В.Щербина та Т. Дяків: Обгрунтування необхідності обмеження бази нарахування єдиного соціального внеску у певних видах економічної діяльності розміром мінімальної зарплати
ВГО „Фортеця” підготувало проект змін до Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” і вважає, що його слід подавати на розгляд ВРУ в пакеті з законопроектом частини першої Розділу XIV ПКУ.
Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) нерозривно пов'язаний з розміром нарахованої зарплати і для певних видів економічної діяльності є визначальним фактором їх прозорого функціонування, а відповідно і оподаткування.
Наприклад, основою вартості робіт (послуг) в галузях консалтингу, інжинірингу, сфері ІТ-технологій тощо є індивідуальна людська праця, тому зарплата у структурі вартості таких послуг складає 50-80% (хоча послуги, з чищення черевиків чи пошиття одягу в цьому сенсі мало чим відрізняються).
Враховуючи повну ставку ЄСВ 36-38 %, зобов’язання СПД лише за цим платежем складуть відповідно 18-30% від доходу. Сплатити їх, враховуючи цілий ряд інших необхідних функціональних витрат і податків, є неможливо.
При цьому і страхувальники, і застраховані особи не мають жодних гарантій скористатися цими солідарними внесками, тому вимушені робити вибір між сьогоднішнім реальним грошовим доходом і примарним соціальним страхуванням у майбутньому.
За таких умов учасники цього процесу роблять вимушений вибір – надавати послуги за комбіновану (готівка/безготівка) або повністю готівкову оплату, оскільки більшість таких робіт можуть бути виконані взагалі без обліку. Як наслідок, бюджети не отримають жодних податків: ПДВ, єдиного податку, податку на доходи фізичних осіб та податку на дивіденди.
Досвід показує, що ігнорування урядом і ВРУ попереджень підприємців про неприпустимість введення авансового внеску з податку на прибуток та нарахування внесків до ПФУ на зарплату для спрощенців – юридичних осіб спричинило тінізацію доходів, дивідендів, приховування найманої праці і багатомільярдні збитки для бюджетів впродовж ряду років.
Ілюстрація процесу фактичної тінізації малого бізнесу внаслідок введення ЗУ №1058 „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” наведена у Діаграмі 1, яка збудована на підставі офіційних статистичних даних у Львівській області.
Проект змін до закону про збір та облік ЄСВ, підготовлений ВГО „Фортеця”, містить пропозиції, спрямовані на вирішення цих проблем у функціонуванні малого і середнього підприємництва в Україні. Мета цих пропозицій – створити умови для легального функціонування бізнесу і наповнення бюджетів.
Слід наголосити, що мова не йде про пільги, а лише про інструмент забезпечення прозорості функціонування малого і середнього бізнесу.
ВГО „Фортеця” підготувало проект змін до Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” і вважає, що його слід подавати на розгляд ВРУ в пакеті з законопроектом частини першої Розділу XIV ПКУ.
Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) нерозривно пов'язаний з розміром нарахованої зарплати і для певних видів економічної діяльності є визначальним фактором їх прозорого функціонування, а відповідно і оподаткування.
Наприклад, основою вартості робіт (послуг) в галузях консалтингу, інжинірингу, сфері ІТ-технологій тощо є індивідуальна людська праця, тому зарплата у структурі вартості таких послуг складає 50-80% (хоча послуги, з чищення черевиків чи пошиття одягу в цьому сенсі мало чим відрізняються).
Враховуючи повну ставку ЄСВ 36-38 %, зобов’язання СПД лише за цим платежем складуть відповідно 18-30% від доходу. Сплатити їх, враховуючи цілий ряд інших необхідних функціональних витрат і податків, є неможливо.
При цьому і страхувальники, і застраховані особи не мають жодних гарантій скористатися цими солідарними внесками, тому вимушені робити вибір між сьогоднішнім реальним грошовим доходом і примарним соціальним страхуванням у майбутньому.
За таких умов учасники цього процесу роблять вимушений вибір – надавати послуги за комбіновану (готівка/безготівка) або повністю готівкову оплату, оскільки більшість таких робіт можуть бути виконані взагалі без обліку. Як наслідок, бюджети не отримають жодних податків: ПДВ, єдиного податку, податку на доходи фізичних осіб та податку на дивіденди.
Досвід показує, що ігнорування урядом і ВРУ попереджень підприємців про неприпустимість введення авансового внеску з податку на прибуток та нарахування внесків до ПФУ на зарплату для спрощенців – юридичних осіб спричинило тінізацію доходів, дивідендів, приховування найманої праці і багатомільярдні збитки для бюджетів впродовж ряду років.
Ілюстрація процесу фактичної тінізації малого бізнесу внаслідок введення ЗУ №1058 „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” наведена у Діаграмі 1, яка збудована на підставі офіційних статистичних даних у Львівській області.
Проект змін до закону про збір та облік ЄСВ, підготовлений ВГО „Фортеця”, містить пропозиції, спрямовані на вирішення цих проблем у функціонуванні малого і середнього підприємництва в Україні. Мета цих пропозицій – створити умови для легального функціонування бізнесу і наповнення бюджетів.
Слід наголосити, що мова не йде про пільги, а лише про інструмент забезпечення прозорості функціонування малого і середнього бізнесу.
