субота, 25.11.2017

Експертний висновок ФРТУ щодо доцільності подальшого удосконалення Податкового кодексу України

 

ЕКСПЕРТНИЙ ВИСНОВОК

щодо доцільності подальшого удосконалення

Податкового кодексу України

 

Всеукраїнська  федерація роботодавців у сфері туризму України подає  зауваження і пропозиції до Податкового кодексу України.

1. Окремі норми ПК необґрунтовано ускладнюють процедури обліку і звітності, а також невиправдано розширюють повноваження фіскальних органів. Вказане створює корупціогенні ризики, а також загальмує розвиток партнерських відносин у сфері оподаткування між державою, з одного боку, та суспільством і платниками, з іншого.

2. У ПК передбачено можливість застосування непрямих методів контролю. Але системний аналіз проекту свідчить, що норми про застосування непрямих методів контролю є «розмитими», нечіткими, неузгодженими між собою та не відповідають європейській практиці.

3. Положення про застосування реєстраторів розрахункових операцій (касових операцій) для всіх підприємців (у тому числі платників фіксованого податку) буде негативно сприйняті малим бізнесом, що провокуватиме підприємців до переходу у тіньовий сектор економіки.

4. Скорочення податків не призведе до суттєвого зниження податкового навантаження на економіку, оскільки майже всі податки, які пропонується скасувати, є «непрацюючими» (забезпечують менше 0,5% податкових надходжень). Разом з тим обов’язкові платежі, які створюють найбільше навантаження (в першу чергу на фонд оплати праці), просто «механічно» виведені з податкової системи, але не реформовані. Вказане свідчить про «половинчастість» податкової реформи.

5. ПК не враховує фінансові інтереси місцевого самоврядування в частині зарахування до місцевих бюджетів податку на прибуток підприємств. Вказане суперечить Бюджетному кодексу України,  а також гальмує розвиток місцевого самоврядування в Україні.

6. Зниження ставки оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих у вигляді дивідендів, створює можливості для ухилення від оподаткування, що не сприятиме цілям податкової реформи.

7. Положення про запровадження податкових канікул не матиме стійких макроекономічних ефектів, оскільки несе в собі ризики спотворення конкуренції, поширення практики створення «тимчасових підприємств – пільговиків» та активізації «галузевого лобізму».

8. Як вбачається з нинішньої редакції ПК, при його доопрацюванні окремі прогресивні положення, які передбачали можливості податкового стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності, були виключені. Вважаємо, з метою стимулювання залучення системних інвестицій на реалізацію інфраструктурних проектів, до Податкового кодексу необхідно внести положення, що спрямовані на стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності.

Вказане завдання можна вирішити шляхом запровадження норм про спеціальний режим оподаткування, який має поширюватися на суб’єктів господарювання, які реалізують у встановленому законодавством України затверджені інфраструктурні інвестиційні та інноваційні проекти.

Спеціальний режим оподаткування повинен передбачати:

-  звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість на нове виробниче обладнання (обладнання, яке закуповується безпосередньо у його виробника або представництва виробника і не перебувало у користуванні третіх осіб), яке використовується у виробничій (операційній) діяльності, та аналоги якого не виготовляються в Україні,

- звільнення від сплати податку на прибуток, одержаний від реалізації інвестиційного проекту, протягом трьох років з моменту отримання першого прибутку,

- звільнення від сплати плати за землю (за умови, якщо в результаті інфраструктурного інвестиційного проекту здійснюється нове будівництво об’єктів виробничого призначення).

Порядок надання інфраструктурним інвестиційним проектам статусу затвердженого встановлюється Кабінетом Міністрів України. Статус затвердженого може бути надано інфраструктурним інвестиційним проектам, які реалізуються у пріоритетних сферах економіки (видах економічної діяльності) і загальною вартістю не менше 100 млн.грн.

9. В переважній більшості європейських країн діють так звані «проміжні» ставки податку на додану вартість (як правило, від 7 до 10 відсотків), якими оподатковуються операції у окремих сферах національної економіки (аграрне виробництво, туризм, готельне господарство, авіаперевезення та ін.). Тому до  ПК слід внести зміни, якими передбачити ставку податку на додану вартість у розмірі 7 відсотків, за якою оподатковуються окремі види діяльності.

  

Додаток 

ПРОПОЗИЦІЇ

Всеукраїнської федерації роботодавців у сфері туризму України

щодо внесення доповнення до Податкового кодексу України

 

1. Доповнити п.193.1 ст. 193 пунктом в) наступного змісту:

“в) 7 відсотків”.

2. Доповнити Кодекс статтею 195-1 такого змісту:

“Стаття 195-1. Операції, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків.

За ставкою 7 відсотків оподатковуються операції з надання готельних послуг, послуги з тимчасового розміщення (та супутні послуги), споживачами яких є громадяни-резеденти.

Операції з надання послуг з тимчасового розміщення оподатковуються за ставкою 7 відсотків лише за наявності у суб’єкта підприємницької діяльності, що надає такі послуги, свідоцтва про категоризацію закладу розміщення, виданого у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України”.

3. Доповнити підрозділ 10 розділу ХХ “Перехідні положення” пунктом 11 наступного змісту:


“11. Тимчасово, на період до 2020 року, запроваджується спеціальний режим оподаткування результатів інвестиційних та інноваційних проектів.

Спеціальний режим оподаткування поширюється на суб’єктів господарювання, які реалізують у встановленому законодавством України затверджені інфраструктурні інвестиційні та інноваційні проекти.

З метою залучення інвестицій в модернізацію основних  засобів, підвищення якості продукції, робіт, послуг, стимулювання інноваційної активності, для суб’єктів господарювання – юридичних осіб, які реалізують затверджені інфраструктурні інвестиційні проекти, застосовується спеціальний режим оподаткування, який передбачає:

1) звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість на нове виробниче обладнання (обладнання, яке закуповується безпосередньо у його виробника або представництва виробника і не перебувало у користуванні третіх осіб), яке використовується у виробничій (операційній) діяльності, та аналоги якого не виготовляються в Україні,

2) звільнення від сплати податку на прибуток, одержаний від реалізації інвестиційного проекту, протягом трьох років з моменту отримання першого прибутку,

3) звільнення від сплати плати за землю (за умови, якщо в результаті інфраструктурного інвестиційного проекту здійснюється нове будівництво об’єктів виробничого призначення).

Порядок надання інфраструктурним інвестиційним проектам статусу затвердженого встановлюється Кабінетом Міністрів України. Статус затвердженого може бути надано інфраструктурним інвестиційним проектам, які реалізуються у пріоритетних сферах економіки (видах економічної діяльності) і загальною вартістю не менше 100 млн.грн».

 

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

 

Пошук на сайті

Вхід на сайт