  або спеціальний дозвіл виданий компетентним органом.

Самі документи,  які вказані у загальних положеннях статтей конвенцій та які повинні мати інспектори, уточнюються вітчизняним законодавством, зокрема Законом України «Про основні засади державного нагляду  (контролю) у сфері господарської діяльності».

Порядок суперечить принципам державного нагляду (контролю) викладених у статті 3 Закону.

Принципами державного нагляду (контролю) є :

гарантування  прав  та  законних  інтересів  кожного суб’єкта господарювання  об'єктивності  та   неупередженості   здійснення  державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб’єктів господарювання  за  анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв;

здійснення  державного  нагляду  (контролю) лише за наявності підстав  та в порядку, визначених законом;

відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових   осіб   за  шкоду,  заподіяну  суб'єкту  господарювання внаслідок   порушення   вимог  законодавства,  порушення  прав  та законних  інтересів  суб’єкта  господарювання;

презумпції правомірності діяльності суб’єкта господарювання у разі,  якщо  норма  закону  чи  іншого  нормативно-правового акта, виданого  на  підставі  закону,  або  якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків суб’єкта господарювання та/або  повноважень органу державного нагляду (контролю);

орієнтованості  державного  нагляду (контролю) на запобігання
правопорушенням  у  сфері  господарської  діяльності;

Порядок суперечить статті 4 Закону, зокрема щодо

1. Державний  нагляд  (контроль)   здійснюється   за   місцем провадження  господарської  діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Орган державного  нагляду  (контролю)  не  може   здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган  на  здійснення  державного нагляду  (контролю)  у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення  державного нагляду (контролю).

Конвенції міжнародної організації праці поширюються на галузі промисловості, торгівлі, сільське господарство. А інші галузі економіки як будуть перевірятись?

Порядок суперечить статті 5 Закону, зокрема щодо

Річні  плани  здійснення  планових заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період з урахуванням узгоджених дат  початку  та  строків здійснення визначених у плані здійснення комплексних  заходів  державного  нагляду  (контролю) затверджують органи   державного  нагляду  (контролю),  оприлюднюють  на  своїх офіційних   веб-сайтах   та   вносять  відомості  до  інтегрованої автоматизованої  системи державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому.

Порядок суперечить статті 6 Закону, зокрема щодо здійснення позапланових заходів:

3. Суб'єкт  господарювання  повинен  ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення  (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Порядок суперечить статті 7 Закону, зокрема щодо порядку здійснення позапланових заходів та видачі розпорядчих документів:

      1. Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта 
господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
2.  На  підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою  державного  колегіального  органу)  або його 
заступником (членом   державного   колегіального   органу)   із зазначенням  прізвища,   ім’я  та  по  батькові  і  засвідчується печаткою.
     6.  За  результатами  здійснення  планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт,  який  повинен містити такі відомості: 
дату складення акта; 
тип заходу (плановий або позаплановий); 
форма  заходу  (перевірка,  ревізія, обстеження, огляд тощо);
предмет державного нагляду (контролю); 
найменування органу  державного  нагляду (контролю),  а також посаду,  прізвище,  ім'я  та  по  батькові  посадової  особи,  яка здійснила захід; 
найменування юридичної   особи   або  прізвище,  ім'я  та  по батькові  фізичної  особи  -  підприємця,  щодо  діяльності   яких здійснювався захід. 
            Посадова особа  органу державного нагляду (контролю) зазначає в   акті   стан   виконання    вимог    законодавства    суб'єктом господарювання,  а  в разі невиконання детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. 
         В останній день перевірки два  примірники  акта  підписуються посадовими  особами  органу  державного  нагляду  (контролю),  які здійснювали захід,  та суб'єктом господарювання або  уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. 
         Якщо суб'єкт  господарювання  не  погоджується  з актом,  він підписує акт із зауваженнями. 
          Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду  (контролю)  є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
           У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа  органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. 
     Один  примірник  акта  вручається  керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу,  фізичній  особі  -  підприємцю  або уповноваженій ним особі  в  останній  день  заходу  державного нагляду (контролю), а другий   зберігається  в  органі  державного  нагляду  (контролю). 
Порядок не затверджує форму акта,  а допускає у деяких випадках скласти довідку. 
               Порядок порушує права  суб'єкта господарювання,  передбачені статтею 10 Закону, які полягають у можливості:   
     вимагати   від   посадових  осіб  органу  державного  нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; 
     перевіряти  наявність  у  посадових  осіб  органу  державного нагляду   (контролю)   службового   посвідчення   та   посвідчення (направлення)  і  одержувати  копію  посвідчення  (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; 
     не   допускати   посадових  осіб  органу  державного  нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: 
     державний   нагляд   (контроль)   здійснюється  з  порушенням передбачених  законом  вимог  щодо  періодичності проведення таких заходів; 
     посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії  документів,  передбачених  цим  Законом,  або  якщо  надані документи не відповідають вимогам цього Закону; 
     суб’єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового   заходу   державного   нагляду  (контролю)  в  порядку, передбаченому цим Законом;
     посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис  про  здійснення  заходу  державного  нагляду  (контролю) до журналу  реєстрації  заходів  державного  нагляду  (контролю)  (за наявності такого журналу в суб’єкта господарювання); 
          орган   державного   нагляду  (контролю)  здійснює  повторний позаплановий  захід  державного  нагляду  (контролю)  за тим самим фактом   (фактами),   що  був  (були)  підставою  для  проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю); 
         органом  державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена  на  власному  офіційному  веб-сайті уніфікована форма акта,  в  якій  передбачається  перелік питань залежно від ступеня ризику; 
          одержувати  та  ознайомлюватися  з  актами державного нагляду (контролю); 
           отримувати  консультативну  допомогу  від  органу  державного нагляду   (контролю)   з  метою  запобігання  порушенням  під  час здійснення заходів державного нагляду (контролю); 
        вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та   вимагати   від  посадових  осіб  органів  державного  нагляду (контролю)  внесення до нього записів проздійснення таких заходів до початку їх проведення; 
         вимагати  припинення  здійснення  заходу  державного  нагляду (контролю) у разі: 
          використання  посадовими  особами  органу  державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів; 
               Порядок не враховує, що суб’єкт  господарювання  може  посилатися  на загальні та адресовані  йому  індивідуальні  консультації  органів  державного нагляду (контролю) під час доведення правомірності своєї поведінки у  відносинах  із  цими органами, іншими органами державної влади, органами  місцевого  самоврядування,  а  також  під  час  судового розгляду. 
     Суб’єкт   господарювання   не   може   бути   притягнутий  до відповідальності,  якщо він діяв відповідно до консультації органу державного  нагляду  (контролю),  зокрема  на  підставі  того,  що індивідуальна  або  загальна консультація, у тому числі податкова, була змінена або скасована, як передбачено статтею 19 Закону. 
     
               Порядок не враховує норму статті статті 17 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі щодо притягнення до відповідальності осіб,  які  порушують  або  ухиляються   від   дотримання правових  норм,  виконання  яких  повинні забезпечувати інспектори праці,   підлягають   негайному   судовому   переслідуванню    без попередження.  Проте  національне  законодавство  може передбачити винятки  щодо  таких  випадків,  коли   має   робитися   попереднє повідомлення   для   того,   щоб  виправити  становище  або  вжити запобіжних заходів.

2. Інспектори  праці можуть на свій розсуд вирішувати питання щодо того,  чи слід робити попередження або давати пораду  замість того, щоб порушувати або рекомендувати порушити переслідування.

Фактично Конвенція встановлює більш лояльне ставлення до порушників.

Розроблений порядок фактично створює умови для вчинення корупційниї діянь при, так званому, здійсненні державного контролю. Є порушенням норм ст. 19 Конституції України щодо дій органів влади, їх посадових осіб в межах та у спосіб, встановлений Конституцією та законами України.

Даний проект не враховує повноти всіх повноважень посадових осіб Держпраці, а направлений виключно на застовування фінансових санкцій.

Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, передбачено, що посадові особи складають у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, та розглядають справи про такі правопорушення і накладають адміністративні стягнення. Можливість притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та право повідомляти правоохоронні органи про наявність ознак злочинів у діях роботодавців залишено поза увагою.  

 

Пошук на сайті

Вхід на сайт