М. Козуб щодо самозайнятих висококваліфікованих фахівців
Шановна пані Оксано!
Перш за все, дякую Вам за Вашу діяльність. На мою думку, Ви належите до (на жаль) небагатьох людей з тверезим підходом і відділяєте боротьбу проти економічного ідіотизму, яка може об'єднати дуже багатьох, від суто політичних вимог, які у кожного свої й часто-густо ведуть до традиційного українського "тригетьманства на двох".
Розумію, що наймасовіший вплив на ситуацію справляють підприємці, що займаються торгівлею, в першу чершу базарною. За всієї поваги до них і до їхніх проблем, хочу звернути Вашу увагу на те, що є зовсім інший прошарок підприємців (у тому числі й "спрощенців"), з набагато меншою чисельністю, але, можливо, не меншим впливом на те, що собою являтиме Україна й як виглядатиме її соціально-економічна ситуація в майбутньому. Це ті, хто працює своєю головою. Це незалежні кваліфіковані фахівці, часто високооплачувані. Це ті, хто є однією з складових такого ще слабкого у нас середнього класу. Це ті, до яких належу й я сам і про чиї проблеми писав у листі, якого надіслав до низки депутатів тощо пару місяців тому й який дехто передрукував. Його можна прочитати, наприклад, за адресою http://ord-ua.com/2010/11/29/nk-ta-poslugi-intelektualnogo-harakteru/.
Впевнений, що зайвого часу Ви не маєте, але гадаю, що на якісь корисні думки той документ може Вас наштовхнути.
Якщо Вам буде цікаво, то пізніше поділюся й тим файлом, який зараз готую. Це екселівський файл, що дозволяє, ввівши суму доходів, порівняти суму ПДФО й соціальних внесків для підприємця-фізособи (чи самозайнятогого з аналогічним статусом) в Україні, США, Польщі, Великобританії, ну й, можливо, додам деякі інші країни. Можна буде автоматично будувати графіки для порівняння тощо. Розрахунки наводять на великі роздуми...
Чесно кажучи, для себе вже розумію, що мій патріотизм (а я був серед тих, хто щось зробив для незалежності України, хто не тільки намагався й намагається жити чесно й законно, але й, наприклад, наприкінці 1980-х і на початку 1990-х створював осередки Руху в Київському університеті тощо) має свої границі, й починаю готувати плани виїзду з України в найближчому майбутньому. Але Вам, як і всім, хто "без надії сподівається", бажаю допомоги Божої й усіляких успіхів, і поки я в Україні, намагатимуся якось скромно допомогти своїми мізками.
З повагою
Максим Козуб
Шановна пані Оксано!
Перш за все, дякую Вам за Вашу діяльність. На мою думку, Ви належите до (на жаль) небагатьох людей з тверезим підходом і відділяєте боротьбу проти економічного ідіотизму, яка може об'єднати дуже багатьох, від суто політичних вимог, які у кожного свої й часто-густо ведуть до традиційного українського "тригетьманства на двох".
Розумію, що наймасовіший вплив на ситуацію справляють підприємці, що займаються торгівлею, в першу чершу базарною. За всієї поваги до них і до їхніх проблем, хочу звернути Вашу увагу на те, що є зовсім інший прошарок підприємців (у тому числі й "спрощенців"), з набагато меншою чисельністю, але, можливо, не меншим впливом на те, що собою являтиме Україна й як виглядатиме її соціально-економічна ситуація в майбутньому. Це ті, хто працює своєю головою. Це незалежні кваліфіковані фахівці, часто високооплачувані. Це ті, хто є однією з складових такого ще слабкого у нас середнього класу. Це ті, до яких належу й я сам і про чиї проблеми писав у листі, якого надіслав до низки депутатів тощо пару місяців тому й який дехто передрукував. Його можна прочитати, наприклад, за адресою http://ord-ua.com/2010/11/29/nk-ta-poslugi-intelektualnogo-harakteru/.
Впевнений, що зайвого часу Ви не маєте, але гадаю, що на якісь корисні думки той документ може Вас наштовхнути.
Якщо Вам буде цікаво, то пізніше поділюся й тим файлом, який зараз готую. Це екселівський файл, що дозволяє, ввівши суму доходів, порівняти суму ПДФО й соціальних внесків для підприємця-фізособи (чи самозайнятогого з аналогічним статусом) в Україні, США, Польщі, Великобританії, ну й, можливо, додам деякі інші країни. Можна буде автоматично будувати графіки для порівняння тощо. Розрахунки наводять на великі роздуми...
Чесно кажучи, для себе вже розумію, що мій патріотизм (а я був серед тих, хто щось зробив для незалежності України, хто не тільки намагався й намагається жити чесно й законно, але й, наприклад, наприкінці 1980-х і на початку 1990-х створював осередки Руху в Київському університеті тощо) має свої границі, й починаю готувати плани виїзду з України в найближчому майбутньому. Але Вам, як і всім, хто "без надії сподівається", бажаю допомоги Божої й усіляких успіхів, і поки я в Україні, намагатимуся якось скромно допомогти своїми мізками.
З повагою
Максим Козуб
