вівторок, 26.10.2021

Концепція спрощеної системи оподаткування від Т.Дякова (ел.адреса: formula@mail.lviv.ua) та В. Щербини (ел.адреса: ewa_era@ukr.net)

ЛЬВІВ

Асоціація платників податків Львівської області

 

№ б/н  від 07.12.2010

Адвокатові Оксані Продан

 

Ознайомившись з матеріалами обговорення у ВРУ 11.02.2010 р. законопроектів 4549, 4549-1 та 4549-2, нормами Податкового Кодексу України, матеріалами Асамблеї малого та середнього бізнесу, зауваженнями та пропозиціями

Президента України до Податкового Кодексу, змістом Меморандуму підприємців з урядом, слід зазначити, що більшість учасників дискусії схиляються до доцільності наступних послідовних дій:

1. Вироблення та затвердження ( у ВРУ або в Комітеті ВРУ з питань податкової та митної політики) Концепції реформування спрощеної системи оподаткування.

2. На основі цієї Концепції формування тексту повноцінного законопроекту (або Розділу XIV Податкового кодексу), який комплексно врегулює всі правовідносини, важливі для ефективного функціонування малого та середнього підприємництва.

Нижче подаємо ті положення, які, на нашу думку, доцільно врахувати при формуванні такої Концепції:

1. Спрощена система оподаткування не є пільговою у порівнянні з загальною системою оподаткування суб’єктів малого підприємництва.

Обґрунтування: Узагальнюючою Постановою Верховного Суду України від 15.01.2003 р. у справі №2-6/3401 встановлено, що з а м і н а сплати звичайних податків, зборів та інших обов’язкових платежів сплатою єдиного податку, не є ні пільгою, ні звільненням від їх сплати. За даними ДПА у Львівській області за 2003-2005 роки юридичні особи – платники єдиного податку фактично перераховували до зведеного бюджету у 3-4 рази більше коштів, ніж аналогічні підприємства загальної системи. Робочою групою під керівництвом віце-прем’єр-міністра з питань економіки п. С.Тигіпка у травні поточного року було встановлено, що фіскальне навантаження на платників єдиного податку – юридичних осіб більше, ніж на аналогічні підприємства загальної системи оподаткування. За поширеною у ЗМІ інформацією (інтерв’ю п. Биковця, радіо „ЕРА”, 06.12.2010 р.) Міжнародний валютний фонд підтримує розширення сфери застосування спрощеної системи оподаткування і зняття необґрунтованих і надуманих обмежень. Тому вважаємо коректним визначити граничні межі фінансового функціонування таких платників та кількості їх працівників відповідно до Закону України № 2063 від 19.10.2000 р. „Про держану підтримку малого підприємництва”.

2. Спосіб та розміри (рівень) оподаткування єдиним податком визначаються видом економічної діяльності суб’єкта, а не його юридичним статусом.

Обґрунтування: Це положення Концепції покликане усунути дискредитацію спрощеної системи оподаткування, яка виникає внаслідок:

- застосування мінімального рівня оподаткування (20 – 200 грн. за місяць) суб’єктами підприємницької діяльності – фізичними особами при реалізації ними високорентабельних видів економічної діяльності;

- мінімізації податкових зобов’язань шляхом штучного надання працівникам підприємств статусу підприємців – фізичних осіб (фіктивне підприємництво).

- конвертації коштів з безготівкової форми у готівкову шляхом укладення фіктивних договорів суб’єктів загальної системи оподаткування з ФОП, що застосовують спрощену систему оподаткування.

3. Базою для нарахування єдиного податку є вартість реалізованих товарів, робіт послуг без врахування податку на додану вартість.

Обґрунтування: На даний час базою для нарахування єдиного податку є виручка від реалізації товарів, робіт, послуг, що включає податок на додану вартість. Таким чином, має місце подвійне оподаткування.

4. Структура єдиного податку змінюється на користь внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України.

Обґрунтування: Забезпечуючи збільшення надходжень до ПФУ від єдиного податку, одночасно досягається збільшення доходів державного та місцевого бюджетів, інших соціальних фондів за рахунок створення умов для виведення з тіні виручки, заробітної плати та реальних обсягів найманої праці.

Ця пропозиція повинна бути конкретизована з урахуванням намірів зменшення величини (розміру) єдиного соціального внеску до 18%.

5. Сплата внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України (та інших фондів соціального страхування) платниками єдиного податку здійснюється у вигляді частки єдиного податку з обов’язковою доплатою роботодавцем (страхувальником) до рівня мінімального страхового внеску за кожну застраховану особу, якщо така частка є недостатньою.

Обґрунтування: Розрахунок показує, що платник єдиного податку, який сплачує єдиний податок за ставкою 6 або 10 відсотків, до солідарної системи Пенсійного фонду сплачує, відповідно, 2,52 або 4,2 відсотків від виручки. У підприємств загальної системи оподаткування цей показник значно менший з огляду на реальну частку заробітної плати у структурі виручки (доходу від реалізації товарів, робіт, послуг).

6. Платники єдиного податку не мають перед Пенсійним фондом України інших зобов’язань, ніж ті, що встановлені Указом Президента України від 3 липня 1998 року № 727 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва ” впродовж всього строку його дії.

Обґрунтування: Норми Закону України № 1058 „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” щодо регулювання діяльності платників єдиного податку були введені всупереч вимогам пункту 4 Перехідних положень Конституції України. Це стало головною причиною вимушеної тінізації бізнесу, застосування схем фіктивного підприємництва, великої кількості судових спорів, а в багатьох випадках - банкрутства платників єдиного податку.

7. Дивіденди, які отримують власники корпоративних прав (засновники суб’єктів спрощеної системи оподаткування – юридичних осіб), оподатковуються відповідно до правового статусу власників таких прав : фізичні особи – за ставкою визначеною для оподаткування дивідендів фізичних осіб, юридичні особи платники податку на прибуток – за ставкою оподаткування прибутку підприємств, юридичні особи – платники єдиного податку – за ставкою єдиного податку.

Обґрунтування: Суб’єкт корпоративного права оподатковує свій дохід, отриманий у вигляді дивідендів, відповідно до його юридичного статусу як платника податку.

8. Термін дії свідоцтва про сплату єдиного податку, за умови дотримання відповідних нормативних вимог, є необмеженим у часі.

Обґрунтування: Якщо суб’єкт спрощеної системи не вийшов за межі, встановлені законодавством для її застосування, то щорічне переоформлення дії свідоцтва є зайвою адміністративною процедурою.

Ми готові до дискусії щодо запропонованих концептуальних положень з метою остаточного напрацювання спочатку Концепції, а після її погодження – узагальненого тексту законопроекту.

 

З повагою,

Голова правління Асоціації платників податків Львівської області               Т. Дяків

Директор ТзОВ „ЕВА”, економіст-експерт                                                             В.Щербина

 

Пошук на сайті

Вхід на сайт