субота, 25.11.2017

Пропозиції А.Пінчука до Концепції по реформуванню податкової системи України

Попередній аналіз та пропозиції

Змін системи оподаткування,

запропонованих Державною податковою службою

Автори змін зазначають що Зміни  мають  дві  мети: найбільш повне використання стимулюючої функції податків та ліквідація умов існування «тіньового сектора» економіки. Дуже слушно зазначено, що Основною причиною відходу економіки в тінь є високе податкове навантаження, по-перше, на інвестиційний актив (бізнес-одиницю, підприємство) з точки зору його власника (юридичної або фізичної особи або нерезидента), по-друге, нарахування на фонд оплати праці (ФОП) в межах самої бізнес-одиниці підприємства.

Взявщи за основу існуючу диспропорцію в ефективному податковому навантаженню (за даними авторів ефективне податкове навантаження для власника бізнесу в існуючій системі оподаткування становить 45,5% у виробництві і 42% - в торгівлі. В той же час при використанні інституту «податкової оптимізації» ефективне податкове навантаження складає, відповідно, 19,2% і 16,4%) автори проігнорували інші чинники податкової оптимізації.

Першим з таких чинників є рівень ефективного податкового навантаження в інших країнах, і в першу чергу в країнах ЄС, СНД та країнах – сусідах України, а також країнах – лідерах економічного зростання.

Другим чинником є взаємопов’язаність податкової системи із загальною системою влади та управління в країні та характером відносин між суб’єктами оподаткування, що випливають з неї.

Ще одним чинником, який дуже слабо врахований авторами Змін – суспільна ментальність та психологічне сприйняття податків і системи оподаткування.

Правильний за сутністю напрямок на скасування податкових пільг і уніфікацію податкових режимів у виконанні авторів Змін, без застосування інших стимулюючих компенсаторів,  створює загрози окремих секторам економіки, які потребують державної підтримки (наприклад сільське господарство чи книговидавництво – по останньому вже не забарилась реакція громадськості: http://maidan.org.ua/2012/07/minfin-i-podatkova-oprylyudnyly-svij-namir-znyschyty-ostannij-ostrivets-na-yakomu-sche-trymajetsya-ukrajinski-mova-i-slovo/).

Найважливішими чинником ефективності державної системи і податкової зокрема, є розуміння та усвідомлення громадянами необхідності функціонування системи органів влади та управління, які мають захищати  права та інтереси громадян та надавати їм необхідні послуги.

Враховуючи негативний історичний досвід сприйняття держави, як «апарату насильства» та водночас великі патерналістські настрої в суспільстві, першими кроками реформування податкової системи мають бути перехід до сплати податків безпосередньо громадянами та забезпечення можливості контролю та впливу з боку громадян за використанням бюджетних коштів.

Для останнього необхідне  створення єдиної системи документообігу в усіх органах влади і регіонального і місцевого самоврядування на основі уніфікованого програмного забезпечення і розташування усіх баз даних в одному державному Дата-центрі. З можливістю доступу громадян до усіх проектів рішень ще на стадії їх підготовки, за виключенням, тих що становлять державну таємницю, а також до усієї інформації про будь-які платежі у рамках витрачання бюджетних коштів(також за відповідним винятком). А також єдиний реєстр усіх адміністративних послуг з можливістю надання їх в електронній формі, усіх організацій державної, комунальної і муніципальної власності і усіх державних службовців з їх деклараціями про доходи і витрати(це ще й потужний чинник унеможливлення корупції).

Крім того, основою і ефективного адміністрування податку з доходу фізичних осіб і ефективного надання громадянам адміністративних та соціальних послуг, має бути єдиний електронний реєстр громадян, на основі якого має здійснюватись і контроль за сплатою податків і надання громадянам адміністративних і соціальних послуг. В подальшому доцільним є провадження персональних ID–карт (електронних паспортів з біометричними даними і цифровим електронним підписом та персональним рахунком в державній банківській установі) для ефективної взаємодії з громадянами та надання ним адміністративних, соціальних та інших послуг, а також  поступовий перехід до системи виключно безготівкових розрахунків, навіть у сфері правовідносин між громадянами задля забезпечення максимальної прозорості фінансових потоків.

Як вже зазначалось варто запровадити систему сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску самими громадянами. Тобто роботодавець має виплачувати заробітну плату працівникам без будь-яких вилучень. Для запобіганню проблем з адмініструванням та контролем необхідно передбачити можливість видачі працівником довіреності роботодавцю на адміністрування сплати ним податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску, яка є обов’язковою для виконання роботодавцем. Також мають бути впроваджені стимули для повноцінної особистої сплати громадянами податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску у вигляді можливостей для зменшення бази оподаткування, на розмір здійснених витрат соціально-гуманітарного характеру(витрати на освіту, оздоровлення, соціальні та пенсійні накопичення).

Самі ж ставки податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску не мають разом перевищувати 25-30%, з врахуванням додаванням до функцій ЄСВ функції медичного страхування(за даними різноманітних досліджень ухилення від сплати податків суттєво зменшується, коли витрати на оптимізацію переходять межу 30-50% легальних вилучень). До того ж є психологічна складова суттєвості зниження ставки, про що свідчить негативний досвід Росії та позитивний Казахстану впровадження єдиного соціального податку.

Такі зміни створюють додаткові стимули та мотивації як для роботодавців щодо невикористання інструментів податкової оптимізації, так і для громадян щодо підвищення самоосвіти та свідомої  сплати податків. Вони, зокрема були передбачені у проекті Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, розробленим Українським Центром розвитку зовнішньоекономічних відносин, наробками до Податкового Кодексу та Концепцією Громадянської соціальної реформи, підготованими ВГО «Українська стратегія»(див. додатки).

І зрозуміло має бути нарешті вирішена проблема сплати податку на доходи фізичних осіб за місцем проживання громадянина, що має підсилити фінансову основу місцевого самоврядування.

Іншим напрямком податкової реформи має бути поступовий переклад фіскального навантаження з корпоративного сектору на доходи фізичних осіб. Він передбачає зменшення розмірів податку на прибуток та податку на додану вартість та водночас встановлення оподаткування дивідендів та інших форм розподіленого прибутку з встановленням обмежень щодо використання корпоративних фінансів в цілях особистого споживання. Враховуючи велике розповсюдження останньої практики в українських реаліях, можна прогнозувати що кроки в цьому напрямку призведуть також до суттєвої «детінізації», а також будуть позитивно сприйняті більшістю суспільства, як соціально справедливі. Першими кроками в цьому напрямі можуть стати  запровадження зменшеної(чи взагалі нульової, як в Естонії) ставки на реінвестований прибуток та встановлення додаткової на розподілений, введення оподаткування дивідендів(по депозитах на рівні 5%, а по правам власності та інших цінних паперах – на рівні загальної ставки податку на доходи фізичних осіб. Варто також провести інвентаризацію угод про уникнення подвійного оподаткування.

Стимулююча функція податків може бути суттєво збільшена за рахунок пропонованих змін податку на додану вартість за умов мінімізації, зазначених самими ж авторами Змін ризиків.

Так є недоцільним введення диференційованої ставки ПДВ для імпортованої продукції (12%), виробленої на території інших держав-членів СОТ, і для аналогічної вітчизняній продукції (7%). Це дійсно суперечить нормам СОТ, до того ж вкрай важко буде визначити критерії «вітчизняності» продукції. Проте варто скористатись іншими нормами СОТ, зокрема Угодою про субсидії та компенсаційні заходи (п.8.1. Субсидіями,  що не дають підстави  для  ужиття  заходів, вважаються: сприяння у прискореній адаптації наявних потужностей до  нових  вимог  щодо  охорони  довколишнього   середовища,   які вводяться   відповідно   до  закону  та/або  нормативного  акта  і проявляються у більших обмеженнях і фінансових витратах  фірм) встановивши нові більш безпечні та екологічні стандарти на більшість товарів та послуг, принаймі широкого вжитку, та надавши відповідні адресні субсидії або у вигляді прямих адресних виплат, або у вигляді преференційних ставок ПДВ. Таке рішення з одного боку захистить споживачів від неякісної продукції та сприятиме екологізації економіки, а з другого більш ефективно захистить внутрішній ринок(бар’єр у вигляді стандарту неможливо обійти, на відміну від бар’єру «вітчизняності»). Тому пропонується встановити єдину ставку ПДВ на рівні 10%. Пільги які пропонується ліквідувати по окремим галузям, варто компенсувати зниженими ставками податку на прибуток чи можливістю переходу на іншу(спрощену) систему оподаткування.

Абсолютно слушною є пропозиція про скасування збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та збільшення частки акцизного податку в ціні реалізації пива та алкогольних напоїв в якості компенсатора. Більше того, доцільним виглядає, замість введення оподаткування багатства і предметів розкоші, збільшення кількості підакцизних товарів та оптимізація ставки та принципів адміністрування землі та нерухомого майна(останнє пов’язане зі створенням єдиних відкритих, в публічному онлайн-доступі з картографічним зображенням, реєстрів землі та нерухомого майна).

Ліквідація зборів у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію та природний газ також є доцільною, але вимагає при цьому зміни принципів регулювання та управління в енергетичній галузі.

Пропозиції Змін системи оподаткування не містять пропозицій по вдосконаленню спеціальних режимів оподаткування, хоча вони також потребують змін.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що Зміни системи оподаткування, запропоновані Державною податковою службою, фактично є першою спробою системного макроекономічного підходу до реформування податкової системи, з урахуванням не лише фіскальних та бюджетних факторів та заслуговують на підтримку, за умови доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень.

 

ПРОЕКТ КОНЦЕПЦІЇ

 

Пошук на сайті

Вхід на сайт