Ковтун Василь Васильович: Застосування нового ПК - шлях до банкрутства
Пояснювальна записка.
Застосування нового ПК - шлях до банкрутства.
Вид діяльності-надання послуг (ремонт та відновлення спеціальної дорожньої техніки).
Замовники послуг-підприємства державної і приватної власності платники ПДВ!
Про фізичну особу-підприємця, який є платником ПДВ.
Оскільки підприємства-замовники самі є платниками ПДВ, то, звичайно, і працювати вони будуть з платниками ПДВ, інакше вони змушені будуть сплачувати даний податок (ПДВ) державі в тому числі і за контрагента, який не є платником ПДВ. Звідси і необхідність підприємцю реєструватись платником ПДВ.
А це означає, що при здійсненні будь-якої комерційної операції фізична особа-підприємець, яка є платником ПДВ,буде сплачувати державі якусь суму податку ПДВ (різницю між відвантаженим і отриманим ПДВ).
На практиці ж для підприємця-платника ПДВ, який надає послуги, сплата ПДВ означає «буквальну» сплату якоїсь суми (у вигляді різниці ПДВ) з вартості своїх послуг.
В конкретному випадку це означає наступне: домовившись з замовником про кінцеву вартість послуги, наприклад 30000,00грн. в т.ч. ПДВ-5000,00грн., і маючи загальну витратну частину для здійснення даної послуги, наприклад 24000,00грн., в т.ч. ПДВ-4000,00грн., підприємець окрім податку на прибуток і податків по фондам, в тому числі сплата в пенсійний фонд, сплатить державі 1000,00грн. ПДВ.
Ця сума в 1000,00грн. є ніщо інше, як здирання з підприємця частки його прибутку у вигляді державою передбаченого податку ПДВ, який з’явився з нічого, з повітря, з того, що людина виконала обумовлені послуги власними силами. Але, якщо навіть змиритись з цим клятим ПДВ, і мати на увазі збільшення вартості послуг, враховуючи майбутні платежі ПДВ, то маємо ситуацію, при якій дана вартість послуг стає такою, що замовник від неї відмовляється з причин її великої вартості та неспроможності оплачувати такі дорогі послуги підприємця. Що в такому випадку зробить підприємець? Погодиться на зменшення вартості послуг-тобто зменшення своїх заробітків, до речі не за рахунок держави-держава свій ПДВ отримає. І так в дійсності і є, бо ж на сьогоднішній день для підприємця краще мати хоч якийсь прибуток, а ніж ніякого.
Викликає подив і саме застосування ставки 20% ПДВ до фізичної особи-підприємця, який по суті справи продав замовнику свою робочу силу, тобто став для замовника на якийсь час найманим робітником. Але ж при оподаткуванні доходів фізичних осіб такий вид податку як ПДВ не передбачено!
Висновок по даному питанню:
1. Якщо ФОП є платником податку ПДВ, то держава повинна мати на увазі, що вона вже отримає від такого підприємця деякий дохід в бюджет. Виходячи з цього, держава повинна зважати на можливість такого підприємця сплатити й інші передбачені податки зі своєї діяльності-податок на прибуток, оплата в ПФ, тощо, і вони повинні бути такими, щоб після їх сплати підприємець мав можливість на розвиток своєї справи та на утримання сім’ї.
2. Фізична особа-підприємець, що є платником ПДВ, повинна мати або ставку 0%, або ж бути звільнена від слати даного податку, оскільки це не передбачено розділом ПК про оподаткування фізичних осіб. Але, розуміючи, що дане моє твердження суперечить положенням законодавства про ПДВ, і оскільки я розумію, що ввести це в дію в даний час практично не можливо, то тоді як компроміс-необхідно для ФОП-платників ПДВ передбачити пільги в ставках інших податків і платежів до бюджету. Наприклад зменшити ставку податку на прибуток (дохід), або ж ставку сплати в ПФ, спростити нарахування на заробітну плату найманому працівнику…
3. Необхідно платнику єдиного податку (хоча б на період, до якого взагалі передбачається можливість працювати на єдиному податку) зберегти можливість одночасно працювати на єдиному податку і бути при цьому платником ПДВ. Це дає можливість підприємцю, сплачуючи більш сталий податок ПДВ, економити на сплаті податку на прибуток та по сплаті в фонди, що в свою чергу в кінцевому випадку підтримує підприємця в період дії кризи в економіці країни, дає йому можливість вижити самому, своїй сім’ї і біля себе своїм працівникам.
Про податок на доходи.
Ставка податку на доходи фізичної особи-підприємця складає як і всіх інших осіб не підприємців (за виключенням окремих категорій) -15%.
Отже фізичну особу-підприємця даний ПК розглядає як фізичну особу, доходи якої повинні бути «обкладені» введеними для пересічної особи податками. Для кожного окремого випадку-окремі податки, але в більшості своєї це ставка 15%.
Тоді виникає декілька питань. Якщо прибуток від моєї діяльність оподатковується як доходи фізичних осіб, то:
1. чому цей дохід оподатковується ставкою 33,2% до ПФ, а не 2%?
2. чому при виплаті заробітної плати працівнику необхідно здійснювати нарахування в тому ж порядку, як це виконується юридичною особою? Я ж не юридична особа.
3. А якщо я у випадку нарахувань працівнику на його заробітну плату розглядаюсь як юридична особа, то чому мені забороняється бути на спрощеній системі оподаткування і чому мені не дозволяється при цьому бути платником ПДВ, адже юридичній особі це дозволено.
4. І останнє-чому прибуток підприємства по новому ПК зменшується в оподаткуванні на 2% , а з часом досягає ставки 16% (порівняно з сьогодні 25%), а оподаткування прибутку (доходу) підприємця залишається незмінним -15%. Де ж послаблення?
Таким чином новий ПК обмежує мої можливості з точки зору підприємницької діяльності в частині вибору форми оподаткування-мені залишається вибирати: або я підприємець на загальній системі оподаткування, або я-юридична особа. До чого призведе перехід на загальну систему оподаткування для ФОП-платника ПДВ я показую на прикладі, що продемонстровано в таблиці далі (див. прикріплені файли). Реєстрація ж юридичної особи передбачає на сьогоднішній день витрати орієнтовно-3500,00-4000,00грн., ведення повного бухгалтерського обліку, а це в свою чергу змушує утримувати бухгалтера, якому теж необхідно забезпечити заробітну плату. Додаткові витрати для мене-очевидні. До речі, як платник ПДВ я і сьогодні веду майже таку ж повну документацію як і у юр.особи, а інакше не вийде - треба прораховувати різницю в ПДВ, тобто мати всі вхідні документи.
Окремо хочу висловитись з приводу галасу на рахунок мінімізації доходів через єдинщиків. Ми маємо практично поліцейсько-каральну державу з її податковою, міліцією, прокуратурою, КРУ. Той ведіть боротьбу в законному порядку з тими, хто цим зловживає. В моєму випадку всі комерційні операції здійснюються в безготівковій формі через банківський рахунок і відслідкувати рух коштів простіше простого. Зараз же мене зарахували до числа злочинців і щоб довго мені це не доводити-позбавили можливості працювати на єдиному податку.
Отже чого б я сьогодні хотів, щоб я відстоював:
1. підприємець, що веде свій бізнес в сфері виробництва повинен стимулюватись державою, бо він створює кінцевий продукт безпосередньо або опосередковано через надання послуг постачання чи обслуговування цього кінцевого продукту;
2. єдина система оподаткування може бути обмежена обсягом реалізації 500000,00грн. без застосування РКА і 1000000,00грн.-з РКА.
3. ФОП, який є платником ПДВ повинен мати можливість здійснювати свою діяльність на спрощеній системі оподаткування з урахуванням п.2;
4. діяльність сфері виробництва не повинна мати обмеження для застосування спрощеної системи;
5. ФОП, що є платником ПДВ повинен мати іншу ставку податку або на ПДВ, або на податок з доходу, або на ставку сплати в пенсійний фонд;
6. ФОП, яка в своїй діяльності має невеликі обсяги реалізації (до 500000,00грн на рік) повинна мати податкову пільгу (наприклад 10%).
Передбачені новим НК правила ведення бізнесу змушують мене особисто замислитись над питанням про його життєздатність.
Тоді виникає наступне питання-якщо не займатись тим, чим я займаюсь зараз, сподіваючись на зміни в економіці держави, а звідси і на кращі зміни в моїй справі, то тоді що робити? Де працювати? Де працювати і отримувати за свою працю так, щоб можливо було сплачувати навчання дитини в університеті, думати про вирішення квартирного питання для цієї дитини, я вже не кажу про відпочинок і, не дай Боже, лікування.
Сподіваюсь і вірю в те, що у Вас Оксано, є важелі впливу і цей мій лист хоч якось вплине на зміни, які можуть бути внесені в подальшому в даний ганебний ПК.
Готовий особисто в цьому приймати участь (за необхідності). Готовий особисто переконувати «кандидатів наук», що писали цей ПК, що практично працювати по ньому чесно-неможливо!
Відповідь владі така: думаєте, що зліпили для мене добрий закон, думайте що я буду його виконувати!
Для підтвердження мною вище наведеного надаю свої розрахунки по веденню бізнесу при застосуванні систем оподаткування станом на 12.12.10р.- загальної і спрощеної (додається в XL на 2ст.)
Допускаю, що в моїх розрахунках є помилки, але вони не принципові. Розумію також, що мої пропозиції потребують удосконалення.
Дякую за терпіння.
Додатки:
З повагою
Василь Васильович.
Пояснювальна записка. Застосування нового ПК - шлях до банкрутства. Вид діяльності-надання послуг (ремонт та відновлення спеціальної дорожньої техніки). Замовники послуг-підприємства державної і приватної власності платники ПДВ!
Про фізичну особу-підприємця, який є платником ПДВ. Оскільки підприємства-замовники самі є платниками ПДВ, то, звичайно, і працювати вони будуть з платниками ПДВ, інакше вони змушені будуть сплачувати даний податок (ПДВ) державі в тому числі і за контрагента, який не є платником ПДВ. Звідси і необхідність підприємцю реєструватись платником ПДВ. А це означає, що при здійсненні будь-якої комерційної операції фізична особа-підприємець, яка є платником ПДВ,буде сплачувати державі якусь суму податку ПДВ (різницю між відвантаженим і отриманим ПДВ). На практиці ж для підприємця-платника ПДВ, який надає послуги, сплата ПДВ означає «буквальну» сплату якоїсь суми (у вигляді різниці ПДВ) з вартості своїх послуг. В конкретному випадку це означає наступне: домовившись з замовником про кінцеву вартість послуги, наприклад 30000,00грн. в т.ч. ПДВ-5000,00грн., і маючи загальну витратну частину для здійснення даної послуги, наприклад 24000,00грн., в т.ч. ПДВ-4000,00грн., підприємець окрім податку на прибуток і податків по фондам, в тому числі сплата в пенсійний фонд, сплатить державі 1000,00грн. ПДВ. Ця сума в 1000,00грн. є ніщо інше, як здирання з підприємця частки його прибутку у вигляді державою передбаченого податку ПДВ, який з’явився з нічого, з повітря, з того, що людина виконала обумовлені послуги власними силами. Але, якщо навіть змиритись з цим клятим ПДВ, і мати на увазі збільшення вартості послуг, враховуючи майбутні платежі ПДВ, то маємо ситуацію, при якій дана вартість послуг стає такою, що замовник від неї відмовляється з причин її великої вартості та неспроможності оплачувати такі дорогі послуги підприємця. Що в такому випадку зробить підприємець? Погодиться на зменшення вартості послуг-тобто зменшення своїх заробітків, до речі не за рахунок держави-держава свій ПДВ отримає. І так в дійсності і є, бо ж на сьогоднішній день для підприємця краще мати хоч якийсь прибуток, а ніж ніякого. Викликає подив і саме застосування ставки 20% ПДВ до фізичної особи-підприємця, який по суті справи продав замовнику свою робочу силу, тобто став для замовника на якийсь час найманим робітником. Але ж при оподаткуванні доходів фізичних осіб такий вид податку як ПДВ не передбачено! Висновок по даному питанню: 1. Якщо ФОП є платником податку ПДВ, то держава повинна мати на увазі, що вона вже отримає від такого підприємця деякий дохід в бюджет. Виходячи з цього, держава повинна зважати на можливість такого підприємця сплатити й інші передбачені податки зі своєї діяльності-податок на прибуток, оплата в ПФ, тощо, і вони повинні бути такими, щоб після їх сплати підприємець мав можливість на розвиток своєї справи та на утримання сім’ї. 2. Фізична особа-підприємець, що є платником ПДВ, повинна мати або ставку 0%, або ж бути звільнена від слати даного податку, оскільки це не передбачено розділом ПК про оподаткування фізичних осіб. Але, розуміючи, що дане моє твердження суперечить положенням законодавства про ПДВ, і оскільки я розумію, що ввести це в дію в даний час практично не можливо, то тоді як компроміс-необхідно для ФОП-платників ПДВ передбачити пільги в ставках інших податків і платежів до бюджету. Наприклад зменшити ставку податку на прибуток (дохід), або ж ставку сплати в ПФ, спростити нарахування на заробітну плату найманому працівнику… 3. Необхідно платнику єдиного податку (хоча б на період, до якого взагалі передбачається можливість працювати на єдиному податку) зберегти можливість одночасно працювати на єдиному податку і бути при цьому платником ПДВ. Це дає можливість підприємцю, сплачуючи більш сталий податок ПДВ, економити на сплаті податку на прибуток та по сплаті в фонди, що в свою чергу в кінцевому випадку підтримує підприємця в період дії кризи в економіці країни, дає йому можливість вижити самому, своїй сім’ї і біля себе своїм працівникам. Про податок на доходи. Ставка податку на доходи фізичної особи-підприємця складає як і всіх інших осіб не підприємців (за виключенням окремих категорій) -15%. Отже фізичну особу-підприємця даний ПК розглядає як фізичну особу, доходи якої повинні бути «обкладені» введеними для пересічної особи податками. Для кожного окремого випадку-окремі податки, але в більшості своєї це ставка 15%. Тоді виникає декілька питань. Якщо прибуток від моєї діяльність оподатковується як доходи фізичних осіб, то: 1. чому цей дохід оподатковується ставкою 33,2% до ПФ, а не 2%? 2. чому при виплаті заробітної плати працівнику необхідно здійснювати нарахування в тому ж порядку, як це виконується юридичною особою? Я ж не юридична особа. 3. А якщо я у випадку нарахувань працівнику на його заробітну плату розглядаюсь як юридична особа, то чому мені забороняється бути на спрощеній системі оподаткування і чому мені не дозволяється при цьому бути платником ПДВ, адже юридичній особі це дозволено. 4. І останнє-чому прибуток підприємства по новому ПК зменшується в оподаткуванні на 2% , а з часом досягає ставки 16% (порівняно з сьогодні 25%), а оподаткування прибутку (доходу) підприємця залишається незмінним -15%. Де ж послаблення? Таким чином новий ПК обмежує мої можливості з точки зору підприємницької діяльності в частині вибору форми оподаткування-мені залишається вибирати: або я підприємець на загальній системі оподаткування, або я-юридична особа. До чого призведе перехід на загальну систему оподаткування для ФОП-платника ПДВ я показую на прикладі, що продемонстровано в таблиці далі (див. прикріплені файли). Реєстрація ж юридичної особи передбачає на сьогоднішній день витрати орієнтовно-3500,00-4000,00грн., ведення повного бухгалтерського обліку, а це в свою чергу змушує утримувати бухгалтера, якому теж необхідно забезпечити заробітну плату. Додаткові витрати для мене-очевидні. До речі, як платник ПДВ я і сьогодні веду майже таку ж повну документацію як і у юр.особи, а інакше не вийде - треба прораховувати різницю в ПДВ, тобто мати всі вхідні документи. Окремо хочу висловитись з приводу галасу на рахунок мінімізації доходів через єдинщиків. Ми маємо практично поліцейсько-каральну державу з її податковою, міліцією, прокуратурою, КРУ. Той ведіть боротьбу в законному порядку з тими, хто цим зловживає. В моєму випадку всі комерційні операції здійснюються в безготівковій формі через банківський рахунок і відслідкувати рух коштів простіше простого. Зараз же мене зарахували до числа злочинців і щоб довго мені це не доводити-позбавили можливості працювати на єдиному податку. Отже чого б я сьогодні хотів, щоб я відстоював: 1. підприємець, що веде свій бізнес в сфері виробництва повинен стимулюватись державою, бо він створює кінцевий продукт безпосередньо або опосередковано через надання послуг постачання чи обслуговування цього кінцевого продукту; 2. єдина система оподаткування може бути обмежена обсягом реалізації 500000,00грн. без застосування РКА і 1000000,00грн.-з РКА. 3. ФОП, який є платником ПДВ повинен мати можливість здійснювати свою діяльність на спрощеній системі оподаткування з урахуванням п.2; 4. діяльність сфері виробництва не повинна мати обмеження для застосування спрощеної системи; 5. ФОП, що є платником ПДВ повинен мати іншу ставку податку або на ПДВ, або на податок з доходу, або на ставку сплати в пенсійний фонд; 6. ФОП, яка в своїй діяльності має невеликі обсяги реалізації (до 500000,00грн на рік) повинна мати податкову пільгу (наприклад 10%). Передбачені новим НК правила ведення бізнесу змушують мене особисто замислитись над питанням про його життєздатність. Тоді виникає наступне питання-якщо не займатись тим, чим я займаюсь зараз, сподіваючись на зміни в економіці держави, а звідси і на кращі зміни в моїй справі, то тоді що робити? Де працювати? Де працювати і отримувати за свою працю так, щоб можливо було сплачувати навчання дитини в університеті, думати про вирішення квартирного питання для цієї дитини, я вже не кажу про відпочинок і, не дай Боже, лікування. Сподіваюсь і вірю в те, що у Вас Оксано, є важелі впливу і цей мій лист хоч якось вплине на зміни, які можуть бути внесені в подальшому в даний ганебний ПК. Готовий особисто в цьому приймати участь (за необхідності). Готовий особисто переконувати «кандидатів наук», що писали цей ПК, що практично працювати по ньому чесно-неможливо! Відповідь владі така: думаєте, що зліпили для мене добрий закон, думайте що я буду його виконувати! Для підтвердження мною вище наведеного надаю свої розрахунки по веденню бізнесу при застосуванні систем оподаткування станом на 12.12.10р.- загальної і спрощеної (додається в XL на 2ст.) Допускаю, що в моїх розрахунках є помилки, але вони не принципові. Розумію також, що мої пропозиції потребують удосконалення. Дякую за терпіння. Додатки: З повагою Василь Васильович.
