Пропозиції Т.Зацерковної до Концепції по реформуванню податкової системи України
В цілому напрямок найбільш повного використання стимулюючої функції податків, детінізації податків та фонду оплати є одним з найбільш перспективним напрямком для розвитку економіки України.
Слід відзначити, що бізнесом буде підтримано намагання зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці шляхом зменшення ставки єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб. Даний напрямок надасть змогу вивести з тіні фонд оплати праці, але слід врахувати, що даний процес буде тривати деякий час.
Скоріш за все, компенсатором щодо зниження податкового навантаження на фонд оплати праці буде введення податку з обороту, розмір якого запланований на рівні 2,5% (2%).
Введення податку з обороту має як позитивні, так і негативні наслідки.
Позитивним є те, що:
- Податок з обороту є простим та прогнозованим податком;
- Адміністрування такого податку не потребує великих витрат як для бізнесу, так і для держави.
Негативні наслідки впровадження податку з обороту у розмірі 2,5%:
- Ставка у розмірі 2,5% не може бути однакова для різних галузей;
- Концепцією не визначений порядок оплати податку для суб’єктів малого підприємництва, які використовують спрощену систему оподаткування;
- Податок з обороту є дублюючим відносно єдиного податку, суть сплати якого також є аналогом податку з обороту;
- У разі оплати податку з обороту, який є по суті податком з доходу, некоректно залишати податок на прибуток, база для якого визначається як різниця між доходами та витратами.
Концепцією також визначено зменшення ставок ПДВ – до 12% та 7%.
Враховуючи той факт, що податок на додану вартість є найбільш проблемним в Україні як з точки зору адміністрування, так і з точки зору його використання у схемах мінімізації, може на якийсь час (наприклад, 3 або 5 років) призупинити дію Розділу V Податкового Кодексу України «Податок на додану вартість».
Пропозиція щодо встановлення максимально допустимого ліміту у розмірі 10% для кількості працівників на підприємстві, які працюють не на повну ставку є неприйнятною для малого бізнесу. Наприклад, на малому підприємстві працює 8 осіб. Тобто для такого підприємства відсутній такий ліміт. Але таке підприємство потребує наявність прибиральниці, системного адміністратора, тощо. Робота таких працівників не потребує повної зайнятості в малому підприємстві. За умов, коли неможливо найняти таких працівників на неповну ставку, підприємства будуть знову «уходити в тінь». Це питання необхідно врахувати при доопрацюванні проекту Концепції.
З повагою, Зацерковна Т.М.
В цілому напрямок найбільш повного використання стимулюючої функції податків, детінізації податків та фонду оплати є одним з найбільш перспективним напрямком для розвитку економіки України.
Слід відзначити, що бізнесом буде підтримано намагання зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці шляхом зменшення ставки єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб. Даний напрямок надасть змогу вивести з тіні фонд оплати праці, але слід врахувати, що даний процес буде тривати деякий час.
Скоріш за все, компенсатором щодо зниження податкового навантаження на фонд оплати праці буде введення податку з обороту, розмір якого запланований на рівні 2,5% (2%).
Введення податку з обороту має як позитивні, так і негативні наслідки.
Позитивним є те, що:
- Податок з обороту є простим та прогнозованим податком;
- Адміністрування такого податку не потребує великих витрат як для бізнесу, так і для держави.
Негативні наслідки впровадження податку з обороту у розмірі 2,5%:
- Ставка у розмірі 2,5% не може бути однакова для різних галузей;
- Концепцією не визначений порядок оплати податку для суб’єктів малого підприємництва, які використовують спрощену систему оподаткування;
- Податок з обороту є дублюючим відносно єдиного податку, суть сплати якого також є аналогом податку з обороту;
- У разі оплати податку з обороту, який є по суті податком з доходу, некоректно залишати податок на прибуток, база для якого визначається як різниця між доходами та витратами.
Концепцією також визначено зменшення ставок ПДВ – до 12% та 7%.
Враховуючи той факт, що податок на додану вартість є найбільш проблемним в Україні як з точки зору адміністрування, так і з точки зору його використання у схемах мінімізації, може на якийсь час (наприклад, 3 або 5 років) призупинити дію Розділу V Податкового Кодексу України «Податок на додану вартість».
Пропозиція щодо встановлення максимально допустимого ліміту у розмірі 10% для кількості працівників на підприємстві, які працюють не на повну ставку є неприйнятною для малого бізнесу. Наприклад, на малому підприємстві працює 8 осіб. Тобто для такого підприємства відсутній такий ліміт. Але таке підприємство потребує наявність прибиральниці, системного адміністратора, тощо. Робота таких працівників не потребує повної зайнятості в малому підприємстві. За умов, коли неможливо найняти таких працівників на неповну ставку, підприємства будуть знову «уходити в тінь». Це питання необхідно врахувати при доопрацюванні проекту Концепції.
З повагою, Зацерковна Т.М.
