вівторок, 21.10.2014

Розділ I. Загальні положення (Статті 1 - 39)

Стаття 1. Сфера дії Податкового кодексу України 

1.1. Податковий  кодекс   України   регулює   відносини,   що виникають у сфері справляння податків і зборів,  зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів,  що справляються в  Україні, та  порядок їх адміністрування,  платників податків та зборів,  їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і  обов'язки  їх  посадових  осіб  під  час здійснення податкового контролю,  а  також  відповідальність  за  порушення   податкового законодавства. 

1.2. Правила    оподаткування    товарів   або   послуг,   що переміщуються  через  митний  кордон  України,  визначаються   цим Кодексом,   крім   оподаткування  ввізним  (імпортним)  митом  або вивізним (експортним) митом,  які встановлюються  Митним  кодексом України ( 92-15 ) та іншими законами з питань митної справи. 

1.3. Цей  Кодекс  не  регулює  питання  погашення  податкових зобов'язань або  стягнення  податкового  боргу  з  осіб,  на  яких поширюються  судові  процедури,  визначені  Законом  України  "Про відновлення   платоспроможності   боржника   або   визнання   його банкрутом" (  2343-12  ),  з  банків,  на  які  поширюються  норми розділу V Закону  України  "Про  банки  і  банківську  діяльність" ( 2121-14 ),  та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. 

Стаття 2. Внесення змін до Податкового кодексу України 

2.1. Зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу. 

Стаття 3. Податкове законодавство України 

3.1. Податкове    законодавство    України    складається   з Конституції України ( 254к/96-ВР ); цього Кодексу; Митного кодексу України ( 92-15 )  та  інших  законів  з  питань  митної  справи у частині  регулювання  правовідносин,  що  виникають  у  зв'язку  з оподаткуванням  ввізним  або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України  (далі  -  законами  з  питань митної   справи);   чинних   міжнародних   договорів,   згода   на обов'язковість  яких  надана  Верховною  Радою  України  і   якими регулюються   питання  оподаткування;  нормативно-правових  актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та  законів  з питань митної справи;  рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим,  органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом. 
3.2. Якщо  міжнародним  договором,  згода  на  обов'язковість якого надана Верховною Радою України,  встановлено  інші  правила, ніж  ті,  що  передбачені  цим  Кодексом,  застосовуються  правила міжнародного договору. 
Стаття 4. Основні засади податкового законодавства України 

4.1. Податкове законодавство  України  ґрунтується  на  таких принципах: 

4.1.1. загальність  оподаткування  -  кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим  Кодексом,  законами  з  питань  митної справи   податки   та  збори,  платником  яких  вона  є  згідно  з положеннями цього Кодексу; 
4.1.2. рівність усіх  платників  перед  законом,  недопущення будь-яких   проявів   податкової   дискримінації   -  забезпечення однакового  підходу  до  всіх  платників  податків  незалежно  від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної  особи,  громадянства  фізичної  особи,  місця походження капіталу; 
4.1.3. невідворотність     настання     визначеної    законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; 
4.1.4. презумпція правомірності  рішень  платника  податку  в разі,  якщо  норма  закону  чи  іншого  нормативно-правового акта, виданого на підставі закону,  або якщо  норми  різних  законів  чи різних    нормативно-правових   актів   припускають   неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників  податків  або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу; 
4.1.5. фіскальна  достатність  -  встановлення  податків   та зборів   з  урахуванням  необхідності  досягнення  збалансованості витрат бюджету з його надходженнями; 
4.1.6. соціальна справедливість -  установлення  податків  та зборів відповідно до платоспроможності платників податків; 
4.1.7. економічність оподаткування - установлення податків та зборів,  обсяг  надходжень  від  сплати  яких  до  бюджету  значно перевищує витрати на їх адміністрування; 
4.1.8. нейтральність оподаткування - установлення податків та зборів у спосіб,  який не  впливає  на  збільшення  або  зменшення конкурентоздатності платника податків; 
4.1.9. стабільність  -  зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть  вноситися  пізніш  як  за  шість  місяців  до початку  нового  бюджетного  періоду,  в  якому  будуть діяти нові правила та ставки.  Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року; 
4.1.10. рівномірність  та  зручність  сплати  -  установлення строків  сплати  податків  та  зборів,  виходячи  із  необхідності забезпечення   своєчасного  надходження  коштів  до  бюджетів  для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками; 
4.1.11. єдиний підхід до встановлення податків  та  зборів  - визначення  на  законодавчому  рівні  усіх  обов'язкових елементів податку. 
4.2. Загальнодержавні,  місцеві податки та збори,  справляння яких не передбачено цим Кодексом, сплаті не підлягають. 
4.3. Податкові  періоди  та  строки сплати податків та зборів установлюються,  виходячи з необхідності забезпечення  своєчасного надходження коштів до бюджетів,  з урахуванням зручності виконання платником   податкового   обов'язку   та   зменшення   витрат   на адміністрування податків та зборів. 
4.4. Установлення  і  скасування податків та зборів,  а також пільг  їх  платникам  здійснюються  відповідно  до  цього  Кодексу Верховною  Радою  України,  а  також  Верховною  Радою  Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень,  визначених  Конституцією  України  ( 254к/96-ВР ) та законами України. 

Стаття 5. Співвідношення податкового законодавства                з іншими законодавчими актами 

5.1. Поняття,  правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи,  застосовуються  виключно  для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу. 
5.2. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям,  термінам, правилам та положенням цього Кодексу,  для  регулювання  відносин  оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. 
5.3. Інші терміни,  що застосовуються у цьому  Кодексі  і  не визначаються   ним,  використовуються  у  значенні,  встановленому іншими законами. 

Стаття 6. Поняття податку та збору 

6.1. Податком   є   обов'язковий,   безумовний   платіж    до відповідного   бюджету,   що   справляється  з  платників  податку відповідно до цього Кодексу. 
6.2. Збором  (платою,  внеском)  є  обов'язковий  платіж   до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на  користь  таких  осіб  державними органами,  органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій. 
6.3. Сукупність  загальнодержавних  та  місцевих  податків та зборів,  що справляються в  установленому  цим  Кодексом  порядку, становить податкову систему України. 

Стаття 7. Загальні засади встановлення податків і зборів 

7.1. Під  час  встановлення  податку обов'язково визначаються такі елементи: 
7.1.1. платники податку; 
7.1.2. об'єкт оподаткування; 
7.1.3. база оподаткування; 
7.1.4. ставка податку; 
7.1.5. порядок обчислення податку; 
7.1.6. податковий період; 
7.1.7. строк та порядок сплати податку; 
7.1.8. строк та порядок подання звітності  про  обчислення  і сплату податку. 
7.2. Під   час   встановлення  податку  можуть  передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування. 
7.3. Будь-які  питання  щодо  оподаткування  регулюються  цим Кодексом  і  не  можуть  встановлюватися  або  змінюватися  іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення,  які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. 
7.4. Елементи податку,  визначені в пункті 7.1  цієї  статті, підстави  для  надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно цим Кодексом. 

Стаття 8. Види податків та зборів 

8.1. В Україні  встановлюються  загальнодержавні  та  місцеві податки та збори. 
8.2. До  загальнодержавних  належать  податки  та  збори,  що встановлені цим Кодексом і  є  обов'язковими  до  сплати  на  усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. 
8.3. До  місцевих  належать податки та збори,  що встановлені відповідно до  переліку  і  в  межах  граничних  розмірів  ставок, визначених цим Кодексом,  рішеннями сільських,  селищних і міських рад у межах  їх  повноважень,  і  є  обов'язковими  до  сплати  на території відповідних територіальних громад. 

Стаття 9. Загальнодержавні податки та збори 

9.1. До загальнодержавних належать такі податки та збори: 
9.1.1. податок на прибуток підприємств; 
9.1.2. податок на доходи фізичних осіб; 
9.1.3. податок на додану вартість; 
9.1.4. акцизний податок; 
9.1.5. збір за першу реєстрацію транспортного засобу; 
9.1.6. екологічний податок; 
9.1.7. рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування   трубопроводами   природного   газу   та   аміаку територією України; 
9.1.8. рентна  плата  за  нафту,  природний  газ  і   газовий конденсат, що видобуваються в Україні; 
9.1.9. плата за користування надрами; 
9.1.10. плата за землю; 
9.1.11. збір за користування радіочастотним ресурсом України; 
9.1.12. збір за спеціальне використання води; 
9.1.13. збір за спеціальне використання лісових ресурсів; 
9.1.14. фіксований сільськогосподарський податок; 
9.1.15. збір   на   розвиток  виноградарства,  садівництва  і хмелярства; 
9.1.16. мито; 
9.1.17. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну  та  теплову енергію,  крім електроенергії,  виробленої кваліфікованими когенераційними установками; 
9.1.18. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності. 
9.2. Відносини,  пов'язані  з  установленням  та  справлянням мита,  регулюються митним законодавством, якщо інше не передбачено цим Кодексом. 
9.3. Зарахування  загальнодержавних  податків  та  зборів  до державного  і  місцевих  бюджетів   здійснюється   відповідно   до Бюджетного кодексу України ( 2456-17 ). 
9.4. Установлення  загальнодержавних  податків та зборів,  не передбачених цим Кодексом, забороняється. 

Стаття 10. Місцеві податки та збори 

10.1. До місцевих податків належать: 
10.1.1. податок на нерухоме  майно,  відмінне  від  земельної ділянки; 
10.1.2. єдиний податок. 
10.2. До місцевих зборів належать: 
10.2.1. збір  за  провадження  деяких  видів  підприємницької діяльності; 
10.2.2. збір за місця для паркування транспортних засобів; 
10.2.3. туристичний збір. 
10.3. Місцеві  ради  обов'язково  установлюють   податок   на нерухоме майно,  відмінне від земельної ділянки, єдиний податок та збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності. 
10.4. Місцеві  ради  в  межах  повноважень,  визначених   цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення збору за місця для паркування  транспортних  засобів, туристичного збору. 
10.5. Установлення    місцевих   податків   та   зборів,   не передбачених цим Кодексом, забороняється. 
10.6. Зарахування місцевих податків та зборів до  відповідних місцевих  бюджетів  здійснюється  відповідно до Бюджетного кодексу України ( 2456-17 ). 

Стаття 11. Спеціальні податкові режими 

11.1. Спеціальні   податкові   режими    встановлюються    та застосовуються  у  випадках  і  порядку,  визначених  виключно цим Кодексом. 
11.2. Спеціальний податковий  режим  -  система  заходів,  що визначає   особливий   порядок   оподаткування  окремих  категорій господарюючих суб'єктів. 
11.3. Спеціальний податковий режим може передбачати особливий порядок  визначення  елементів  податку  та збору,  звільнення від сплати окремих податків та зборів. 
11.4. Не визнаються спеціальними режимами  податкові  режими, не визначені такими цим Кодексом. 

Стаття 12. Повноваження Верховної Ради України, ерховної Ради Автономної Республіки Крим, сільських, селищних та міських рад щодо податків та зборів 

12.1. Верховна Рада України встановлює на  території  України загальнодержавні податки та збори і визначає: 
12.1.1. перелік загальнодержавних податків та зборів; 
12.1.2. перелік  місцевих  податків  та зборів,  установлення яких належить до компетенції сільських, селищних та міських рад; 
12.1.3. положення,  визначені в пунктах  7.1,  7.2  статті  7 цього Кодексу щодо загальнодержавних податків та зборів; 
12.1.4. положення,  визначені  в  пунктах  7.1,  7.2 статті 7 цього Кодексу щодо місцевих податків та зборів. 
12.2. До повноважень  Верховної  Ради  Автономної  Республіки Крим належать: 
12.2.1. установлення  на території Автономної Республіки Крим загальнодержавного збору, зазначеного у підпункті 9.1.9 пункту 9.1 статті  9  цього  Кодексу  (крім плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення), у межах його граничних ставок, визначених цим Кодексом; 
12.2.2. зміна розміру ставок збору,  передбаченого підпунктом 12.2.1 пункту 12.2 цієї статті,  у межах  його  граничних  ставок, визначених цим Кодексом, у порядку, встановленому цим Кодексом; 
12.2.3. визначення  розміру  і  надання додаткових податкових пільг у межах сум,  що надходять до бюджету Автономної  Республіки Крим відповідно   до   статті   69   Бюджетного   кодексу  України ( 2456-17 ). 
12.3. Сільські,  селищні,   міські   ради   в   межах   своїх повноважень  приймають  рішення про встановлення місцевих податків та зборів. 
12.3.1. Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом. 
12.3.2. При   прийнятті  рішення  про  встановлення  місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт  оподаткування, платник  податків  і зборів,  розмір ставки,  податковий період та інші обов'язкові елементи,  визначенні статтею 7 цього  Кодексу  з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору. 
12.3.3. Копія прийнятого рішення  про  встановлення  місцевих податків  чи  зборів  надсилається  у  десятиденний  строк  з  дня оприлюднення  до  органу  державної  податкової  служби,  в  якому перебувають  на  обліку  платники відповідних місцевих податків та зборів. 
12.3.4. Рішення про встановлення місцевих податків та  зборів офіційно     оприлюднюється    відповідним    органом    місцевого самоврядування до 15 липня року,  що передує бюджетному періоду, в якому  планується  застосовування встановлюваних місцевих податків та  зборів  або  змін  (плановий  період).  В  іншому  разі  норми відповідних  рішень  застосовуються  не  раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. 
12.3.5. У разі якщо сільська,  селищна  або  міська  рада  не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та зборів,  що є обов'язковими згідно з нормами цього  Кодексу,  такі податки  та  збори  справляються  виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням мінімальної ставки місцевих податків та зборів. 
12.3.6. Центральний   орган   державної   податкової   служби затверджує  форми  податкових  декларацій (розрахунків) з місцевих податків та зборів згідно з порядком, встановленим цим Кодексом, а у разі потреби надає методичні рекомендації щодо їх заповнення. 
12.3.7. Не  дозволяється сільським,  селищним,  міським радам встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих  податків  та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і фізичних осіб або  звільняти  їх  від  сплати  таких  податків  та зборів. 
12.4. До  повноважень сільських,  селищних,  міських рад щодо податків та зборів належать: 
12.4.1. встановлення ставок єдиного податку в  межах  ставок, визначених законодавчими актами; 
12.4.2. визначення  переліку  податкових  агентів  згідно  із статтею 268 цього Кодексу; 
12.4.3. до початку наступного  бюджетного  періоду  прийняття рішення  про  встановлення  місцевих  податків  та  зборів,  зміну розміру їх ставок,  об'єкта оподаткування,  порядку справляння  чи надання  податкових  пільг,  яке  тягне  за собою зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набирає чинності  з  початку бюджетного періоду. 
12.5. Офіційно  оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків  та  зборів  є   нормативно-правовим   актом   з   питань оподаткування   місцевими   податками  та  зборами,  який  набирає чинності з урахуванням  строків,  передбачених  підпунктом  12.3.4 цієї статті. 

Стаття 13. Усунення подвійного оподаткування 

13.1. Доходи,  отримані  резидентом  України  (крім  фізичних осіб) з джерел за межами України,  враховуються під час визначення його об'єкта та/або бази оподаткування у повному обсязі. 
13.2. При   визначенні   об'єкта  та/або  бази  оподаткування витрати,  здійснені резидентом  України  (крім  фізичних  осіб)  у зв'язку  з  отриманням  доходів  з  джерел  походження  за  межами України,  враховуються у  порядку  і  розмірах,  встановлених  цим Кодексом. 
13.3. Доходи,  отримані фізичною особою - резидентом з джерел походження за межами України,  включаються  до  складу  загального річного  оподаткованого  доходу,  крім  доходів,  що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень  цього  Кодексу  чи міжнародного   договору,  згода  на  обов'язковість  якого  надана Верховною Радою України. 
13.4. Суми податків та зборів,  сплачені за  межами  України, зараховуються  під  час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими цим Кодексом. 
13.5. Для отримання права на зарахування податків та  зборів, сплачених  за  межами  України,  платник зобов'язаний отримати від державного органу країни,  де отримується такий дохід  (прибуток), уповноваженого   справляти   такий   податок,   довідку  про  суму сплаченого податку та  збору,  а  також  про  базу  та/або  об'єкт оподаткування.    Зазначена   довідка   підлягає   легалізації   у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України,  якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України. 

Стаття 14. Визначення понять 

14.1. У цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні: 
14.1.1. аваль - вексельне поручительство,  згідно з яким банк бере на себе відповідальність перед векселедержателем за виконання векселедавцем оплати податкового векселя,  яке оформляється шляхом проставляння  гарантійного  напису  банку  на  кожному  примірнику податкового векселя; 
14.1.2. активи - у значенні, наведеному в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ); 
14.1.3. амортизація   -   систематичний   розподіл   вартості основних засобів,  інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується,   протягом   строку   їх   корисного   використання (експлуатації); 
14.1.4. акцизний податок -  непрямий  податок  на  споживання окремих  видів  товарів  (продукції),  визначених  цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції); 
14.1.5. алкогольні  напої   -   продукти,   одержані   шляхом спиртового  бродіння  цукровмісних  матеріалів  або виготовлені на основі харчових спиртів  з  вмістом  спирту  етилового  понад  1,2 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД ( 2371а-14 ); 
14.1.6. акцизний склад - спеціально обладнані  приміщення  на обмеженій  території  (далі  - приміщення),  розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників органу державної податкової служби розпорядник акцизного складу провадить свою  господарську  діяльність   шляхом   вироблення,   оброблення (перероблення),   змішування,   розливу,   пакування,   фасування, зберігання,  одержання чи  видачі  спирту  етилового,  горілки  та лікеро-горілчаних виробів; 
14.1.7. оскарження  рішень  контролюючих органів - оскарження платником  податку  податкового   повідомлення   -   рішення   про визначення   сум  грошового  зобов'язання  платника  податків  або будь-якого  рішення  контролюючого  органу в порядку і строки, які встановлені   цим   Кодексом   за   процедурами  адміністративного оскарження, або в судовому порядку; 
14.1.8. аукціон (публічні торги) - публічний  спосіб  продажу активів з метою отримання максимальної виручки від продажу активів у визначений час і в установленому місці; 
14.1.9. балансова   вартість    основних    засобів,    інших необоротних  та  нематеріальних активів - сума залишкової вартості таких  засобів  та  активів,  яка  визначається  як  різниця   між первісною  вартістю  з  урахуванням переоцінки і сумою накопиченої амортизації; 
14.1.10. бартерна  (товарообмінна)  операція  -  господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору; 
14.1.11. безнадійна  заборгованість  -   заборгованість,   що відповідає одній з таких ознак: 
а) заборгованість  за  зобов'язаннями,  щодо яких минув строк позовної давності; 
б) прострочена  заборгованість,  що  не  погашена   внаслідок недостатності  майна фізичної особи,  за умови,  що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника,  не призвели  до повного погашення заборгованості; 
в)    заборгованість   суб'єктів   господарювання,   визнаних банкрутами  у  встановленому  законом  порядку  або  припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією;{  Підпункт "в" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 } 
г) заборгованість,  яка   виявилася   непогашеною   внаслідок недостатності   коштів,   одержаних   після  звернення  кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови,  що  інші  дії  кредитора щодо примусового стягнення іншого майна  позичальника,  визначені  нормативно-правовими  актами,  не призвели до повного покриття заборгованості;{  Підпункт "г" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 } 
ґ) заборгованість,  стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили,  стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; 
д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб,   які   у  судовому  порядку  визнані  безвісно  відсутніми, недієздатними  або  оголошені  померлими,  а   також   прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі; 
14.1.12. базова   ставка  фрахту  -  сума  фрахту,  включаючи витрати   з   навантаження,   розвантаження,   перевантаження   та складування  (схову)  товарів,  збільшена  на  суму витрат за рейс судна    або    іншого    транспортного    засобу,     сплачуваних (відшкодовуваних)  фрахтувальником  згідно  з  укладеним договором фрахтування; 
14.1.13. безоплатно надані товари, роботи, послуги: 
а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами,   за   якими   не   передбачається  грошова  або  інша компенсація вартості таких  товарів  чи  їх  повернення,  або  без укладення таких договорів; 
б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; 
в) товари,  передані   юридичній   чи   фізичній   особі   на відповідальне зберігання і використані нею; 
14.1.14. біоетанол   -   спирт   етиловий  зневоджений,  який виготовлений з біомаси для використання як біопаливо  та  належить до товарної позиції 2207 згідно з УКТ ЗЕД ( 2371а-14 ); 
14.1.15. будівлі  -  земельні  поліпшення,  що  складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій,   які  утворюють  наземні  або  підземні  приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин,   рослин,   збереження   інших   матеріальних   цінностей, провадження економічної діяльності; 
14.1.16. виробнича дотація з бюджету - фінансова  допомога  з боку    держави,   що   надається   суб'єкту   господарювання   на безповоротній основі з метою зміцнення його фінансово-економічного становища  та/або для забезпечення виробництва товарів,  виконання робіт, надання послуг; 
14.1.17. бюджетна  установа  -  у  значенні,   наведеному   у Бюджетному кодексі України ( 2456-17 ); 
14.1.18. бюджетне  відшкодування  -  відшкодування від'ємного значення податку на  додану  вартість  на  підставі  підтвердження правомірності  сум  бюджетного  відшкодування  податку  на  додану вартість  за  результатами  перевірки  платника,  у   тому   числі автоматичне  бюджетне  відшкодування  у  порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу; 
14.1.19. вартість  основних  засобів,  інших  необоротних  та нематеріальних   активів,   яка   амортизується,  -  первісна  або переоцінена  вартість  основних  засобів,  інших  необоротних   та нематеріальних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості; 
14.1.20. вартість    малоцінних    необоротних   матеріальних активів,  яка амортизується,  - первісна або переоцінена  вартість малоцінних необоротних матеріальних активів; 
14.1.21. вантаж  для цілей розділу IX - природний газ,  нафта та продукти її переробки (нафтопродукти), а також аміак; 
14.1.22.  векселедавець  для цілей розділу VI цього Кодексу - суб'єкт господарювання - виробник, який одержує: 
з акцизного складу спирт етиловий для виробництва алкогольних напоїв,  визначених  статтею 225,  а також для виробництва окремих видів продукції,  визначених пунктом 229.1 статті 229  розділу  VI цього Кодексу; 
з нафтопереробного   підприємства   або   ввозить   на  митну територію України нафтопродукти для їх  використання  як  сировини для виробництва   продукції,   визначеної   пунктами   229.2-229.5 статті 229 розділу VI цього Кодексу;{  Підпункт  14.1.22  пункту  14.1  статті  14  в  редакції Закону N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 } 
14.1.23. векселедержатель  для  цілей  розділу  VI  -   орган державної податкової служби за місцем реєстрації векселедавця; 
14.1.24. великий  платник  податків - юридична особа,  у якої обсяг  доходу  від  усіх  видів  діяльності  за   останні   чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує п'ятсот мільйонів гривень або загальна сума сплачених до Державного бюджету  України податків   за   платежами,  що  контролюються  органами  державної податкової служби,  за такий  самий  період  перевищує  дванадцять мільйонів гривень; 
14.1.25. видобуток  для  цілей  розділу  X  цього  Кодексу  - технологічний процес вилучення з покладу в надрах та  підняття  на поверхню вуглеводневої сировини, у тому числі під час геологічного вивчення; 
14.1.26. виноробна продукція -  вина  виноградні  натуральні, вина натуральні кріплені,  шампанські, ігристі, газовані, вермути, бренді,  сусло виноградне та  інші  виноматеріали,  коньяки,  інші алкогольні напої з винограду, плодів та ягід; 
14.1.27. витрати  -  сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження   господарської   діяльності   платника   податку,   в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття   активів   або  збільшення  зобов'язань,  внаслідок  чого відбувається зменшення власного капіталу (крім  змін  капіталу  за рахунок його вилучення або розподілу власником); 
14.1.28. вироблена  продукція  -  загальний  обсяг продукції, видобутої відповідно до угоди про розподіл продукції і доставленої в пункт виміру; 
14.1.29. відновлювальні  джерела  енергії - джерела вітрової, сонячної,  геотермальної  енергії,  енергії  хвиль  та  припливів, гідроенергії,  енергії біомаси,  газу з органічних відходів,  газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів; 
14.1.30. відокремлені підрозділи -  у  значенні,  визначеному Цивільним кодексом України ( 435-15 ); 
14.1.31. відчуження  майна  - будь-які дії платника податків, унаслідок  вчинення  яких  такий  платник  податків   у   порядку, передбаченому  законом,  втрачає  право  власності  на  майно,  що належить  такому  платникові  податків,  або  право  користування, зокрема,  природними  ресурсами,  що  у визначеному законодавством порядку надані йому в користування; 
14.1.32. відповідальне зберігання - господарська операція, що здійснюється  платником  податків  і  передбачає передачу згідно з договорами  схову  матеріальних  цінностей  на  зберігання   іншій фізичній   чи   юридичній   особі   без   права   використання   у господарському обороті такої особи з подальшим  поверненням  таких матеріальних  цінностей  платникові податків без зміни якісних або кількісних характеристик; 
14.1.33. відповідний   маршрут   -    шлях    транспортування (переміщення)  вантажу,  що визначається видом транспортних послуг під час його транзиту трубопроводами, зокрема: 
між прикордонними  пунктами   приймання   (відправлення)   та призначення   або   перевалювальним  комплексом  для  вантажу,  що надійшов з територій інших держав і призначений для споживачів  за межами України; 
магістральними трубопроводами, у тому числі з наданням послуг з  тимчасового  зберігання  або  переробки  вантажу  на  території України, з подальшим переміщенням за її межі; 
14.1.34. власники  земельних  ділянок  -  юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти),  які відповідно до закону  набули права власності на землю в Україні,  а також територіальні громади та  держава  щодо  земель  комунальної  та   державної   власності відповідно; 
14.1.35. вуглеводнева сировина - нафта, природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ),  газовий конденсат,  що є товарною продукцією; 
14.1.36. господарська   діяльність  -  діяльність  особи,  що пов'язана  з  виробництвом  (виготовленням)   та/або   реалізацією товарів,   виконанням   робіт,   наданням  послуг,  спрямована  на отримання доходу і  проводиться  такою  особою  самостійно  та/або через  свої  відокремлені підрозділи,  а також через будь-яку іншу особу,  що діє на користь  першої  особи,  зокрема  за  договорами комісії, доручення та агентськими договорами; 
14.1.37. господарська       діяльність       гірничодобувного підприємства з видобування корисних копалин для цілей  розділу  XI цього  Кодексу  -  діяльність  гірничодобувного підприємства,  яка охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин; 
14.1.38. грошове зобов'язання в міжнародних правовідносинах - зобов'язання  платника  податків  сплатити  до  бюджету  іноземної держави відповідну суму коштів  у  порядку  та  строки,  визначені законодавством такої іноземної держави; 
14.1.39. грошове   зобов'язання   платника  податків  -  сума коштів,  яку платник податків  повинен  сплатити  до  відповідного бюджету  як  податкове  зобов'язання  та/або  штрафну  (фінансову) санкцію,   що   справляється  з  платника  податків  у  зв'язку  з порушенням   ним   вимог   податкового   законодавства  та  іншого законодавства,   контроль   за   дотриманням  якого  покладено  на контролюючі  органи,  а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;{  Підпункт  14.1.39  пункту  14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 } 
14.1.40. гудвіл (вартість ділової репутації) - нематеріальний актив,  вартість якого визначається як різниця між ринковою  ціною та балансовою вартістю активів підприємства як цілісного майнового комплексу,   що   виникає   в   результаті   використання   кращих управлінських   якостей,  домінуючої  позиції  на  ринку  товарів, послуг,  нових  технологій  тощо.  Вартість  гудвілу  не  підлягає амортизації  і  не враховується під час визначення витрат платника податку, щодо активів якого виник такий гудвіл; 
14.1.41. давальницька   сировина   -   сировина,   матеріали, напівфабрикати,  комплектуючі вироби,  енергоносії, що є власністю одного суб'єкта господарювання (замовника)  і  передаються  іншому суб'єкту   господарювання   (виробнику)  для  виробництва  готової продукції,  з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі. 
Операції з  давальницькою  сировиною  у  зовнішньоекономічних відносинах здійснюються у порядку,  встановленому Законом  України "Про  операції  з  давальницькою  сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" ( 327/95-ВР ); 
14.1.42. дані державного  земельного  кадастру  -  сукупність відомостей  і  документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок,  їх оцінку,  класифікацію земель,  кількісну та якісну   характеристики,   розподіл   серед   власників  землі  та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону; 
14.1.43. дебітор - особа,  у  якої  внаслідок  минулих  подій утворилася  заборгованість  перед іншою особою у формі певної суми коштів, їх еквіваленту або інших активів; 
14.1.44. депозит (вклад) - кошти,  які надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту,  визначеному фінансовою організацією згідно із законодавством України,  або нерезиденту на строк  або  на  вимогу  та  під  процент на умовах видачі на першу вимогу або повернення зі спливом встановленого  договором  строку. Залучення  депозитів  може  здійснюватися у формі випуску (емісії) ощадних (депозитних) сертифікатів.  Правила здійснення  депозитних операцій встановлюються:  для банківських депозитів - Національним банком  України  відповідно  до   законодавства;   для   депозитів (внесків)   до  інших  фінансових  установ  -  державним  органом, визначеним законом; 
14.1.45. дериватив - стандартний документ, що засвідчує право та/або  зобов'язання  придбати  чи  продати  у  майбутньому  цінні папери,  матеріальні або нематеріальні активи,  а також  кошти  на визначених  ним  умовах.  Стандартна  (типова) форма деривативів і порядок їх випуску та обігу встановлюються законодавством. 
До деривативів належать: 
14.1.45.1. своп  -  цивільно-правова  угода  про   здійснення обміну  потоками платежів (готівкових або безготівкових) чи іншими активами,  розрахованими на підставі ціни  (котирування)  базового активу  в  межах  суми,  визначеної  договором  на  конкретну дату платежів (дату проведення розрахунків) протягом дії контракту; 
14.1.45.2. опціон - цивільно-правовий договір,  згідно з яким одна   сторона  контракту  одержує  право  на  придбання  (продаж) базового  активу,  а  інша  сторона   бере   на   себе   безумовне зобов'язання   продати  (придбати)  базовий  актив  у  майбутньому протягом  строку  дії  опціону  чи  на  встановлену   дату   (дату виконання)  за визначеною під час укладання такого контракту ціною базового активу.  За умовами опціону  покупець  виплачує  продавцю премію опціону; 
14.1.45.3. форвардний  контракт  - цивільно-правовий договір, за яким продавець  зобов'язується  у  майбутньому  в  установлений строк  передати  базовий  актив  у власність покупця на визначених умовах,  а покупець зобов'язується прийняти в  установлений  строк базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену таким договором. 
Усі умови  форварду  визначаються сторонами контракту під час його укладення. 
Укладення форвардів   та   їх    обіг    здійснюються    поза організатором торгівлі стандартизованими строковими контрактами; 
14.1.45.4. ф'ючерсний  контракт  (ф'ючерс) - стандартизований строковий контракт, за яким продавець зобов'язується у майбутньому в  установлений  строк  (дата  виконання зобов'язань за ф'ючерсним контрактом)  передати  базовий  актив  у  власність   покупця   на визначених   специфікацією   умовах,   а  покупець  зобов'язується прийняти  базовий  актив  і  сплатити  за  нього  ціну,  визначену сторонами контракту на дату його укладення. 
Ф'ючерсний контракт    виконується    відповідно    до   його специфікації шляхом постачання  базового  активу  та  його  оплати коштами   або   проведення   між   сторонами   контракту  грошових розрахунків без постачання базового активу. 
Виконання зобов'язань  за  ф'ючерсом  забезпечується   шляхом створення      відповідних     умов     організатором     торгівлі стандартизованими строковими контрактами; 
14.1.46. діяльність у сфері розваг - господарська  діяльність юридичних  осіб  та  фізичних  осіб  -  підприємців,  що полягає у проведенні лотерей,  а також розважальних ігор,  участь в яких  не передбачає  одержання  її  учасниками грошових або майнових призів (виграшів),  зокрема більярд,  кегельбан, боулінг, настільні ігри, дитячі відеоігри тощо; 
14.1.47. додаткові    блага    -    кошти,   матеріальні   чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом,  якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний  з  виконанням  обов'язків трудового   найму  або  не  є  винагородою  за  цивільно-правовими договорами (угодами),  укладеними з таким платником податку  (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу); 
14.1.48. заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу - основна  та  додаткова  заробітна  плата,  інші  заохочувальні  та компенсаційні   виплати,  які  виплачуються  (надаються)  платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом; 
14.1.49. дивіденди  -  платіж,  що   здійснюється   юридичною особою - емітентом     корпоративних    прав    чи   інвестиційних сертифікатів  на  користь  власника  таких   корпоративних   прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності  інвестора  на  частку  (пай)  у  майні  (активах) емітента,   у   зв'язку   з   розподілом  частини  його  прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. 
До дивідендів прирівнюється  також  платіж,  що  здійснюється державним   унітарним,   комерційним,   казенним   чи  комунальним підприємством на користь відповідно держави або  органу  місцевого самоврядування  у  зв'язку  з  розподілом  частини прибутку такого підприємства, платіж, який виплачується власнику сертифіката фонду операцій   з  нерухомістю  в  результаті  розподілу  доходу  фонду операцій з нерухомістю.  При цьому позитивне або від'ємне значення об'єкта  оподаткування,  розраховане  згідно  з розділом III цього Кодексу, не впливає на порядок нарахування дивідендів; 
14.1.50. добавки  на  основі   біоетанолу   -   біокомпоненти моторного   палива,   отримані  шляхом  синтезу  із  застосуванням біоетанолу або змішуванням біоетанолу з органічними  сполуками  та паливом,   одержаними  з  вуглеводневої  сировини,  в  яких  вміст біоетанолу  відповідає  вимогам  нормативних  документів  та   які належать до біопалива; 
14.1.51. добування     корисних    копалин    -    сукупність технологічних операцій з вилучення,  у тому числі з  покладів  дна водойм,  та  переміщення,  у  тому числі тимчасове зберігання,  на поверхню частини надр (гірничих порід,  рудної сировини тощо),  що вміщує корисні копалини; 
14.1.52. договір  довгострокового страхування життя - договір страхування життя строком на п'ять і більше років, який передбачає страхову   виплату   одноразово   або  у  вигляді  ануїтету,  якщо застрахована особа  дожила  до  закінчення  терміну  дії  договору страхування  чи  події,  передбаченої у договорі страхування,  або досягла  віку,  визначеного  договором.  Такий  договір  не   може передбачати часткових виплат протягом перших п'яти років його дії, крім тих,  що здійснюються у  разі  настання  страхових  випадків, пов'язаних  із смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком,  що  призвело  до   встановлення   застрахованій   особі інвалідності  I  або  II групи чи встановлення інвалідності особі, яка не  досягла  вісімнадцятирічного  віку.  При   цьому   платник податку - роботодавець  не  може  бути  вигодонабувачем  за такими договорами страхування життя; 
14.1.53. документ іноземної  держави,  за  яким  здійснюється стягнення  суми  податкового боргу в міжнародних правовідносинах - рішення компетентного органу  іноземної  держави  про  нарахування податкового   боргу   до   бюджету  такої  держави,  що  на  запит зазначеного  компетентного  органу  відповідно   до   міжнародного договору України підлягає виконанню на території України; 
14.1.54. дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід,  отриманий резидентами або нерезидентами,  у тому числі від будь-яких  видів  їх  діяльності  на  території України (включаючи виплату (нарахування)  винагороди  іноземними  роботодавцями),  її континентальному шельфі,  у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: 
а) процентів,  дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; 
б) доходів  від  надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна,  розташованого в Україні,  включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; 
в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна,  доходів від відчуження корпоративних прав,  цінних паперів,  у тому  числі акцій українських емітентів; 
г) доходів,   отриманих   у  вигляді  внесків  та  премій  на страхування і перестрахування ризиків на території України; 
ґ) доходів страховиків - резидентів від  страхування  ризиків страхувальників - резидентів за межами України; 
д) інших  доходів  від діяльності,  у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та  обов'язків  за  угодами про   розподіл  продукції  на  митній  території  України  або  на територіях,  що перебувають під контролем митних органів (у  зонах митного  контролю,  на  спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); 
е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; 
є) заробітної плати,  інших виплат та  винагород,  виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; 
ж) доходів   від   зайняття   підприємницькою  та  незалежною професійною діяльністю; 
14.1.55. дохід,  отриманий з  джерел  за  межами  України,  - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України,  включаючи проценти,   дивіденди,  роялті  та  будь-які  інші  види  пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт   (надання   послуг)   за  цивільно-правовими  та  трудовими договорами,  від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого   за   межами   України,   включаючи  рухомий  склад транспорту,  приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна,  розташованого за межами України,  дохід від відчуження інвестиційних активів,  у тому числі  корпоративних прав,  цінних  паперів  тощо;  інші  доходи  від  будь-яких  видів діяльності за  межами  митної  території  України  або  територій, непідконтрольних митним органам; 
14.1.56. доходи  -  загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду  в грошовій,  матеріальній або нематеріальній формах як на території  України,  її  континентальному   шельфі   у   виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами; 
14.1.57. екологічний податок - загальнодержавний обов'язковий платіж,  що справляється з фактичних обсягів викидів у  атмосферне повітря,  скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин,  розміщення відходів,  фактичного обсягу радіоактивних відходів,  що тимчасово зберігаються   їх   виробниками,   фактичного   обсягу   утворених радіоактивних  відходів  та  з  фактичного  обсягу   радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року; 
14.1.58. емісійний   дохід  -  сума  перевищення  надходжень, отриманих емітентом від  емісії  (випуску)  власних  акцій  (інших корпоративних прав) та інвестиційних сертифікатів, над номінальною вартістю таких акцій (інших корпоративних прав)  та  інвестиційних сертифікатів  (під  час  їх первинного розміщення),  або над ціною зворотного  викупу  під  час  наступних  розміщень   інвестиційних сертифікатів та акцій інвестиційних фондів; 
14.1.59. житлово-комунальні     підприємства    -    суб'єкти господарювання,  які безпосередньо  виробляють,  створюють  та/або надають  житлово-комунальні послуги (застосовується до розділу XVI цього Кодексу); 
14.1.60. Єдиний  реєстр   податкових   накладних   -   реєстр відомостей  щодо  податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом державної  податкової  служби  в електронному  вигляді  згідно  з  наданими  платниками  податку на додану вартість електронними документами; 
14.1.61. заходи нетарифного регулювання: 
1 - ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій; 
2 - застосування спеціальних заходів щодо імпорту  товарів  в Україну; 
3 - процедура реєстрації зовнішньоекономічних контрактів; 
4 -  процедура  видачі ліцензій на право імпорту,  експорту - спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; 
5 - дозвільна система служби експортного контролю; 
6 - сертифікація товарів, що ввозяться в Україну; 
7 - дозвільна система органів державної влади,  що здійснюють санітарно-епідеміологічний,      ветеринарний,     фітосанітарний, екологічний та інші види контролю; 
8 -  реєстрація   лікарських   засобів,   виробів   медичного призначення, імунобіологічних препаратів, харчових добавок; 
9 - застосування державного пробірного контролю; 
14.1.62. збір,   оподаткування,   платник  збору  -  збір  за користування радіочастотним ресурсом України, оподаткування збором за користування радіочастотним ресурсом України,  платник збору за користування радіочастотним ресурсом України  (застосовується  для розділу XV цього Кодексу); 
14.1.63. збір,   оподаткування,   платник  збору  -  збір  за спеціальне використання води,  оподаткування збором за  спеціальне використання  води,  платник збору за спеціальне використання води (застосовується для розділу XVI цього Кодексу); 
14.1.64. збір,  оподаткування,  платник  збору  -   збір   за спеціальне використання лісових ресурсів,  оподаткування збором за спеціальне  використання  лісових  ресурсів,  платник   збору   за спеціальне   використання  лісових  ресурсів  (застосовується  для розділу XVII цього Кодексу); 
14.1.65. збір за спеціальне використання лісових  ресурсів  - загальнодержавний  збір,  який справляється як плата за спеціальне використання лісових ресурсів  (застосовується  для  розділу  XVII цього Кодексу); 
14.1.66. збір   за   користування   радіочастотним   ресурсом України - загальнодержавний збір,  який справляється як  плата  за користування  радіочастотним  ресурсом України (застосовується для розділу XV цього Кодексу); 
14.1.67. збір   за    спеціальне    використання    води    - загальнодержавний  збір  (застосовується  для  розділу  XVI  цього Кодексу), який справляється за спеціальне: 
а) використання води водних об'єктів; 
б) використання води, отриманої від інших водокористувачів; 
в) використання води без її вилучення з водних  об'єктів  для потреб гідроенергетики і водного транспорту; 
г) використання води для потреб рибництва; 
14.1.68. збір  за  провадження  деяких  видів підприємницької діяльності для цілей розділу XII цього Кодексу - сума коштів,  яка сплачується за придбання та використання торгового патенту; 
14.1.69. звичайна  процентна  ставка  за  депозит  (вклад)  - процентна ставка,  що  встановлюється  за  кожним  видом  депозиту (вкладу)  для  всіх  вкладників на умовах,  визначених внутрішніми правилами фінансової установи,  та офіційно  оприлюднена  на  дату підписання депозитного договору; 
14.1.70. звичайна ставка проценту за кредит (позику) - розмір доходу фінансової установи у вигляді процентної ставки  за  кредит (позику),  що  встановлюється  залежно від виду кредиту (позики) в межах мінімального та максимального розмірів процентної ставки  та тарифу  за  такі  послуги  за  таким  видом  кредиту (позики) всім позичальникам  на  стандартних  умовах,   визначених   внутрішніми правилами фінансової установи; 
14.1.71. звичайна   ціна  -  ціна  товарів  (робіт,  послуг), визначена  сторонами  договору,  якщо  інше  не  встановлено   цим Кодексом.  Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін; 
14.1.72. земельний  податок   -   обов'язковий   платіж,   що справляється  з  власників  земельних  ділянок та земельних часток (паїв),  а також постійних землекористувачів (далі -  податок  для цілей розділу XIII цього Кодексу); 
14.1.73. землекористувачі   -   юридичні   та  фізичні  особи (резиденти і нерезиденти),  яким відповідно  до  закону  надані  у користування  земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди; 
14.1.74. земельна  ділянка  -  частина  земної   поверхні   з установленими   межами,   певним   місцем  розташування,  цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами; 
14.1.75. земельне поліпшення - результати будь-яких  заходів, що  призводять до зміни якісних характеристик земельної ділянки та її вартості.  До земельних поліпшень належать матеріальні об'єкти, розташовані   у   межах  земельної  ділянки,  переміщення  яких  є неможливим  без  їх  знецінення  та  зміни  призначення,  а  також результати  господарської  діяльності  або проведення певного виду робіт (зміна  рельєфу,  поліпшення  ґрунтів,  розміщення  посівів, багаторічних насаджень, інженерної інфраструктури тощо); 
14.1.76. землі  сільськогосподарського  призначення  - землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської  науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої  інфраструктури,  у  тому  числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей; 
14.1.77. землі сільськогосподарського призначення  для  цілей глави 2 розділу XIV цього Кодексу - землі,  надані для виробництва сільськогосподарської продукції; 
14.1.78. землі житлової та громадської  забудови  -  земельні ділянки  в  межах  населених  пунктів,  які  використовуються  для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування; 
14.1.78-1.   землі   залізничного   транспорту  -  до  земель залізничного  транспорту  належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням,  станціями з усіма будівлями  і  спорудами енергетичного,  локомотивного,  вагонного, колійного,  вантажного і пасажирського господарства,  сигналізації та   зв'язку,   водопостачання,   каналізації;  під  захисними  та укріплювальними  насадженнями,  службовими,   культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту;{  Пункт  14.1  статті 14 доповнено підпунктом 14.1.78-1 згідно із Законом N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 } 
14.1.79. значні  запаси  корисних  копалин  - запаси корисних копалин, розмір яких перевищує незначні запаси корисних копалин; 
14.1.80. ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. 
При цьому   під  ідентичними  розуміються  товари,  що  мають однакові ознаки з оцінюваними товарами, у тому числі такі, як: 
фізичні характеристики; 
якість та репутація на ринку; 
країна виробництва (походження); 
виробник; 
14.1.81. інвестиції - господарські операції, які передбачають придбання основних засобів,  нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно.  Інвестиції поділяються на: 
а) капітальні   інвестиції   -   господарські   операції,  що передбачають придбання будинків,  споруд, інших об'єктів нерухомої власності,  інших  основних  засобів і нематеріальних активів,  що підлягають амортизації відповідно до норм цього Кодексу; 
б) фінансові   інвестиції   -   господарські   операції,   що передбачають   придбання   корпоративних   прав,  цінних  паперів, деривативів  та/або  інших  фінансових   інструментів.   Фінансові інвестиції поділяються на: 
прямі інвестиції  -  господарські  операції,  що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою; 
портфельні інвестиції    -    господарські    операції,    що передбачають  купівлю  цінних  паперів,   деривативів   та   інших фінансових  активів  за  кошти  на  фондовому  ринку або біржовому товарному ринку; 
в) реінвестиції  -  господарські  операції,  що  передбачають здійснення   капітальних  або  фінансових  інвестицій  за  рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій; 
14.1.82. інвестиційна складова - кошти,  передбачені в тарифі на   виробництво,  передачу  та  постачання  електричної  енергії, виробництво,  транспортування та постачання  теплової  енергії,  а також  транспортування,  зберігання  та постачання природного газу ліцензіата як частина прибутку,  що  залишається  в  розпорядженні суб'єкта   господарювання  для  цільового  фінансування  видатків, пов'язаних із відновленням, реконструкцією, модернізацією основних фондів  (у  тому  числі заходів з підвищення безпеки та дотримання екологічних  норм)  та  будівництвом  нових  об'єктів  підприємств паливно-енергетичного   комплексу,   перелік  яких  встановлюється Кабінетом Міністрів України; 
14.1.83. інвестор для цілей оподаткування розділу XVIII цього Кодексу   -   юридична  або  фізична  особа,  яка  має  відповідні матеріально-технологічні та економічні можливості  або  відповідну кваліфікацію    для    користування   надрами,   що   підтверджено документами,  виданими згідно  із  законами  (процедурами)  країни інвестора,    та   здійснює   пошук,   розвідку   та   видобування вуглеводневої сировини відповідно до угоди про розподіл продукції; 
14.1.84. інші терміни для цілей розділу III  використовуються у значеннях,  визначених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 )  та  національними  і міжнародними   положеннями   (стандартами)  фінансової  звітності, положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку; 
14.1.85. інжиніринг - надання  послуг  (виконання  робіт)  із складення  технічних  завдань,  проектних  пропозицій,  проведення наукових досліджень  і  техніко-економічних  обстежень,  виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розроблення технічної   документації,   проектування   та    конструкторського опрацювання об'єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під  час  монтажних  та  пусконалагоджувальних робіт,   а   також  надання  консультацій,  пов'язаних  із  такими послугами (роботами); 
14.1.86. інститути спільного  інвестування  (далі  -  ІСІ)  - інвестиційні   фонди  та  взаємні  фонди  інвестиційних  компаній, корпоративні інвестиційні  фонди  та  пайові  інвестиційні  фонди, створені відповідно до законодавства; 
14.1.87. іпотечний  житловий  кредит - фінансовий кредит,  що надається фізичній особі банківською чи іншою фінансовою установою відповідно   до   закону  строком  не  менш  як  на  п'ять  повних календарних років для фінансування витрат, пов'язаних з придбанням квартири   (кімнати)  чи  житлового  будинку  (його  частини)  або будівництвом житлового будинку  (його  частини),  що  надаються  у власність  позичальника,  з  прийняттям  кредитором  такого  житла (землі,  що знаходиться під таким житловим будинком,  у тому числі присадибної ділянки) у заставу; 
14.1.88. іпотечний   сертифікат   (у   тому  числі  іпотечний сертифікат участі   та   іпотечний   сертифікат    з    фіксованою дохідністю) -  іпотечний  цінний  папір,  забезпечений  іпотечними активами або іпотеками відповідно до закону; 
14.1.89. консолідований  іпотечний  борг  -  зобов'язання  за договорами   про   іпотечний   кредит,  реформовані  кредитодавцем відповідно до закону; 
14.1.90. корпоративні  права  -  права  особи,  частка   якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності  на  участь  цієї  особи  в  управлінні господарською   організацією,  отримання  певної  частки  прибутку (дивідендів)  даної  організації  та  активів  у  разі  ліквідації останньої  відповідно  до  закону,  а  також  інші  правомочності, передбачені законом та статутними документами; 
14.1.91. корисні копалини  -  природні  мінеральні  утворення органічного  і  неорганічного  походження  у надрах,  у тому числі будь-які підземні води,  а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної  сировини,  які  можуть  бути  використані   у   сфері матеріального  виробництва  і  споживання  безпосередньо або після первинної переробки; 
14.1.92. короткотерміновий   торговий   патент   для    цілей розділу XII   цього  Кодексу  -  торговий  патент  на  провадження торговельної діяльності,   строк   дії    якого    не    перевищує 15 календарних днів; 
14.1.93. кошти - гривня або іноземна валюта; 
14.1.94. компенсаційна   продукція   -   частина   виробленої продукції,  що  передається  у  власність  інвестора   в   рахунок компенсації його витрат; 
14.1.95. кредитор  -  юридична  або  фізична  особа,  яка має підтверджені  у  встановленому  порядку   вимоги   щодо   грошових зобов'язань до боржника,  у тому числі щодо виплати заборгованості із заробітної плати  працівникам  боржника,  а  також  контролюючі органи - щодо податків та зборів; 
14.1.96. кузови,   що   використовувалися   для  транспортних засобів, визначених у товарній  позиції  8703  згідно  з  УКТ  ЗЕД ( 2371г-14 )  - кузови,  які вже  були встановлені на транспортних засобах або з моменту виготовлення яких минуло більше одного року; 
14.1.97. лізингова (орендна) операція - господарська операція (крім  операцій  з  фрахтування  (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної  особи  (орендодавця), що   передбачає  надання  основних  фондів  у  користування  іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк. 
Лізингові (орендні)    операції    здійснюються   у   вигляді оперативного  лізингу  (оренди),  фінансового  лізингу   (оренди), зворотного  лізингу  (оренди),  оренди  житла  з  викупом,  оренди земельних ділянок  та  оренди  будівель,  у  тому  числі  житлових приміщень. 
Лізингові операції поділяються на: 
а) оперативний   лізинг   (оренда)  -  господарська  операція фізичної або юридичної  особи,  що  передбачає  передачу  орендарю основного  фонду,  придбаного  або виготовленого орендодавцем,  на умовах  інших,  ніж  ті,  що  передбачаються  фінансовим  лізингом (орендою); 
б) фінансовий  лізинг  (оренда)  - господарська операція,  що здійснюється фізичною або юридичною особою і  передбачає  передачу орендарю  майна,  яке  є  основним засобом згідно з цим Кодексом і придбане або виготовлене орендодавцем,  а також  усіх  ризиків  та винагород,  пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу. 
Лізинг (оренда)  вважається   фінансовим,   якщо   лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов: 
об'єкт лізингу   передається   на   строк,   протягом   якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної  вартості,  а орендар  зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або в момент  його  закінчення  за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі; 
балансова (залишкова)  вартість  об'єкта  лізингу  на  момент закінчення   дії   лізингового   договору,   передбаченого   таким договором,  становить  не більш як 25 відсотків первісної вартості ціни  такого  об'єкта  лізингу,  що  діє  на  початок  строку  дії лізингового договору; 
сума лізингових  (орендних)  платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об'єкта лізингу або перевищує її; 
майно, що передається у  фінансовий  лізинг,  виготовлене  за замовленням  лізингоотримувача  (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може  бути  використаним  іншими  особами, крім  лізингоотримувача (орендаря),  виходячи з його технологічних та якісних характеристик. 
Під терміном  "строк  фінансового  лізингу"   слід   розуміти передбачений  лізинговим  договором  строк,  який розпочинається з дати   передання   ризиків,   пов'язаних   із   зберіганням    або використанням  майна,  чи  права  на  отримання будь-яких вигод чи винагород,  пов'язаних з його використанням,  або будь-яких  інших прав,   що   слідують   з  прав  на  володіння,  користування  або розпоряджання  таким  майном,  лізингоотримувачу   (орендарю)   та закінчується   строком   закінчення   дії   лізингового  договору, включаючи будь-який період,  протягом якого  лізингоотримувач  має право  прийняти  одноосібне рішення про продовження строку лізингу згідно з умовами договору. 
Незалежно від того, регулюється господарська операція нормами цього  підпункту  чи  ні,  сторони  договору  мають  право під час укладення  договору  (правочину)  визначити   таку   операцію   як оперативний   лізинг  без  права  подальшої  зміни  статусу  такої операції до закінчення дії відповідного договору; 
в) зворотний лізинг  (оренда)  -  господарська  операція,  що здійснюється  фізичною  чи  юридичною  особою  і передбачає продаж основних засобів фінансовій  організації  з  одночасним  зворотним отриманням  таких  основних  засобів  такою  фізичною чи юридичною особою в оперативний або фінансовий лізинг; 
г) оренда  житлових  приміщень  -  операція,  що   передбачає надання житлового будинку,  квартири або їх частини її власником у користування  орендарю   на   визначений   строк   для   цільового використання за орендну плату; 
ґ) оренда  житла  з викупом - господарська операція юридичної особи, що передбачає відповідно до договору оренди житла з викупом передання   другій   стороні  -  фізичній  особі  (особі-орендарю) майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено та/або житло  за  плату  на  довготривалий  (до  30  років) строк,  після закінчення якого або достроково,  за умови повної сплати  орендних платежів  та відсутності інших обтяжень та обмежень на таке житло, житло переходить у власність орендаря. Оренда житла з викупом може передбачати  відступлення  права  вимоги  на  платежі за договором оренди житла з викупом; 
14.1.98. лісові землі - земельні ділянки, на яких розташовані лісові ділянки; 
14.1.99. ліцензія  - у значенні,  наведеному в Господарському кодексі України ( 436-15 ); 
14.1.100. ломбардна  операція  -  операція,  що  здійснюється фізичною  чи  юридичною  особою,  з отримання коштів від юридичної особи,  що  є  фінансовою  установою,  згідно  із   законодавством України,  під  заставу  товарів або валютних цінностей.  Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу; 
14.1.101. лотерея  -  масова  гра  незалежно  від  її  назви, умовами   проведення   якої   передбачається   розіграш  призового (виграшного) фонду між її  гравцями,  приз  (виграш)  в  якій  має випадковий  характер  і  територія  проведення якої не обмежується одним приміщенням  (будівлею).  Діяльність  з  проведення  лотерей регулюється спеціальним законом.  Не вважаються лотереєю ігри,  що проводяться на безоплатних засадах юридичними особами та фізичними особами  -  підприємцями  і  мають  на меті рекламування їх товару (платної послуги),  сприяння їх продажу  (наданню)  за  умови,  що організатори  цих  ігор  витрачають на їх проведення свій прибуток (дохід); 
14.1.102. магазин  безмитної  торгівлі  (далі   -   безмитний магазин)  -  заклад  торгівлі  товарами,  що знаходяться в митному режимі  магазину  безмитної торгівлі відповідно до Митного кодексу України ( 92-15 );{  Підпункт  14.1.102  пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 } 
14.1.103. материнські   компанії  -  юридичні  особи,  які  є власниками інших юридичних осіб або здійснюють контроль над такими юридичними особами, як пов'язані особи; 
14.1.104. майданчики   для   платного   паркування   -  площа території (землі),  що належить на правах власності територіальній громаді   або  державі,  на  якій  відповідно  до  рішення  органу місцевого   самоврядування    здійснюється    платне    паркування транспортних засобів; 
14.1.105. майно - у значенні, наведеному в Цивільному кодексі України ( 435-15 ); 
14.1.106. максимальні роздрібні ціни - ціни,  встановлені  на підакцизні  товари  (продукцію  з  урахуванням усіх видів податків (зборів),  вищими за які не може здійснюватися продаж  підакцизних товарів  (продукції) у роздрібній торгівлі.  Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію)  встановлюються  виробниками або  імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому цим Кодексом; 
14.1.107. марка акцизного  податку  -  спеціальний  знак  для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів,  віднесений до документів суворого  обліку,  який  підтверджує  сплату  акцизного податку,  легальність  ввезення та реалізації на території України цих виробів; 
14.1.108. маркетингові  послуги  (маркетинг)  -  послуги,  що забезпечують  функціонування  діяльності платника податків у сфері вивчання ринку,  стимулювання  збуту  продукції  (робіт,  послуг), політики  цін,  організації  та  управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах   господарської  діяльності  такого  платника  податків.  До маркетингових послуг належать,  у тому числі: послуги з розміщення продукції  платника податку в місцях продажу,  послуги з вивчення, дослідження  та  аналізу  споживчого  попиту,  внесення  продукції (робіт,  послуг)  платника  податку  до інформаційних баз продажу, послуги  зі  збору  та  розповсюдження  інформації  про  продукцію (роботи, послуги); 
14.1.109. маркування    алкогольних   напоїв   та   тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного   напою  чи  пачку  (упаковку)  тютюнового  виробу  в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку; 
14.1.110. маршрут  транспортування для цілей розділу IX цього Кодексу - шлях транспортування (переміщення) вантажу між  пунктами приймання (відправлення) та призначення,  що визначені сторонами в істотних умовах договору з надання транспортних послуг; 
14.1.111. матеріальні активи -  основні  засоби  та  оборотні активи у будь-якому вигляді (включаючи електричну, теплову та іншу енергію,  газ,  воду),  що  не  є   коштами,   цінними   паперами, деривативами і нематеріальними активами; 
14.1.112. мінеральна    сировина    -    товарна    продукція гірничодобувного підприємства, що є результатом його господарської діяльності  з  видобутку  корисних  копалин,  у  тому числі шляхом виконання господарських  договорів  про  послуги  з  давальницькою сировиною,  і  за  якісними  характеристиками  відповідає  вимогам установлених законодавством стандартів або вимогам договорів. 
Не належать до мінеральної сировини речовини, які виникають в результаті  фізико-хімічної  переробки видобутої корисної копалини або продуктів її первинної переробки; 
14.1.113. митні платежі - податки,  що  відповідно  до  цього Кодексу або митного законодавства справляються під час переміщення або у зв'язку з переміщенням товарів через митний  кордон  України та контроль за справлянням яких покладено на митні органи; 
14.1.114. мінімальне   акцизне   податкове   зобов'язання   - мінімальна величина податкового зобов'язання зі  сплати  акцизного податку  з  сигарет,  виражена у твердій сумі за 1000 штук сигарет одного найменування,  реалізованих на митній території України  чи ввезених на митну територію України; 
14.1.115. надміру   сплачені   грошові  зобов'язання  -  суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань,  граничний строк сплати яких настав на таку дату; 
14.1.116. недержавне   пенсійне   забезпечення   -   пенсійне забезпечення,  яке  здійснюється  недержавними пенсійними фондами, страховими організаціями та банками відповідно до  Закону  України "Про недержавне пенсійне забезпечення" ( 1057-15 ); 
14.1.117. незалежні гральні місця для цілей розділу XII цього Кодексу - це: 
місця за одним гральним столом,  які дають можливість кільком гравцям одночасно брати участь в іграх,  що не пов'язані між собою та не впливають на результати інших гравців; 
місця за  одним  гральним   автоматом,   обладнані   окремими моніторами,  приймальниками монет, жетонів або купюр, клавіатурами або  іншими  засобами  керування  таким   автоматом,   які   дають можливість  кільком  гравцям  одночасно брати участь в іграх.  При цьому ситуація,  що складається під час гри в одного з гравців, не залежить від ситуацій, що складаються в інших гравців; 
14.1.118. незначні  запаси корисних копалин - запаси корисних копалин,  що  визначаються  за  критеріями  (  1257-2000-п  ), які встановлюються Кабінетом Міністрів України; 
14.1.119. нелісові   землі   -   земельні   ділянки,  зайняті чагарниками,   комунікаціями,   сільськогосподарськими   угіддями, водами і болотами, малопродуктивними землями тощо; 
14.1.120. нематеріальні   активи   -   право   власності   на результати інтелектуальної діяльності,  у тому  числі  промислової власності,  а також інші аналогічні права,  визнані об'єктом права власності (інтелектуальної власності),  право користування  майном та    майновими   правами   платника   податку   в   установленому законодавством  порядку,  у  тому  числі  набуті  в  установленому законодавством  порядку  права  користування природними ресурсами, майном та майновими правами; 
14.1.121. неприбуткові     підприємства,     установи      та організації -  підприємства,  установи  та  організації,  основною метою діяльності яких  є  не  одержання  прибутку,  а  провадження благодійної   діяльності   та   меценатства  і  іншої  діяльності, передбаченої законодавством; 
14.1.122. нерезиденти - це: 
а) іноземні компанії,  організації,  утворені  відповідно  до законодавства  інших  держав,  їх  зареєстровані (акредитовані або легалізовані)   відповідно   до   законодавства   України   філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; 
б) дипломатичні представництва,  консульські установи та інші офіційні  представництва  інших держав і міжнародних організацій в Україні; 
в) фізичні особи, які не є резидентами України; 
14.1.123. несільськогосподарські угіддя - господарські  шляхи і  прогони,  полезахисні  лісові смуги та інші захисні насадження, крім віднесених до земель  лісогосподарського  призначення,  землі під господарськими будівлями і дворами,  землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції,  землі  тимчасової консервації тощо; 
14.1.124. новий  транспортний засіб - транспортний засіб,  що не має актів державної реєстрації уповноважених  органів,  у  тому числі іноземних, які дають право на його експлуатацію; 
14.1.125. нормативна  грошова  оцінка  земельних  ділянок для цілей  розділу  XIII,  глави  2  розділу  XIV  цього   Кодексу   - капіталізований  рентний  дохід  із земельної ділянки,  визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів; 
14.1.126. обсяг  видобутої  вуглеводневої  сировини  - обсяги нафти,  природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), газового  конденсату  в значенні,  наведеному в підпункті 14.1.128 цієї статті; 
14.1.127. обсяг вантажу - обсяг за договором між перевізником та вантажовідправником,  що підлягає транспортуванню (переміщенню) засобами трубопровідного транспорту  згідно  з  істотними  умовами (обсяги,  строки  та  відповідні маршрути) відповідного договору з надання транспортних послуг; 
14.1.128. обсяг  видобутих  корисних   копалин   (мінеральної сировини)    -    обсяг    товарної   продукції   гірничодобувного підприємства,   що    відповідно    до    Положення    (стандарту) бухгалтерського  обліку  9  "Запаси"  (  z0751-99  ) обліковується гірничодобувним  підприємством  як  запаси - активи, вартість яких може   бути  достовірно  визначена,  для  яких  існує  імовірність отримання  їх  власником  -  суб'єктом  господарювання економічної вигоди,  пов'язаної  з  їх  використанням,  та  які складаються з: сировини, призначеної для обслуговування виробництва, у тому числі шляхом   виконання   господарських   договорів   про   послуги   з давальницькою   сировиною,  та  адміністративних  потреб;  готової продукції, що виготовлена на гірничодобувному підприємстві, у тому числі  шляхом  виконання  господарських  договорів  про  послуги з давальницькою  сировиною,  призначена  для  продажу  і  відповідає технічним  та  якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом; 
14.1.129. об'єкти  житлової нерухомості - будівлі,  віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду,  дачні  та  садові будинки. Об'єкти житлової нерухомості поділяються на такі типи: 
а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням     вимог,      встановлених      законом,      іншими нормативно-правовими  актами,  і  призначена  для постійного у ній проживання.  Житлові  будинки  поділяються  на   житлові   будинки садибного   типу   та  житлові  будинки  квартирного  типу  різної поверховості; 
б) житловий  будинок  садибного  типу  -  житловий   будинок, розташований  на  окремій  земельній ділянці,  який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень; 
в) прибудова  до  житлового  будинку   -   частина   будинку, розташована  поза контуром його капітальних зовнішніх стін,  і яка має  з  основною  частиною  будинку  одну  (або  більше)   спільну капітальну стіну; 
г) квартира  -  ізольоване  помешкання  в  житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання; 
ґ) котедж  -  одно-,  півтораповерховий   будинок   невеликої житлової   площі   для  постійного  чи  тимчасового  проживання  з присадибною ділянкою; 
д) кімнати  у  багатосімейних   (комунальних)   квартирах   - ізольовані  помешкання в квартирі,  в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів; 
е) садовий  будинок  -  будинок  для   літнього   (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання  не  відповідає  нормативам, установленим для житлових будинків; 
є) дачний   будинок   -  житловий  будинок  для  використання протягом року з метою позаміського відпочинку; 
14.1.130. одиниця площі оподатковуваної земельної ділянки: 
у межах  населеного  пункту  -  1  (один)   метр   квадратний (кв. метр); 
за межами населеного пункту - 1 (один) гектар (га); 
14.1.131. однорідні  (подібні)  товари  (роботи,  послуги)  - товари (роботи,  послуги),  що не є ідентичними,  але мають  схожі характеристики  і складаються із схожих компонентів,  у результаті чого  виконують  однакові  функції  порівняно   з   товарами,   що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. 
Для визначення  товарів  однорідними (подібними) враховуються такі ознаки: 
якість та ділова репутація на ринку; 
наявність торговельної марки; 
країна виробництва (походження); 
виробник; 
рік виробництва; 
новий чи вживаний; 
термін придатності; 
14.1.132. окреме гральне місце для цілей  розділу  XII  цього Кодексу - гральний автомат,  гральний/більярдний стіл, інший стіл, призначений  для  проведення  розважальних  ігор,  гральний  жолоб (доріжка)  для боулінгу або кегельбану.  Окреме гральне місце може включати незалежні гральні місця; 
14.1.133. операційний (банківський) день -  частина  робочого дня,  протягом  якої  приймаються  документи  на  переказ та на їх відкликання і,  за наявності технічної можливості, здійснюється їх обробка, передача та виконання; 
14.1.134. операція  з  давальницькою  сировиною  - операція з переробки  (обробки,  збагачення  чи  використання)  давальницької сировини (незалежно від кількості замовників і виконавців, а також етапів  (операцій))  з  метою  одержання  готової   продукції   за відповідну  плату.  До операцій з давальницькою сировиною належать операції,  в яких  сировина  замовника  на  конкретному  етапі  її переробки  становить  не  менш  як 20 відсотків загальної вартості готової продукції; 
14.1.135. оподаткування для цілей розділу IX цього Кодексу  - оподаткування   рентною   платою   за   транзитне  транспортування трубопроводами природного газу територією  України,  оподаткування рентною    платою    за   транспортування   нафти   магістральними нафтопроводами територією України, оподаткування рентною платою за транспортування            нафтопродуктів           магістральними нафтопродуктопроводами територією України,  оподаткування  рентною платою   за   транзитне   транспортування   трубопроводами  аміаку територією України; 
14.1.136. орендна  плата  за  земельні  ділянки  державної  і комунальної власності - обов'язковий платіж,  який орендар вносить орендодавцеві за   користування   земельною   ділянкою   (далі   у розділі XIII - орендна плата); 
14.1.137. орган  стягнення  - державний орган,  уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах  повноважень,  встановлених  цим Кодексом та іншими законами України; 
14.1.138. основні засоби - матеріальні активи,  у тому  числі запаси  корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг  загального  користування,  бібліотечних  і архівних фондів, матеріальних активів,  вартість яких не  перевищує  2500  гривень, невиробничих   основних  засобів  і  нематеріальних  активів),  що призначаються платником податку для використання  у  господарській діяльності платника податку,  вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним  зносом та  очікуваний  строк корисного використання (експлуатації) яких з дати  введення  в  експлуатацію  становить  понад  один  рік  (або операційний цикл, якщо він довший за рік); 
14.1.139. особа  для цілей розділу V цього Кодексу - будь-яка із зазначених нижче осіб: 
суб'єкт господарювання  -  юридична  особа,  в   тому   числі підприємство  з  іноземними  інвестиціями,  незалежно від форми та часу   внесення  таких  інвестицій  (крім  юридичних  осіб,  якими застосовується  ставка  єдиного  податку у розмірі 5 відсотків, за винятком   юридичних   осіб   -  платників  єдиного  податку,  які здійснюють  постачання  послуг (робіт) платникам податку на додану вартість  і  обсяг  такого  постачання  за  останні 12 календарних місяців  сукупно  перевищує обсяг, визначений пунктом 181.1 статті 181  цього Кодексу); { Абзац другий підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті  14  із  змінами,  внесеними  згідно  із  Законом N 4014-VI ( 4014-17 ) від 04.11.2011 } 
інша юридична особа, що не є суб'єктом господарювання; 
фізична особа (громадянин України,  іноземець  та  особа  без громадянства),  яка  здійснює  діяльність,  що  належить згідно із законодавством   до   підприємницької   (крім   фізичних   осіб  - підприємців, визначених у підпунктах 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього  Кодексу,  та  фізичних  осіб  -  підприємців,  визначених у підпункті   3   пункту  291.4  статті  291  цього  Кодексу,  якими застосовується  ставка  єдиного  податку у розмірі 5 відсотків, за винятком  фізичних  осіб  -  підприємців, визначених у підпункті 3 пункту  291.4  статті 291 цього Кодексу, які здійснюють постачання послуг (робіт) платникам податку на додану вартість і обсяг такого постачання  за  останні  12  календарних місяців сукупно перевищує обсяг,  визначений пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу), та/або ввозить  товари  на  митну  територію  України;  { Абзац четвертий підпункту  14.1.139  пункту  14.1  статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4014-VI ( 4014-17 ) від 04.11.2011 } 
представництво нерезидента,  що  не  має  статусу   юридичної особи. 
Для цілей  оподаткування дві чи більше особи,  які здійснюють спільну  діяльність  без  утворення  юридичної  особи,  вважаються окремою особою у межах такої діяльності. 
Облік результатів   спільної  діяльності  ведеться  платником податку,  уповноваженим на це іншими сторонами  згідно  з  умовами договору,  окремо  від  обліку  господарських  результатів  такого платника податку. 
Для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної  діяльності  прирівнюються  до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. 
Порядок податкового  обліку  та  звітності   про   результати спільної  діяльності  встановлюється центральним органом державної податкової служби; 
14.1.140. офіційний  валютний  курс  (валютний  курс)   -   у значенні,  наведеному  в  Законі  України  "Про  Національний банк України" ( 679-14 ); 
14.1.141. паливо моторне сумішеве - види палива,  отримані  в результаті  змішування палива,  одержаного з нафтової сировини,  з біоетанолом та  добавками  на  основі  біоетанолу,  біодизелю  або іншими біокомпонентами,  вміст яких відповідає вимогам нормативних документів на паливо моторне сумішеве; 
14.1.142. пересувне джерело забруднення - транспортний засіб, рух   якого   супроводжується  викидом  в  атмосферу  забруднюючих речовин; 
14.1.143. передавальні  пристрої   -   земельні   поліпшення, створені  для  виконання  спеціальних  функцій з передачі енергії, речовини,  сигналу,  інформації тощо будь-якого походження та виду на  відстань  (лінії електропередачі,  трубопроводи,  водопроводи, теплові та газові мережі, лінії зв'язку тощо); 
14.1.144. пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий  напій, отриманий  під  час  бродіння  охмеленого сусла пивними дріжджами, який зазначений  у  товарній  позиції  2203  згідно  з   УКТ   ЗЕД ( 2371а-14 ); 
14.1.145. підакцизні  товари  (продукція)  - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД ( 2371а-14,  2371б-14,  2371в-14, 2371г-14 ),  на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку; 
14.1.146. пільговий  торговий  патент  для  цілей розділу XII цього  Кодексу  -  торговий  патент  на  провадження  торговельної діяльності  певними  видами товарів,  визначених статтею 267 цього Кодексу; 
14.1.147. плата за землю -  загальнодержавний  податок,  який справляється  у  формі  земельного  податку  та  орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; 
14.1.148. плата  за  марки  акцизного  податку  -  плата,  що вноситься  вітчизняними  виробниками  та  імпортерами  алкогольних напоїв і тютюнових  виробів  за  покриття  витрат  з  виробництва, зберігання та реалізації марок акцизного податку.  Розмір плати за марки  акцизного  податку   встановлюється   Кабінетом   Міністрів України; 
14.1.149. платник  рентної  плати  для цілей розділу IX цього Кодексу -  платник  рентної  плати  за  транзитне  транспортування трубопроводами природного газу територією України, платник рентної плати  за  транспортування  нафти  магістральними   нафтопроводами територією  України,  платник  рентної  плати  за  транспортування нафтопродуктів  магістральними  нафтопродуктопроводами  територією України,   платник  рентної  плати  за  транзитне  транспортування трубопроводами аміаку територією України; 
14.1.150. первинна   переробка    (збагачення)    мінеральної сировини   як   вид   господарської   діяльності  гірничодобувного підприємства включає сукупність операцій збирання,  дроблення  або мелення,    сушку,    класифікацію   (сортування),   брикетування, агломерацію,  за виключенням агломерації руд з термічною обробкою, та   збагачення   фізико-хімічними  методами  (без  якісної  зміни мінеральних форм корисних копалин,  їх  агрегатно-фазового  стану, кристалохімічної  структури),  а  також  може  включати  переробні технології,  що є спеціальними видами робіт з  добування  корисних копалин   (підземна   газифікація   та   виплавляння,  хімічне  та бактеріальне  вилуговування,  дражна   та   гідравлічна   розробка розсипних родовищ,  гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм); 
14.1.151. платні  послуги  для  цілей   розділу   XII   цього Кодексу -  діяльність,  пов'язана  з наданням побутових послуг для задоволення особистих потреб  замовника  за  готівку,  а  також  з використанням  інших форм розрахунків,  включаючи платіжні картки. Перелік платних послуг,  для  надання  яких  необхідно  придбавати торговий патент, визначається Кабінетом Міністрів України; 
14.1.152. погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом; 
14.1.153. податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової   служби  до  платника  податків  щодо  погашення  суми податкового боргу; 
14.1.154. податковий борг  в  міжнародних  правовідносинах  - грошове  зобов'язання  з урахуванням штрафних санкцій,  пені за їх наявності та витрат,  пов'язаних з його стягненням,  несплачене  в установлений   строк,   що   на  підставі  відповідного  документа іноземної держави є предметом стягнення,  яке може  бути  звернуто відповідно до міжнародного договору України; 
14.1.155. податкова  застава  -  спосіб  забезпечення  сплати платником податків грошового зобов'язання та  пені,  не  сплачених таким  платником  у  строк,  визначений  цим  Кодексом.  Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. 
У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого  податковою  заставою,  орган  стягнення  у порядку, визначеному  цим  Кодексом,  звертає  стягнення  на  майно  такого платника, що є предметом податкової застави; 
14.1.156. податкове  зобов'язання - сума коштів,  яку платник податків,  у тому числі  податковий  агент,  повинен  сплатити  до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки,  визначені податковим законодавством (у  тому  числі  сума коштів,  визначена  платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк); 
14.1.157. податкове    повідомлення-рішення    -     письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків   сплатити   суму   грошового   зобов'язання,   визначену контролюючим  органом  у  випадках,  передбачених  цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на  контролюючі органи,  або внести відповідні зміни до податкової звітності; 
14.1.158. податкове      повідомлення      в      міжнародних правовідносинах  -  письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму грошового  зобов'язання, визначену  документом  іноземної  держави,  за  яким  здійснюється погашення  такої  суми  грошового   зобов'язання   відповідно   до міжнародного договору України; 
14.1.159. пов'язані  особи  -  юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або  економічні результати   їх   діяльності   чи   діяльності   осіб,  яких  вони представляють і  які  відповідають  будь-якій  з  наведених  нижче ознак: 
юридична особа,   що   здійснює   контроль  за  господарською діяльністю платника  податку  або  контролюється  таким  платником податку  чи  перебуває  під  спільним  контролем з таким платником податку; 
фізична особа або члени її сім'ї,  які здійснюють контроль за платником податку; 
посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії,  спрямовані на  встановлення, зміну або припинення правових відносин, а також члени її сім'ї; 
платники податку  - учасники об'єднання підприємств незалежно від його виду та організаційно-правової форми,  що провадять  свою господарську діяльність шляхом утворення такого об'єднання. 
Під контролем  господарської діяльності платника податку слід розуміти: 
а) володіння  безпосередньо  або  через  пов'язаних  фізичних та/або  юридичних  осіб  часткою (паєм,  пакетом акцій) статутного фонду  платника  податку  в  розмірі  не  менш  як  20   відсотків статутного фонду платника податку; 
б) вплив  безпосередньо  або через пов'язаних фізичних та/або юридичних осіб на господарську діяльність суб'єкта  господарювання в результаті: 
надання права,  яке забезпечує вирішальний влив на формування складу,  результати  голосування  та  рішення  органів  управління платника податку; 
обіймання посад   членів   наглядової   (спостережної)  ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів платника податку особами,  які вже обіймають одну чи декілька із зазначених посад в іншому суб'єкті господарювання; 
обіймання посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу платника податку особою,  яка вже обіймає одну чи  декілька  із  зазначених посад в інших суб'єктах господарювання; 
надання права на укладення договорів і контрактів,  які дають можливість  визначати  умови  господарської   діяльності,   давати обов'язкові  до  виконання  вказівки  або  здійснювати  делеговані повноваження і функції органу управління платника податку. 
Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного фонду  платника  податку (голосів у керівному органі) визначається як загальна сума корпоративних прав,  що належать  такій  фізичній особі,  членам сім'ї такої фізичної особи та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її сім'ї; 
14.1.160. пенсійний внесок - кошти,  внесені до  недержавного пенсійного   фонду,   страхової   організації   або  на  пенсійний депозитний рахунок до банківської установи  у  межах  недержавного пенсійного забезпечення чи сплачені до Накопичувального пенсійного фонду  загальнообов'язкового  державного  пенсійного   страхування (далі  -  Накопичувальний  фонд)  відповідно до закону.  Для цілей оподаткування  пенсійний   внесок   не   є   єдиним   внеском   на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 
14.1.161. пенсійний  вклад  -  кошти,  внесені  на  пенсійний депозитний рахунок,  відкритий у  банківській  установі  згідно  з договором пенсійного вкладу відповідно до закону; 
14.1.162. пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на  суми  грошових  зобов'язань,  не   сплачених   у   встановлені законодавством строки; 
14.1.163. перша  реєстрація транспортного засобу - реєстрація транспортного засобу,  яка здійснюється уповноваженими  державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше; 
14.1.164. план  -  графік  документальних виїзних перевірок - перелік  платників  податків,  що  підлягають  плановій  перевірці контролюючими органами у відповідний період календарного року; 
14.1.165. податок,     платник     податку,    оподаткування, оподатковуваний прибуток для цілей розділу  III  цього  Кодексу  - податок  на  прибуток  підприємств,  платник  податку  на прибуток підприємств,  оподаткування  податком  на  прибуток   підприємств, прибуток, який підлягає оподаткуванню; 
14.1.166. податок,     платник     податку,    оподаткування, оподатковуваний дохід для цілей розділу IV цього Кодексу - податок на доходи фізичних осіб,  платник податку на доходи фізичних осіб, оподаткування податком на доходи  фізичних  осіб,  дохід  фізичної особи, який підлягає оподаткуванню; 
14.1.167. виключено; 
14.1.167.  операція  РЕПО - операція купівлі (продажу) цінних паперів  із  зобов'язанням  зворотного  їх продажу (купівлі) через визначений строк за заздалегідь обумовленою ціною, що здійснюється на  основі єдиного договору РЕПО.  В цілях цього Кодексу строк між датами виконання першої та  другої  частин  операції  РЕПО  (строк РЕПО) не може перевищувати одного року;{  До  пункту  14.1 статті 14 включено підпункт 14.1.167 згідно із Законом N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 } 
14.1.168. податок,  платник  податку,  оподаткування,  ставка податку для цілей глави 2 розділу XIV цього Кодексу  -  фіксований сільськогосподарський       податок,      платник      фіксованого сільськогосподарського    податку,    оподаткування     фіксованим сільськогосподарським       податком,      ставка      фіксованого сільськогосподарського податку; 
14.1.169. збір за першу  реєстрацію  транспортного  засобу  - загальнодержавний  збір,  який  справляється за першу реєстрацію в Україні  транспортних  засобів,  визначених  розділом  VII   цього Кодексу; 
14.1.170. податкова  знижка  для  фізичних  осіб,  які  не  є суб'єктами  господарювання,  -  документально  підтверджена   сума (вартість)  витрат  платника  податку  -  резидента  у  зв'язку  з придбанням товарів (робіт,  послуг) у резидентів  -  фізичних  або юридичних   осіб  протягом  звітного  року,  на  яку  дозволяється зменшення  його  загального   річного   оподатковуваного   доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом; 
14.1.171. податкова  інформація  -  у  значенні,  визначеному Законом України "Про інформацію" ( 2657-12 ); 
14.1.172. податкова  консультація  -  допомога  контролюючого органу  конкретному   платнику   податків   стосовно   практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з  питань  адміністрування  податків  чи   зборів,   контроль   за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган; 
14.1.173. виключено; 
14.1.173.  узагальнююча  письмова  податкова  консультація  - оприлюднення  позиції  контролюючого  органу,   що   склалася   за результатами   узагальнення   податкових   консультацій,   наданих платникам податків;{  До  пункту  14.1 статті 14 включено підпункт 14.1.173 згідно із Законом N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 }  
{  Підпункт  14.1.174  пункту  14.1  статті  14  виключено на підставі Закону N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 }  
14.1.175.   податковий  борг  -  сума  узгодженого  грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не  сплаченого  платником  податків  у  встановлений  цим Кодексом строк,   а   також  пеня,  нарахована  на  суму  такого  грошового зобов'язання;{  Підпункт  14.1.175  пункту  14.1  статті  14  в редакції Закону N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 } 
14.1.176. податковий  вексель,  авальований банком (податкова розписка) (далі - податковий вексель для цілей  розділу  VI  цього Кодексу),  -  простий  вексель,  авальований банком,  що видається векселедавцем:  до отримання з акцизного складу спирту  етилового, до отримання з нафтопереробного підприємства нафтопродуктів або до ввезення  нафтопродуктів  на   митну   територію   України   і   є забезпеченням  виконання  ним зобов'язання сплатити суму акцизного податку у строк, визначений статтями 225, 229 цього Кодексу; 
14.1.177. податковий пост - пост, що утворюється на території підприємств,  де виробляються продукти з використанням підакцизних товарів, на які встановлено нульову ставку податку, що визначені у статті   230   цього  Кодексу.  На  податковому  посту  здійснюють постійний  безпосередній  контроль  постійні  представники  органу державної податкової служби за місцем його розташування; 
14.1.178. податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм  розділу  V  цього Кодексу; 
14.1.179. податкове  зобов'язання  для  цілей розділу V цього Кодексу - загальна  сума  податку  на  додану  вартість,  одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді; 
14.1.180. податковий  агент  щодо  податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія,  відділення,  інший відокремлений підрозділ),   самозайнята   особа,  представництво  нерезидента  - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати,  надання)  доходу  (у  грошовій  або  негрошовій  формі) зобов'язані   нараховувати,   утримувати  та  сплачувати  податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок  фізичної  особи  з доходів,  що виплачуються такій особі, вести податковий облік,  подавати податкову  звітність  податковим органам  та  нести  відповідальність  за  порушення  його  норм  в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу; 
14.1.181. податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового)  періоду,  визначена  згідно  з  розділом  V   цього Кодексу; 
14.1.182. помилково  сплачені  грошові  зобов'язання  -  суми коштів,  які на певну дату надійшли до  відповідного  бюджету  від юридичних   осіб   (їх   філій,   відділень,  інших  відокремлених підрозділів,  що не мають статусу юридичної  особи)  або  фізичних осіб (які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності або не мають  такого  статусу),  що  не  є  платниками   таких   грошових зобов'язань; 
14.1.183. послуга  з  надання  персоналу  -  господарська або цивільно-правова угода, відповідно до якої особа, що надає послугу (резидент  або нерезидент),  направляє у розпорядження іншої особи (резидента або нерезидента) одну або декількох фізичних  осіб  для виконання  визначених  цією  угодою  функцій.  Угода  про  надання персоналу може передбачати укладання зазначеними фізичними особами трудової угоди або трудового контракту із особою,  у розпорядження якої вони направлені.  Інші умови надання персоналу (у тому  числі винагорода особи, що надає послугу) визначаються угодою сторін; 
14.1.184. послуги  для  цілей  розділу  IX  цього  Кодексу  - транспортування     (переміщення)      вантажу      магістральними трубопроводами України; 
14.1.185. постачання  послуг  -  будь-яка  операція,  що не є постачанням товарів,  чи інша операція з передачі права на об'єкти права  інтелектуальної  власності  та інші нематеріальні активи чи надання  інших  майнових  прав  стосовно  таких   об'єктів   права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. 
З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є: 
а) досягнення домовленості утримуватися від  певної  дії  або від  конкуренції  з  третьою особою чи надання дозволу на будь-яку дію за умови укладення договору; 
б) постачання послуг за рішенням органу  державної  влади  чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку; 
в) постачання послуг іншій особі на безоплатній основі; 
г) передача   результатів  виконаних  робіт,  наданих  послуг платнику податку,  уповноваженому згідно з договором  вести  облік результатів  спільної діяльності без утворення юридичної особи,  а також їх  повернення  таким  платником  податку  після  закінчення спільної діяльності; 
ґ) передача  (внесення)  виконаних  робіт,  наданих послуг як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи,  а також повернення послуг; 
д) постачання  послуг з розміщення знаку відповідної торгової марки або самого товару  чи  послуги  в  кінофільмі,  серіалі  або телевізійній  програмі,  які  є  візуальними  (глядачі лише бачать продукт або знак торговельної марки,  продукт чи торговельна марка згадується  у  розмові  персонажа;  товар,  послуга чи торговельна марка органічно вплітаються в сюжет і є його частиною); 
14.1.186. податок;    оподаткування;     платник     податку; оподатковувана  операція  для  цілей  розділу  V  цього  Кодексу - відповідно податок на додану вартість;  оподаткування податком  на додану вартість; платник податку на додану вартість; операція, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість; 
14.1.187. податок,  платник  податку,  оподаткування,  ставка податку  для  цілей  розділу  VI цього Кодексу - акцизний податок, платник акцизного податку, оподаткування акцизним податком, ставка акцизного податку; 
14.1.188. податкова   різниця  -  різниця,  яка  виникає  між оцінкою  і   критеріями   визнання   доходів,   витрат,   активів, зобов'язань    за    національними    положеннями    (стандартами) бухгалтерського обліку  або  міжнародними  стандартами  фінансової звітності, та   доходами   і   витратами,   визначеними  згідно  з розділом III цього Кодексу; 
14.1.189. тимчасова податкова різниця  -  податкова  різниця, яка  виникає  у звітному періоді та анулюється в наступних звітних податкових періодах; 
14.1.190. покупець  марок   акцизного   податку   -   суб'єкт господарювання,   який   відповідно  до  законодавства  України  є платником акцизного податку  з  алкогольних  напоїв  та  тютюнових виробів; 
14.1.191. постачання  товарів  -  будь-яка  передача права на розпоряджання товарами як власник,  у тому числі продаж,  обмін чи дарування  такого  товару,  а також постачання товарів за рішенням суду. 
З метою застосування терміна "постачання товарів"  електрична та  теплова  енергія,  газ,  пар,  вода,  повітря,  охолоджене  чи кондиційоване, вважаються товаром. 
Постачанням товарів також вважаються: 
а) фактична передача  матеріальних  активів  іншій  особі  на підставі  договору  про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів  згідно  з  договором  про  фінансовий  лізинг)  чи  іншої домовленості,  відповідно  до  якої оплата відстрочена,  але право власності  на  матеріальні  активи  передається  не  пізніше  дати здійснення останнього платежу; 
б) передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади  або  органу  місцевого  самоврядування  чи відповідно до законодавства; 
в) будь-яка   із   зазначених   дій   платника  податку  щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум  податку  до  податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини  (безоплатна  передача  майна  іншій  особі; передача    майна   у   межах   балансу   платника   податку,   що використовується у господарській діяльності платника  податку  для його   подальшого   використання   з   метою,   не  пов'язаною  із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна,  що планувалося для використання в оподатковуваних операціях,  для його використання в операціях,  що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню); 
г) передача  (внесення)  товарів  (у  тому  числі необоротних активів) як вклад у спільну  діяльність  без  утворення  юридичної особи, а також їх повернення; 
ґ) умовне постачання товарів та необоротних активів,  під час придбання яких суми податку були включені  до  складу  податкового кредиту    і   в   останньому   звітному   (податковому)   періоді обліковувалися  у  залишках  платника,  який   подав   заяву   про анулювання  реєстрації  як платника податку на додану вартість або про перехід на іншу систему оподаткування,  що  передбачає  сплату податку в іншому порядку, ніж той, що визначений цим розділом; 
д) ліквідація   платником   податку   за   власним   бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника; 
е) передача товарів згідно з договором,  за яким  сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю. 
Не є  постачанням  товарів  випадки,  коли  основні виробничі засоби  або  невиробничі  засоби  ліквідуються  у  зв'язку  з   їх знищенням  або  зруйнуванням  внаслідок  дії обставин непереборної сили,  а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без  згоди  платника  податку,  у  тому  числі  в  разі викрадення необоротних  активів,  або  коли  платник  податку  надає   органу державної  податкової  служби  відповідний  документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів  в  інший  спосіб, внаслідок  чого  необоротний  актив  не  може використовуватися за первісним призначенням; 
14.1.192. постійна податкова різниця - податкова різниця, яка виникає  у  звітному  періоді та не анулюється в наступних звітних податкових періодах; 
14.1.193. постійне   представництво    -    постійне    місце діяльності,   через   яке   повністю   або   частково  проводиться господарська діяльність  нерезидента  в  Україні,  зокрема:  місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для   розвідки   природних   ресурсів;    шахта,    нафтова/газова свердловина,  кар'єр  чи  будь-яке  інше місце видобутку природних ресурсів;  склад або приміщення,  що використовується для доставки товарів. 
З метою   оподаткування   термін   "постійне  представництво" включає  будівельний  майданчик,  будівельний,   складальний   або монтажний  об'єкт  чи пов'язану з ними наглядову діяльність,  якщо тривалість робіт,  пов'язана  з  таким  майданчиком,  об'єктом  чи діяльністю, перевищує шість місяців; надання послуг (крім послуг з надання персоналу),  у тому  числі  консультаційних,  нерезидентом через  співробітників  або інший персонал,  найнятий ним для таких цілей,  але якщо така  діяльність  провадиться  (в  рамках  одного проекту  або  проекту,  що  пов'язаний  з  ним) в Україні протягом періоду або періодів,  загальна тривалість яких становить більш як шість   місяців,   у   будь-якому   дванадцятимісячному   періоді; резидентів, які мають повноваження діяти від імені виключно такого нерезидента,  що  тягне  за  собою  виникнення у цього нерезидента цивільних  прав  та  обов'язків (укладати договори (контракти) від імені цього нерезидента; утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать  нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка товару від  імені  нерезидента,  крім  резидентів, що мають статус складу тимчасового  зберігання  або митного ліцензійного складу). { Абзац другий  підпункту  14.1.193  пункту  14.1  статті  14  із змінами, внесеними згідно із Законом N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 } 
Постійним представництвом не є використання споруд виключно з метою зберігання, демонстрації або доставки товарів чи виробів, що належать нерезиденту;  зберігання запасів товарів або виробів,  що належать    нерезиденту,   виключно   з   метою   зберігання   або демонстрації;  зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту,  виключно  з  метою  переробки  іншим  підприємством; утримання постійного місця діяльності виключно з  метою  закупівлі товарів  чи  виробів  або для збирання інформації для нерезидента; направлення у розпорядження особи фізичних осіб у межах  виконання угод  про послуги з надання персоналу;  утримання постійного місця діяльності виключно з метою провадження для нерезидента  будь-якої іншої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер; 
14.1.194. постійний    представник    (представники)   органу державної податкової  служби  на  акцизному  складі  -  призначена наказом  органу державної податкової служби за місцем розташування акцизного  складу   посадова   особа,   яка   здійснює   постійний безпосередній   контроль   за  дотриманням  установленого  порядку виробництва,  оброблення  (перероблення),   змішування,   розливу, пакування,  фасування, зберігання, одержання чи видачі підакцизних товарів (продукції) у порядку,  затвердженому центральним  органом державної податкової служби; 
14.1.195. працівник   -   фізична  особа,  яка  безпосередньо власною працею  виконує  трудову  функцію  згідно  з  укладеним  з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону; 
14.1.196. прибуткова  продукція для цілей розділу XVIII цього Кодексу - частина  виробленої  продукції,  що  розподіляється  між інвестором  і державою та визначається як різниця між виробленою і компенсаційною продукцією; 
14.1.197. проведення лотереї - господарська  діяльність,  яка включає  в  себе  прийняття  сплати  участі  у  лотереї  (ставок), проведення  розіграшів  призового  (виграшного)   фонду   лотереї, виплату  виграшів  (видачу  призів),  а  також  інші операції,  що забезпечують проведення лотереї; 
14.1.198. продавець  марок   акцизного   податку   -   органи державної податкової служби; 
14.1.199. продукція  для  цілей розділу XVIII цього Кодексу - корисні  копалини   загальнодержавного   та   місцевого   значення (мінеральна  сировина),  що  видобуваються  (виробляються) під час розробки родовищ корисних копалин; 
14.1.200. призовий (виграшний)  фонд  -  сукупність  виграшів (призів),  а  саме коштів,  майна,  майнових прав,  які підлягають виплаті (видачі) гравцям у разі їх виграшу в лотерею відповідно до оприлюднених умов її випуску та проведення; 
14.1.201. державні    грошові    лотереї   -   лотереї,   які передбачають наявність призового (виграшного) фонду у  розмірі  не менш  як 50 відсотків суми отриманих доходів,  а також відрахувань до Державного  бюджету  України  в  розмірі  ставки  податку,  яка встановлена пунктом 151.1 статті 151,  від частини тих доходів, що залишилися після формування призового фонду. 
Міністерство фінансів України встановлює вимоги щодо  порядку фінансового   контролю  за  діяльністю  з  випуску  та  проведення лотерей,  а також вимоги до статутного капіталу операторів,  що не можуть  бути  меншими  за  ті,  що висуваються Національним банком України до банків,  які провадять  діяльність  на  всій  території України; 
14.1.202. продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу,  міни,  поставки та   іншими  господарськими,  цивільно-правовими  договорами,  які передбачають передачу прав власності на такі товари за  плату  або компенсацію  незалежно від строків її надання,  а також операції з безоплатного  надання  товарів.  Не  вважаються  продажем  товарів операції   з   надання   товарів   у   межах   договорів   комісії (консигнації),   поруки,   схову   (відповідального   зберігання), доручення,  довірчого  управління,  оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів,  які не  передбачають  передачі прав власності на такі товари; 
14.1.203. продаж   результатів   робіт  (послуг)  -  будь-які операції господарського,  цивільно-правового характеру з виконання робіт,   надання   послуг,   надання  права  на  користування  або розпоряджання товарами,  у тому числі нематеріальними активами  та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості,  а також операції з безоплатного надання  результатів робіт   (послуг).   Продаж  результатів  робіт  (послуг)  включає, зокрема,  надання права на  користування  товарами  за  договорами оперативного лізингу (оренди),  продажу, передачі права відповідно до авторських або ліцензійних  договорів,  а  також  інші  способи передачі об'єктів авторського права,  патентів, знаків для товарів і послуг,  інших об'єктів  права  інтелектуальної,  у  тому  числі промислової власності; 
14.1.204. простий   вексель,  авальований  банком,  -  цінний папір,  який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або  його  наказ  банку  сплатити  після  настання  строку платежу визначену суму векселедержателю. 
Вексель засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити  до Державного бюджету України відповідну суму коштів і є податковим зобов'язанням,  визначеним векселедавцем  самостійно  і узгодженим  з  дня взяття на облік векселя контролюючим органом за місцезнаходженням векселедавця,  а  в  разі,  якщо  законодавством передбачено  відстрочення  із  сплати  митних  платежів,  -  з дня митного оформлення товарів у відповідний режим; 
14.1.205. прибудинкова територія -  встановлена  за  проектом поділу  території  мікрорайону  (кварталу)  та  проектом  забудови земельна ділянка багатоквартирної  несадибної  житлової  забудови, яка  необхідна  для розміщення та обслуговування житлового будинку (будинків) і пов'язаних з ним (ними)  господарських  та  технічних будівель і споруд; 
14.1.206. проценти - дохід,  який сплачується (нараховується) позичальником  на  користь  кредитора  як  плата  за  використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна. 
До процентів включаються: 
а) платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; 
б) платіж за використання коштів, залучених у депозит; 
в) платіж за придбання товарів у розстрочку; 
г) платіж  за  користування  майном   згідно   з   договорами фінансового  лізингу  (оренди) (без урахування частини лізингового платежу,  що надається  в  рахунок  компенсації  частини  вартості об'єкта фінансового лізингу); 
ґ) винагорода   (дохід)   орендодавця  як  частина  орендного платежу за договором оренди житла  з  викупом,  сплачена  фізичною особою  платнику  податку,  на  користь якого відступлено право на отримання таких платежів. 
Проценти нараховуються у вигляді відсотків  на  основну  суму заборгованості  чи вартості майна або у вигляді фіксованих сум.  У разі якщо залучення коштів здійснюється шляхом продажу  облігацій, казначейських  зобов'язань  чи  ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих  позичальником,  або  шляхом  врахування  векселів   та здійснення  операцій  з  придбання  цінних  паперів  із  зворотним викупом,  сума процентів визначається  шляхом  нарахування  їх  на номінал  такого  цінного  паперу,  виплати  фіксованої  премії  чи виграшу  або  шляхом  визначення  різниці  між  ціною   розміщення (продажу)  та  ціною  погашення (зворотного викупу) такого цінного паперу. 
Платежі за іншими цивільно-правовими договорами незалежно від того,  встановлені  вони  в  абсолютних  (фіксованих)  цінах або у відсотках суми договору або іншої вартісної бази, не є процентами; 
14.1.207. пункт виміру - пункт,  у якому відповідно до  угоди про  розподіл  продукції проводиться вимір виробленої продукції та її розподіл на компенсаційну та прибуткову; 
14.1.208. пункт обміну іноземної валюти для цілей розділу XII цього  Кодексу  -  структурна  одиниця,  яка  відкривається банком (фінансовою   установою)  у  порядку,  встановленому  Національним банком  України,  у  тому числі на підставі агентських договорів з юридичними  особами-резидентами,  а  також національним оператором поштового  зв'язку,  де  здійснюються валютно-обмінні операції для фізичних  осіб  -  резидентів  і нерезидентів, та розташована поза межами операційного залу;{  Підпункт  14.1.208  пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 } 
14.1.209. пункт  приймання  (відправлення)  та  призначення - пункт,  що для відповідного вантажу визначається  як  прикордонний пункт,  перевалювальний  комплекс,  пункт  тимчасового  зберігання вантажу,  у  тому  числі  підземне  сховище  природного  газу,  на території  України  до  його  переміщення  за межі держави,  пункт переробки вантажу на території України до переміщення  вантажу  за її межі;  
{  Підпункт  14.1.210  пункту  14.1  статті  14  виключено на підставі Закону N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 }  
14.1.211. пункт продажу товарів для цілей розділу  XII  цього Кодексу - це: 
магазин, інша  торговельна  точка,  що розташовані в окремому приміщенні,  будівлі або їх частині,  і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину; 
кіоск, палатка, інша мала архітектурна форма, яка розташована в окремому приміщенні,  але не має вбудованого торговельного  залу для покупців; 
автомагазин, розвозка,   інший  вид  пересувної  торговельної мережі; 
лоток, прилавок,  інший вид торговельної точки у  відведеному для  торговельної  діяльності місці,  крім лотків і прилавків,  що надаються в оренду суб'єктам господарювання - фізичним  особам  та розташовані  в  межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі - ринків усіх форм власності; 
стаціонарна, малогабаритна і пересувна автозаправна  станція, заправний   пункт,   який   здійснює   торгівлю   нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом; 
фабрика-кухня, фабрика-заготівельня, їдальня, ресторан, кафе, закусочна,  бар,  буфет,  відкритий літній майданчик, кіоск, інший пункт ресторанного господарства; 
оптова база,    склад-магазин,    інші     приміщення,     що використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівку,  інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток; 
14.1.212. реалізація  підакцизних   товарів   (продукції)   - будь-які  операції  на  митній території України,  що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з  договорами купівлі-продажу,   міни,   поставки   та   іншими  господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності  або  без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання,  а також безоплатного відвантаження  товарів,  у  тому числі з давальницької сировини; 
14.1.213. резиденти - це: 
а) юридичні  особи та їх відокремлені особи,  які утворені та провадять свою діяльність відповідно до  законодавства  України  з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами; 
б) дипломатичні представництва,  консульські установи та інші офіційні   представництва   України   за   кордоном,   які   мають дипломатичні привілеї та імунітет; 
в) фізична  особа  - резидент - фізична особа,  яка має місце проживання в Україні. 
У разі якщо  фізична  особа  має  місце  проживання  також  в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного  проживання  в  Україні;  якщо  особа  має  місце постійного  проживання також в іноземній державі,  вона вважається резидентом,  якщо має більш тісні особисті чи  економічні  зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні.  У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів,  не  можна  визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав,  вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше  183  днів  (включаючи  день  приїзду  та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року. 
Достатньою (але  не  виключною)   умовою   визначення   місця знаходження  центру  життєвих  інтересів  фізичної  особи  є місце постійного  проживання  членів  її  сім'ї  або  її  реєстрації  як суб'єкта підприємницької діяльності. 
Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту,  фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України. 
Якщо всупереч  закону  фізична особа - громадянин України має також громадянство іншої країни,  то  з  метою  оподаткування  цим податком  така особа вважається громадянином України,  який не має права на залік податків,  сплачених за кордоном, передбаченого цим Кодексом або нормами міжнародних угод України. 
Якщо фізична  особа  є  особою  без  громадянства і на неї не поширюються  положення  абзаців   першого   -   четвертого   цього підпункту, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права. 
Достатньою підставою  для  визначення  особи   резидентом   є самостійне  визначення нею основного місця проживання на території України у порядку,  встановленому цим Кодексом,  або її реєстрація як самозайнятої особи. 
У разі  якщо  у  розділі  IV  цього  Кодексу використовується термін  "резидент"  у  відповідних  відмінках,  під  цим  терміном розуміється "фізична особа - резидент"; 
14.1.214. рентна плата,  оподаткування, платник рентної плати для цілей розділу  X  цього  Кодексу  -  рентна  плата  за  нафту, природний  газ  і  газовий конденсат,  що видобуваються в Україні, оподаткування рентною платою за нафту,  природний  газ  і  газовий конденсат,  що  видобуваються в Україні,  платник рентної плати за нафту,  природний газ і  газовий  конденсат,  що  видобуваються  в Україні; 
14.1.215. рентна  плата  для цілей розділу IX цього Кодексу - рентна   плата   за   транзитне   транспортування   трубопроводами природного    газу    територією    України,   рентна   плата   за транспортування  нафти  магістральними  нафтопроводами  територією України,    рентна   плата   за   транспортування   нафтопродуктів магістральними нафтопродуктопроводами територією  України,  рентна плата   за   транзитне   транспортування   трубопроводами   аміаку територією України; 
14.1.216. рециркулюючий газ - природний газ,  який  повернуто (закачано)  в  один  або  декілька нафтогазоносних покладів такого родовища (свердловини) для підтримання в них необхідних пластового тиску   або   пластової   енергії  відповідно  до  затверджених  в установленому   законодавством   порядку    центральним    органом виконавчої влади в галузі нафтогазовидобування проекту промислової або дослідно-промислової розробки родовища (покладу),  а також  до комплексного проекту його облаштування. 
Джерелом походження  рециркулюючого  газу може бути природний газ:  видобутий надрокористувачем із наданої йому  в  користування ділянки   нафтогазоносних  надр,  для  якої  відповідним  проектом передбачено повернення такого газу в надра;  видобутий  на  іншій, ніж    зазначена    вище,    ділянці    надр,   що   контролюється надрокористувачем та переданий (із внесенням  відповідної  рентної плати)   ним   для  використання  на  такому  родовищі;  придбаний надрокористувачем  у  третіх  осіб  для  використання  на   такому родовищі; 
14.1.217. рентна    плата    за   транспортування   нафти   і нафтопродуктів       магістральними       нафтопроводами        та нафтопродуктопроводами,  транзитне  транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України  -  загальнодержавний обов'язковий   платіж,   який  сплачується  за  надані  послуги  з транспортування (переміщення) вантажу територією України об'єктами трубопровідного транспорту; 
14.1.218. ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт,  послуг),  що визначається виходячи з  можливості  покупця (продавця)  без  значних  додаткових витрат придбати (реалізувати) товар (роботи,  послуги)  на  найближчій  для  покупця  (продавця) території; 
14.1.219. ринкова  ціна  -  ціна,  за  якою  товари  (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови,  що продавець бажає передати  такі  товари  (роботи,  послуги),  а  покупець  бажає їх отримати  на  добровільній  основі,  обидві  сторони   є   взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи,  послуги),  а також ціни, які склалися на ринку  ідентичних  (а  за  їх  відсутності  -  однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах; 
14.1.220. рік виготовлення транспортного засобу -  календарна дата виготовлення транспортного засобу (день,  місяць,  рік);  для транспортних засобів,  календарну дату виготовлення яких визначити неможливо,   -   1   січня   року   виготовлення,   зазначеного  в реєстраційних документах; 
14.1.221. ризик  -  ймовірність   недекларування   (неповного декларування)    платником    податків   податкових   зобов'язань, невиконання платником податків іншого законодавства,  контроль  за яким покладено на органи державної податкової служби; 
14.1.222. роботодавець    -   юридична   особа   (її   філія, відділення,  інший відокремлений підрозділ чи  її  представництво) або  самозайнята  особа,  яка  використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов'язки  із  сплати  їм  заробітної плати,  а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних  осіб  до  бюджету, нарахувань  на  фонд  оплати  праці,  інші обов'язки,  передбачені законами. 
Для цілей   розділу   IV   цього   Кодексу   до   роботодавця прирівнюються   юридична   особа   (її  філія,  відділення,  інший відокремлений   підрозділ   чи   її   представництво),    постійне представництво нерезидента або самозайнята особа,  які нараховують (виплачують) дохід за  виконання  роботи  та/або  надання  послуги згідно   із   цивільно-правовим   договором   у  разі,  якщо  буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими; 
14.1.223. розміщення   відходів   -   зберігання   (тимчасове розміщення  до  утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально  відведених  для  цього  місцях  чи  об'єктах   (місцях розміщення відходів,  сховищах,  полігонах,  комплексах, спорудах, ділянках  надр  тощо),  на  використання  яких   отримано   дозвіл спеціально  уповноваженого  центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами; 
14.1.224. розпорядник    акцизного    складу    -     суб'єкт господарювання,  який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового,  алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку; 
14.1.225. роялті - будь-який платіж,  отриманий як винагорода за користування або за надання  права  на  користування  будь-яким авторським   та   суміжним  правом  на  літературні  твори,  твори мистецтва або науки,  включаючи комп'ютерні програми,  інші записи на  носіях  інформації,  відео- або аудіокасети,  кінематографічні фільми  або  плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми)     організацій     мовлення,    будь-яким    патентом, зареєстрованим  знаком на товари і послуги чи торгівельною маркою, дизайном,   секретним  кресленням,  моделлю,  формулою,  процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду  (ноу-хау).  { Абзац перший підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті  14  із  змінами,  внесеними  згідно  із  Законом N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 } 
Не вважаються роялті платежі за отримання об'єктів власності, визначених   в  абзаці  першому  цього  пункту,  у  володіння  або розпорядження  чи  власність  особи  або,  якщо умови користування такими  об'єктами  власності надають право користувачу продати або здійснити  відчуження  в інший спосіб такого об'єкта власності або оприлюднити  (розголосити)  секретні  креслення,  моделі, формули, процеси,  права  на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового  досвіду  (ноу-хау),  за  винятком  випадків,  коли таке оприлюднення    (розголошення)    є    обов'язковим    згідно   із законодавством  України;  { Абзац другий підпункту 14.1.225 пункту 14.1  статті  14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 } 
14.1.226. самозайнята   особа   -  платник  податку,  який  є фізичною особою - підприємцем або провадить  незалежну  професійну діяльність за умови,  що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. 
Незалежна професійна діяльність -  участь  фізичної  особи  у науковій,   літературній,   артистичній,  художній,  освітній  або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів,   аудиторів,   бухгалтерів,   оцінщиків,  інженерів  чи архітекторів,   особи,   зайнятої    релігійною    (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною  особою  -  підприємцем  та  використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб; 
14.1.227. середньооблікова  кількість  працівників  для цілей розділу  III  та  глави  1  розділу  XIV цього Кодексу - кількість працівників у юридичних осіб, визначена за методикою, затвердженою центральним  органом  виконавчої  влади  в  галузі  статистики,  з урахуванням  усіх  найманих  працівників  і  осіб,  що працюють за цивільно-правовими  договорами  та  за  сумісництвом більш як один календарний  місяць,  а  також найманих працівників представництв, філій,  відділень та інших відокремлених підрозділів в еквіваленті повної  зайнятості,  крім  найманих працівників, які перебувають у відпустці  у  зв'язку  з  вагітністю та пологами та у відпустці по догляду  за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку;{  Підпункт  14.1.227  пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4014-VI ( 4014-17 ) від 04.11.2011 } 
14.1.228. собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу -  витрати,  що прямо  пов'язані  з  виробництвом  та/або  придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду  товарів,  виконаних  робіт, наданих   послуг,   які   визначаються   відповідно   до  положень (стандартів) бухгалтерського обліку,  що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу; 
14.1.229. спеціально  відведені автостоянки - площа території (землі),  що належить на правах власності  територіальній  громаді або державі, яка визначається органами місцевого самоврядування із встановленням   правил   щодо   відповідальності   за   збереження транспортного засобу. 
До спеціально    відведених   автостоянок   можуть   належати комунальні  гаражі,  стоянки,  паркінги  (будівлі,   споруди,   їх частини),  які  побудовані  за  рахунок коштів місцевого бюджету з метою здійснення організації паркування транспортних засобів. 
Не належать  до  спеціально  відведених  автостоянок  гаражі, автостоянки, власники або користувачі яких є платниками земельного податку  або  орендної  плати  за  земельні  ділянки  державної  і комунальної  власності,  а також земельні ділянки,  що належать до прибудинкових територій; 
14.1.230. стаціонарне  джерело  забруднення  -  підприємство, цех,  агрегат,  установка або інший нерухомий об'єкт,  що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти; 
14.1.231. розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови,  що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності; 
14.1.232. сертифікат фонду операцій з  нерухомістю  -  цінний папір,  що  засвідчує  право його власника на отримання доходу від інвестування в операції з нерухомістю відповідно до закону; 
14.1.233. сільськогосподарські угіддя  -  рілля,  багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги; 
14.1.234. сільськогосподарська                      продукція (сільськогосподарські товари) для цілей глави 2 розділу XIV  цього Кодексу - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД ( 2371а-14 ),  якщо  при  цьому  такі  товари  (продукція) вирощуються,     відгодовуються,     виловлюються,     збираються, виготовляються,   виробляються,    переробляються    безпосередньо виробником  цих  товарів (продукції),  а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції),  якщо вони  були  придбані  або вироблені  на  власних  або  орендованих  потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання; 
14.1.235. сільськогосподарський  товаровиробник   для   цілей глави  2  розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової   форми,   яка   займається    виробництвом сільськогосподарської  продукції та/або розведенням,  вирощуванням та  виловом  риби  у  внутрішніх  водоймах  (озерах,  ставках   та водосховищах)   та   її   переробкою  на  власних  чи  орендованих потужностях,   у   тому   числі   власновиробленої   сировини   на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання;  
{  Підпункт  14.1.236  пункту  14.1  статті  14  виключено на підставі Закону N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 }  
14.1.237. спирт  етиловий  -  всі  види   спирту   етилового, біоетанол, які зазначені у товарних позиціях 2207 та 2208 згідно з УКТ ЗЕД ( 2371а-14 ); 
14.1.238. споруди - земельні поліпшення,  що не  належать  до будівель і призначені для виконання спеціальних технічних функцій; 
14.1.239. виключено; 
14.1.240. ставка   податку   для  цілей  розділу  XIII  цього Кодексу - законодавчо визначений річний розмір  плати  за  одиницю площі оподатковуваної земельної ділянки; 
14.1.241. суб'єкт   владних   повноважень   -   у   значенні, визначеному Кодексом   адміністративного    судочинства    України ( 2747-15 ); 
14.1.242. супутні    послуги   -   послуги,   вартість   яких включається відповідно до  норм  законодавства  України  з  питань митної  справи  до  митної  вартості  товарів,  що експортуються з митної території  України  або  імпортуються  на  митну  територію України; 
14.1.243. тариф    для    цілей   розділу   IX   -   вартість транспортування   облікової   одиниці    вантажу    магістральними трубопроводами  України  (без  податку  на  додану  вартість),  що встановлюється: 
на транспортування  для  споживачів  України  -   центральним органом   виконавчої   влади,  уповноваженим  Кабінетом  Міністрів України; 
для транзиту територією України - на підставі договорів; 
14.1.244. товари - матеріальні  та  нематеріальні  активи,  у тому числі земельні ділянки,  земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи,  що використовуються у будь-яких  операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення. 
В цілях оподаткування операцій з переміщення майна та енергії через митний кордон України термін "товари" вживається у значенні, визначеному Митним кодексом України ( 92-15 ); 
14.1.245. товарний  кредит  -  товари (роботи,  послуги),  що передаються резидентом або нерезидентом у власність  юридичних  чи фізичних  осіб  на  умовах  договору,  що  передбачає відстрочення остаточних  розрахунків  на  визначений  строк  та  під   процент. Товарний  кредит  передбачає  передачу  права  власності на товари (роботи,  послуги) покупцеві  (замовникові)  у  момент  підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт,  послуг) таким  покупцем  (замовником),  незалежно   від   часу   погашення заборгованості; 
14.1.246. торговельна  діяльність для цілей розділу XII цього Кодексу   -   роздрібна   та   оптова   торгівля,   діяльність   у торговельно-виробничій (ресторанне господарство) сфері за готівку, інші  готівкові  платіжні  засоби  та  з  використанням  платіжних карток; 
14.1.247. торгівля валютними цінностями - операції, пов'язані з  переходом  права  власності  на  національну  валюту   України, іноземну валюту, платіжні документи та інші цінні папери, виражені у національній валюті України,  в іноземній валюті або банківських металах, банківські метали; 
14.1.248. торгівля  іноземною  валютою  -  валютні  операції, пов'язані з переходом права  власності  на  валютні  цінності,  за винятком  операцій,  що здійснюються між резидентами за умови,  що такими валютними цінностями є національна  валюта  України,  цінні папери та чеки, виражені у національній валюті України; 
14.1.249. торгівля у розстрочку - господарська операція,  яка передбачає продаж резидентом або нерезидентом товарів фізичним  чи юридичним  особам на умовах розстрочення кінцевого розрахунку,  на визначений строк та під процент. 
Торгівля у   розстрочку   передбачає   передачу   товарів   у розпорядження   покупця   в   момент   здійснення  першого  внеску (завдатку) з  передачею  права  власності  на  такі  товари  після кінцевого розрахунку. 
Правила  торгівлі у розстрочку фізичним особам ( 383-2011-п ) установлюються Кабінетом Міністрів України; 
14.1.250. торговий  патент  для  цілей  розділу   XII   цього Кодексу -   державне   свідоцтво   з   обмеженим  строком  дії  на провадження   певного   виду   підприємницької    діяльності    та користування   яким   передбачає  своєчасне  внесення  до  бюджету відповідного збору; 
14.1.251. транспортні   засоби,   що   використовувалися,   - транспортні засоби,  на які уповноваженими державними органами,  в тому числі іноземними,  видані реєстраційні  документи,  що  дають право експлуатувати такі транспортні засоби; 
14.1.252. тютюнові  вироби  -  сигарети  з  фільтром  або без фільтру,  цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний,  жувальний тютюн,  махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування; 
14.1.253. умовне   звільнення   від   оподаткування   митними платежами  -  звільнення від сплати митних платежів,  застосування якого передбачає  дотримання  певних  умов  та  обмежень  під  час використання   товарів   і   транспортних   засобів   комерційного призначення, розпорядження ними після їх випуску; 
14.1.254. умовне звільнення  від  оподаткування  податком  на додану вартість   у  разі  ввезення  товарів  на  митну  територію України -   звільнення   від   сплати   нарахованого   податкового зобов'язання  у  разі  розміщення  товарів  у  митних режимах,  що передбачають звільнення  від  оподаткування  за  умови  дотримання вимог митного режиму; 
14.1.255. відступлення  права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу  третьої  особи  новому  кредитору  з попередньою  або  наступною  компенсацією  вартості  такого  боргу кредитору або без такої компенсації; 
14.1.256. фіксований сільськогосподарський податок для  цілей глави  2 розділу XIV цього Кодексу - податок,  який справляється з одиниці земельної площі у відсотках її нормативної грошової оцінки та сплата якого замінює сплату окремих податків і зборів; 
14.1.257. фінансова допомога - фінансова допомога,  надана на безповоротній або поворотній основі. 
Безповоротна фінансова допомога - це: 
сума коштів,  передана платнику податків згідно з  договорами дарування,  іншими  подібними  договорами  або без укладення таких договорів; 
сума безнадійної   заборгованості,   відшкодована   кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; 
сума заборгованості  одного  платника  податків  перед  іншим платником  податків,  що  не  стягнута  після  закінчення   строку позовної давності; 
основна сума   кредиту   або  депозиту,  що  надані  платнику податків без встановлення строків повернення такої основної  суми, за  винятком  кредитів,  наданих  під  безстрокові  облігації,  та депозитів до запитання  у  банківських  установах,  а  також  сума процентів,  нарахованих  на  таку  основну суму,  але не сплачених (списаних); 
сума процентів,  умовно  нарахованих   на   суму   поворотної фінансової   допомоги,   що  залишається  неповерненою  на  кінець звітного періоду,  у розмірі облікової ставки Національного  банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги. 
Поворотна фінансова  допомога  -  сума  коштів,  що  надійшла платнику податків у користування за договором,  який не передбачає нарахування  процентів  або  надання  інших  видів  компенсацій  у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення; 
14.1.258. фінансовий   кредит   -   кошти,    що    надаються банком-резидентом   або   нерезидентом,   що   кваліфікується   як банківська установа згідно із  законодавством  країни  перебування нерезидента,  або резидентами і нерезидентами,  які мають згідно з відповідним   законодавством   статус   небанківських   фінансових установ,   а   також   іноземною   державою  або  його  офіційними агентствами,  міжнародними  фінансовими  організаціями  та  іншими кредиторами   -  нерезидентами  юридичній  чи  фізичній  особі  на визначений строк для цільового використання та під процент; 
14.1.259. фонд  банківського  управління  -  кошти  учасників фондів  банківського  управління та інші активи,  що перебувають у довірчому управлінні уповноваженого банку відповідно до закону; 
14.1.260. фрахт - винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для: 
перевезення вантажів та пасажирів морськими  або  повітряними суднами; 
перевезення вантажів     залізничним     або    автомобільним транспортом; 
14.1.261. цільове    призначення    земельної    ділянки    - використання  земельної  ділянки  за  призначенням,  визначеним на підставі   документації    із    землеустрою    у    встановленому законодавством порядку; 
14.1.262. частка сільськогосподарського товаровиробництва для цілей глави 2 розділу XIV  цього  Кодексу  -  питома  вага  доходу сільськогосподарського товаровиробника,  отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та  продуктів її  переробки,  у загальній сумі його доходу,  що враховується під час визначення  права  такого  товаровиробника  на  реєстрацію  як платника податку; 
14.1.263. членами   сім'ї   фізичної  особи  першого  ступеня споріднення вважаються її батьки,  чоловік або  дружина,  діти,  у тому числі усиновлені.  Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення; 
14.1.264. хронометраж  -  процес  спостереження  за  веденням господарської діяльності платника податків,  який здійснюється під час проведення  фактичних  перевірок  та  застосовується  органами державної   податкової   служби   з  метою  встановлення  реальних показників щодо діяльності платника податків,  яка здійснюється на відповідному місці її провадження; 
14.1.265. штрафна санкція (фінансова санкція,  штраф) - плата у вигляді фіксованої суми  та/або  відсотків,  що  справляється  з платника  податків  у  зв'язку  з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого  законодавства,  контроль  за  дотриманням яких  покладено на контролюючі органи,  а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності; 
14.1.266. касовий метод  для  цілей  оподаткування  згідно  з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку,  за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання)  коштів  на  банківський  рахунок  (у  касу)  платника податку  або  дата  отримання  інших  видів  компенсацій  вартості поставлених   (або   тих,  що  підлягають  поставці)  ним  товарів (послуг),  а  дата   виникнення   права   на   податковий   кредит визначається  як  дата  списання  коштів  з  банківського  рахунку (видачі з каси) платника податку  або  дата  надання  інших  видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг); 
14.1.267. позика - грошові кошти,  що надаються  резидентами, які    є   фінансовими   установами,   або   нерезидентами,   крім нерезидентів,  які  мають   офшорний   статус,   позичальнику   на визначений   строк  із  зобов'язанням  їх  повернення  та  сплатою процентів за користування сумою позики; 
14.1.268. пасивні  доходи  -  доходи,  отримані   у   вигляді процентів,  дивідендів,  страхових виплат і відшкодувань,  а також роялті. 

Стаття 15. Платники податків 

15.1. Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і  нерезиденти  України),  юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та  їх  відокремлені  підрозділи,  які  мають,  одержують (передають)   об'єкти   оподаткування   або  провадять  діяльність (операції),  що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими  законами,  і  на  яких  покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. 
15.2. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами. 

Стаття 16. Обов'язки платника податків 

16.1. Платник податків зобов'язаний: 
16.1.1. стати  на  облік  у  контролюючих  органах в порядку, встановленому законодавством України; 
16.1.2. вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність,  що стосується обчислення і сплати податків та зборів; 
16.1.3. подавати   до   контролюючих   органів   у   порядку, встановленому  податковим  та  митним законодавством,  декларації, звітність та інші документи,  пов'язані з  обчисленням  і  сплатою податків та зборів; 
16.1.4. сплачувати  податки  та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; 
16.1.5. подавати на належним чином оформлену письмову  вимогу контролюючих   органів  (у  випадках,  визначених  законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із  визначенням  об'єктів  оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи,  регістри  бухгалтерського  обліку,  фінансову звітність,  інші  документи,  пов'язані  з  обчисленням та сплатою податків та зборів.  У письмовій вимозі  обов'язково  зазначаються конкретний   перелік   документів,   які  повинен  надати  платник податків, та підстави для їх надання; 
16.1.6. подавати контролюючим органам  інформацію,  відомості про  суми  коштів,  не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо  умовних  податкових  пільг  - пільг,  що надаються за умови використання  коштів,  вивільнених   у   суб'єкта   господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку); 
16.1.7. подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; 
16.1.8. виконувати законні вимоги контролюючих  органів  щодо усунення  виявлених  порушень  законів  з  питань оподаткування та митної  справи  і  підписувати  акти  (довідки)   про   проведення перевірки; 
16.1.9. не  перешкоджати  законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; 
16.1.10. повідомляти  контролюючим  органам  за місцем обліку такого платника про його  ліквідацію  або  реорганізацію  протягом трьох  робочих  днів  з  дня  прийняття відповідного рішення (крім випадків,  коли обов'язок здійснювати таке повідомлення  покладено законом на орган державної реєстрації); 
16.1.11. повідомляти    контролюючі    органи    про    зміну місцезнаходження  юридичної  особи  та  зміну   місця   проживання фізичної особи - підприємця; 
16.1.12. забезпечувати  збереження  документів,  пов'язаних з виконанням податкового обов'язку,  протягом строків,  установлених цим Кодексом; 
16.1.13. допускати  посадових  осіб  контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження  приміщень,  територій (крім  житла громадян),  що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням  об'єктів  оподаткування,  а  також  для проведення  перевірок  з  питань  обчислення  і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом. 

Стаття 17. Права платника податків 

17.1. Платник податків має право: 
17.1.1. безоплатно отримувати в органах державної  податкової служби  та  в  органах митної служби,  у тому числі і через мережу Інтернет,  інформацію про податки та  збори  і  нормативно-правові акти,  що  їх  регулюють,  порядок  обліку  та  сплати податків та зборів,  права  та  обов'язки  платників  податків,   повноваження контролюючих   органів   та  їх  посадових  осіб  щодо  здійснення податкового контролю; 
17.1.2. представляти свої  інтереси  в  контролюючих  органах самостійно,    через   податкового   агента   або   уповноваженого представника; 
17.1.3. обирати самостійно,  якщо  інше  не  встановлено  цим Кодексом, метод ведення обліку доходів і витрат; 
17.1.4. користуватися   податковими   пільгами  за  наявності підстав у порядку, встановленому цим Кодексом; 
17.1.5. одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків або  податковий  кредит  в  порядку і на умовах,  встановлених цим Кодексом; 
17.1.6. бути  присутнім   під   час   проведення   перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами,  перед  підписанням  актів  (довідок)  про проведення  перевірки,  у  разі  наявності  зауважень  щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та  подавати  контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом; 
17.1.7. оскаржувати в порядку,  встановленому  цим  Кодексом, рішення,   дії  (бездіяльність)  контролюючих  органів  (посадових осіб), надані контролюючими органами роз'яснення; 
17.1.8. вимагати   від   контролюючих   органів    проведення перевірки  відомостей  та  фактів,  що  можуть свідчити на користь платника податків; 
17.1.9. на нерозголошення  контролюючим  органом  (посадовими особами)  відомостей  про такого платника без його письмової згоди та відомостей,  що становлять конфіденційну інформацію,  державну, комерційну   чи  банківську  таємницю  та  стали  відомі  під  час виконання посадовими особами службових обов'язків,  крім випадків, коли це прямо передбачено законами; 
17.1.10. на  залік  чи повернення надміру сплачених,  а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом; 
17.1.11. на  повне відшкодування збитків (шкоди),  заподіяних незаконними  діями  (бездіяльністю)   контролюючих   органів   (їх посадових осіб), у встановленому законом порядку; 
17.1.12. за  методикою,  затвердженою  Міністерством фінансів України,  вести облік тимчасових та постійних податкових  різниць, та  використовувати  дані такого обліку для складання декларації з податку на прибуток. 
17.2. Платник  податку  має  також  інші  права,  передбачені законом. 

Стаття 18. Податкові агенти 

18.1. Податковим   агентом   визнається  особа,  на  яку  цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що    нараховуються   (виплачуються,   надаються)   платнику,   та перерахування податків до відповідного бюджету  від  імені  та  за рахунок коштів платника податків. 
18.2. Податкові  агенти  прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки,  встановлені цим Кодексом  для платників податків. 

Стаття 19. Представники платника податків 

19.1. Платник  податків  веде  справи,  пов'язані  зі сплатою податків,  особисто або через свого представника.  Особиста участь платника  податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника,  як і участь податкового представника  не позбавляє  платника  податків  права  на  особисту  участь у таких відносинах. 
19.2. Представниками платника податків визнаються особи,  які можуть  здійснювати  представництво  його  законних  інтересів  та ведення справ,  пов'язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків - фізичною особою  на  представництво  його  інтересів  та   ведення   справ, пов'язаних із сплатою податків,  має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства. 
19.3. Представник  платника  податків  користується  правами, встановленими цим Кодексом для платників податків. 

Стаття 20. Права органів державної податкової служби 

20.1. Органи державної податкової служби мають право: 
20.1.1. запрошувати  платників  податків або їх представників для перевірки  правильності  нарахування  та  своєчасності  сплати податків   та   зборів,  дотримання  вимог  іншого  законодавства, здійснення контролю  за  дотриманням  якого  покладено  на  органи державної   податкової  служби.  Письмові  повідомлення  про  такі запрошення надсилаються в порядку,  встановленому статтею 42 цього Кодексу,  не  пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами,  в яких зазначаються підстави запрошення, дата  і  час,  на  які  запрошується платник податків (представник платника податків); 
20.1.2.  під  час  проведення перевірок вимагати виготовлення платником податків (уповноваженим представником платника податків) і  безоплатно  отримувати  від  них  засвідчені  підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені  печаткою  (за  її наявності)  копії  документів,  що  свідчать  про  порушення вимог податкового законодавства або іншого  законодавства,  контроль  за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та пояснень з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації   повноважень   органів  державної  податкової  служби, встановлених цим Кодексом та іншими законами  України;  перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу;{  Підпункт  20.1.2  пункту  20.1  статті  20  в  редакції  Закону N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 } 
20.1.3. одержувати безоплатно від платників податків, а також від   установ   Національного   банку  України,  банків  та  інших фінансових   установ  довідки,  у  порядку  встановленому  Законом України  "Про  банки  і  банківську діяльність" ( 2121-14 ) та цим Кодексом,   довідки   та/або   копії   документів   про  наявність банківських  рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльності;{  Підпункт  20.1.3  пункту  20.1  статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 } 
20.1.4. проводити    перевірки   платників   податків   (крім Національного  банку  України)  в   порядку,   встановленому   цим Кодексом; 
20.1.5. вимагати  від платників податків,  що перевіряються в ході  перевірок,  проведення   інвентаризації   основних   фондів, товарно-матеріальних   цінностей,  коштів,  у  тому  числі  зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. 
У разі відмови платника податків  (його  посадових  осіб  або осіб,   які   здійснюють  готівкові  розрахунки  та/або  проводять діяльність,  що підлягає  ліцензуванню  та/або  патентуванню)  від проведення  інвентаризації  основних фондів,  товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки),  передбаченої абзацом першим цього пункту, або ненадання для перевірки документів,  їх  копій  (за  умови  наявності  таких документів)  застосовуються  заходи,  передбачені статтею 94 цього Кодексу; 
20.1.6. для   здійснення   функцій,   визначених   податковим законодавством,  отримувати  безоплатно від платників податків,  у тому числі  благодійних  та  інших  неприбуткових  організацій,  у порядку,  визначеному  цим Кодексом,  інформацію,  довідки,  копії документів  (засвідчені  підписом  платника  податків   або   його посадовою   особою   та  скріплені  печаткою  (за  наявності)  про фінансово-господарську  діяльність,  отримувані  доходи,   видатки платників податків та іншу інформацію,  пов'язану з обчисленням та сплатою  податків,   дотриманням   вимог   іншого   законодавства, здійснення   контролю   за  яким  покладено  на  органи  державної податкової служби,  а також фінансову та статистичну звітність,  в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом;  
{ Підпункт 20.1.7 пункту 20.1 статті 20 виключено на підставі Закону N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 }  
20.1.8. під  час  проведення  перевірок вивчати та перевіряти первинні документи,  які  використовуються  в  бухгалтерському  та податковому   обліку,   інші   регістри,   фінансову,  статистичну звітність,  пов'язані з обчисленням і сплатою податків та  зборів, виконанням  вимог  іншого  законодавства,  контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 
20.1.9. проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів  розрахункових операцій.   Товари,  які  було  отримано  службовими  (посадовими) особами органів державної податкової  служби  під  час  проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді.  У разі неможливості повернення такого  товару  відшкодування  витрат  здійснюється  відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів; 
20.1.10. під час проведення перевірок вимагати від  посадових або  службових осіб платника податків надання повноважних осіб для спільного з представниками  органів  державної  податкової  служби зняття   показань   внутрішніх  та  зовнішніх  лічильників,  якими обладнані  технічні  пристрої,  що  використовуються   у   процесі провадження ним діяльності, що перевіряється; 
20.1.11. доступу  під  час проведення перевірок до територій, приміщень   (крім   житла   громадян)   та   іншого   майна,    що використовується для провадження господарської діяльності,  та/або є  об'єктами  оподаткування  або  використовується  для  отримання доходів  (прибутку)  чи пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу; 
20.1.12.  у  випадках,  встановлених  законом,  звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності  фізичною  особою  -  підприємцем  та/або  про визнання недійсними   установчих   (засновницьких)   документів   суб'єктів господарювання;{  Підпункт  20.1.12  пункту  20.1  статті  20  в  редакції Закону N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 } 
20.1.13. виключено; 
20.1.14. виключено; 
20.1.15. звертатися   до   суду   щодо  зупинення  видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків  у банках  та  інших  фінансових  установах  (крім  операцій з видачі заробітної плати та сплати податків,  зборів,  єдиного  внеску  на загальнообов'язкове   державне   соціальне  страхування,  а  також визначених  контролюючим  органом  грошових  зобов'язань  платника податків) за наявності хоча б однієї з таких підстав: 
20.1.15.1. виключено; 
20.1.15.2. недопущення   посадових   осіб  органів  державної податкової служби до обстеження територій та приміщень, визначених у підпункті 20.1.11 цієї статті; 
20.1.16. звертатися  до  суду,  у  разі якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень,  визначених цим  Кодексом,  щодо  зупинення  видаткових  операцій  на рахунках платника податків  шляхом  накладення  арешту  на  кошти  та  інші цінності  такого  платника  податків,  що знаходяться в банку,  та зобов'язання такого  платника  податків  виконати  законні  вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом; 
20.1.17. звертатися  до  суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у  разі,  якщо  у  платника  податків,  який  має податковий борг, відсутнє  майно  та/або  його  балансова   вартість   менша   суми податкового  боргу,  та/або  таке  майно  не  може  бути  джерелом погашення податкового боргу; 
20.1.18. звертатися до суду щодо  стягнення  коштів  платника податків,   який   має  податковий  борг,  з  рахунків  у  банках, обслуговуючих такого платника,  на суму податкового боргу або його частини; 
20.1.19. звертатися   до  суду  щодо  стягнення  з  дебіторів платника  податків,  що  має  податковий  борг,  сум  дебіторської заборгованості,  строк  погашення якої настав та право вимоги якої переведено  на  органи  державної  податкової  служби,  у  рахунок погашення податкового боргу такого платника податків; 
20.1.20.виключено; 
20.1.21. складати стосовно платників податків - фізичних осіб та посадових осіб платників податків -  юридичних  осіб  протоколи про адміністративні правопорушення в порядку, визначеному законом; 
20.1.22. виносити  постанови  у  справах  про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 
20.1.23. у випадках виявлення порушення вимог податкового  та іншого   законодавства   України,  контроль  за  дотриманням  яких покладено на  контролюючі  органи,  надсилати  платникам  податків письмові  запити  щодо  надання  засвідчених  належним чином копій документів; 
20.1.24. вимагати від  платників  податків,  діяльність  яких перевіряється,   припинення   дій,  які  перешкоджають  здійсненню законних  повноважень  службовими  (посадовими)  особами   органів державної   податкової   служби,   усунення   виявлених   порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено  на  органи  державної податкової служби та контролювати виконання  законних  вимог  службових  (посадових)  осіб   органів державної податкової служби; 
20.1.25. користуватися  у службових справах засобами зв'язку, які  належать  платникам  податків,  з  їх  дозволу  або   дозволу посадових осіб таких платників; 
20.1.26. залучати,  у разі необхідності,  фахівців, експертів та перекладачів; 
20.1.27. визначати у визначених цим  Кодексом  випадках  суми податкових та грошових зобов'язань платників податків; 
20.1.28. застосовувати   до   платників   податків  фінансові (штрафні) санкції,  стягувати до бюджетів  та  державних  цільових фондів  суми  грошових  зобов'язань  та/або  податкового  боргу  у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми  простроченої  заборгованості  суб'єкта  господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи  територіальною  громадою міста)  за  кредитом  (позикою),  залученим  державою  (Автономною Республікою  Крим  чи  територіальною  громадою  міста)  або   під державну  (місцеву)  гарантію,  а  також  за  кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом; 
20.1.29.    здійснювати    контроль   за   додержанням   норм законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків)  та порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги),  за наявністю документа,  що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій на  провадження  видів  господарської  діяльності,  що  підлягають ліцензуванню   відповідно   до   закону,   з  наступною  передачею матеріалів  про  виявлені  порушення  органам,   які   видали   ці документи, наявністю торгових патентів;{  Підпункт  20.1.29  пункту  20.1 статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3205-VI ( 3205-17 ) від 07.04.2011; в редакції Закону N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 } 
20.1.30. одержувати  безоплатно   необхідні   відомості   для ведення   Єдиного   реєстру   податкових   накладних,   формування інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб -  платників податків  від  платників  податків,  а  також  Національного банку України та його установ - про суми  доходів,  виплачених  фізичним особам,  і  утриманих  з  них  податків  та  зборів  (обов'язкових платежів),   від   органів,   уповноважених   проводити   державну реєстрацію  суб'єктів,  а  також  видавати ліцензії на провадження видів  господарської  діяльності,   що   підлягають   ліцензуванню відповідно до закону, - про державну реєстрацію та видачу ліцензій суб'єктам господарської діяльності, від органів внутрішніх справ - про громадян, які прибули на проживання до відповідного населеного пункту  чи вибули з нього, від відділів державної реєстрації актів цивільного стану - про фізичних осіб, які померли;{  Підпункт  20.1.30  пункту  20.1 статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3205-VI ( 3205-17 ) від 07.04.2011 } 
20.1.31. одержувати безоплатно від  митних  органів  щомісяця звітні  дані  про  ввезення  на  митну територію України імпортних товарів і справляння при цьому податків та  зборів  та  інформацію про   експортно-імпортні   операції,  що  здійснюють  резиденти  і нерезиденти,  за  формою,  погодженою   з   Державною   податковою адміністрацією   України,   та  від  органів  статистики  -  дані, необхідні   для   використання    їх    у    проведенні    аналізу фінансово-господарської     діяльності    підприємств,    установ, організацій усіх форм власності; 
20.1.32. надавати  відстрочення  та   розстрочення   грошових зобов'язань  або  податкового боргу,  а також приймати рішення про списання безнадійного боргу в порядку, передбаченому законом; 
20.1.33. застосовувати до фінансових установ,  які не  подали відповідним  органам  державної  податкової  служби в установлений законом строк повідомлень  про  відкриття  або  закриття  рахунків платників податків або розпочали здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків до отримання повідомлення  відповідного органу  державної  податкової служби про взяття рахунку на облік в органах державної податкової служби, фінансові (штрафні) санкції у встановленому цим Кодексом розмірі; 
20.1.34. за несвоєчасне виконання установами банків та іншими фінансово-кредитними установами рішень суду та доручень  платників податків  про сплату податків та зборів стягувати з установ банків та  інших  фінансово-кредитних  установ  пеню   за   кожний   день прострочення  (включаючи  день  сплати)  у  порядку  та  розмірах, встановлених законами України щодо таких видів платежів; 
20.1.35. надавати інформацію з  Державного  реєстру  фізичних осіб - платників податків іншим органам державної влади та органам фондів загальнообов'язкового  державного  соціального  страхування відповідно до закону; 
20.1.36. звертатися у випадках,  передбачених законом до суду щодо застосування санкцій,  пов'язаних із забороною організації  і проведення азартних ігор на території України; 
20.1.37. приймати рішення про зміну основного місця обліку та переведення великих платників податків на облік  у  спеціалізовані органи  державної  податкової  служби  та  знімати  їх  з обліку і переводити до інших органів державної податкової служби; 
20.1.38. звертатися  до  суду  щодо  нарахування  та   сплати податкових  зобов'язань,  коригування  від'ємного значення об'єкта оподаткування  або  інших  показників   податкової   звітності   у результаті застосування звичайних цін; 
20.1.39. отримувати   від   нотаріусів   на  письмові  запити інформацію  про  вступ  фізичної  особи  у   права  спадкоємця  із обов'язковим  зазначенням  повних  даних про таку особу (прізвище, ім'я,  по батькові, номер та серія паспорта, рік народження, місце проживання тощо) та відомості про майно (нерухоме,  рухоме,  кошти тощо), отримане за спадком; 
20.1.40. звертатися до суду з заявою про вилучення оригіналів первинних  фінансово-господарських  та бухгалтерських документів у випадках, передбачених цим Кодексом. 
20.2. Права, передбачені підпунктами 20.1.1-20.1.11, 20.1.21, 20.1.23-20.1.26,   20.1.29-20.1.31,   надаються  посадовим  особам органів   державної   податкової   служби,  а  права,  передбачені підпунктами     20.1.12-20.1.20,     20.1.22,     20.1.27-20.1.28, 20.1.32-20.1.39   цієї   статті,   надаються   головам   державних податкових  служб  і начальникам державних податкових інспекцій та їх заступникам.{  Абзац  статті  20  в  редакції Закону N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 } 

Стаття 21. Обов'язки і відповідальність посадових осіб                 контролюючих органів 

21.1. Посадові особи контролюючих органів зобов'язані: 
21.1.1. дотримуватися Конституції України ( 254к/96-ВР )   та діяти виключно у відповідності  з  цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; 
21.1.2. забезпечувати  сумлінне   виконання   покладених   на контролюючі органи функцій; 
21.1.3. забезпечувати  ефективну  роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; 
21.1.4. не допускати порушень прав  та  охоронюваних  законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; 
21.1.5. коректно  та  уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів,  не принижувати їх честі та гідності; 
21.1.6. не  допускати  розголошення  інформації  з  обмеженим доступом,  що одержується,  використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи; 
21.1.7. надавати органам державної влади та органам місцевого самоврядування на їх письмовий запит відкриту податкову інформацію в порядку, встановленому законом. 
21.2. За невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків посадові особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно із законом. 
21.3. Шкода,  завдана  неправомірними  діями  посадових  осіб контролюючих  органів,  підлягає  відшкодуванню  за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам. 

Стаття 22. Об'єкт оподаткування 

22.1. Об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина,  обороти з реалізації товарів (робіт, послуг),  операції з постачання товарів (робіт,  послуг)  та  інші об'єкти,  визначені  податковим  законодавством,  з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку. 

Стаття 23. База оподаткування 

23.1. Базою   оподаткування  визнаються  конкретні  вартісні, фізичні або інші характеристики певного об'єкта оподаткування. 
База оподаткування  -  це  фізичний,   вартісний   чи   інший характерний  вираз об'єкта оподаткування,  до якого застосовується податкова ставка і який використовується  для  визначення  розміру податкового зобов'язання. 
23.2. База    оподаткування    і    порядок   її   визначення встановлюються цим Кодексом для кожного податку окремо. 
23.3. У випадках,  передбачених  цим  Кодексом,  один  об'єкт оподаткування  може утворювати кілька баз оподаткування для різних податків. 
23.4. У  випадках,  передбачених  цим   Кодексом,   конкретна вартісна,   фізична   або   інша  характеристика  певного  об'єкта оподаткування може бути базою оподаткування для різних податків. 

Стаття 24. Одиниця виміру бази оподаткування 

24.1. Одиницею виміру бази оподаткування визнається конкретна вартісна,  фізична  або інша характеристика бази оподаткування або її частини, щодо якої застосовується ставка податку. 
24.2. Одиниця  виміру  бази  оподаткування   є   єдиною   для розрахунку і обліку податку. 
24.3. Одній   базі  оподаткування  повинна  відповідати  одна одиниця виміру бази оподаткування. 

Стаття 25. Ставка податку 

25.1. Ставкою податку визнається розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування. 

Стаття 26. Базова (основна) ставка податку 

26.1. Базовою (основною) ставкою податку визначається ставка, що визначена такою для окремого податку відповідним розділом цього Кодексу. 
26.2. У   випадках,   передбачених   цим  Кодексом,  під  час обчислення одного і того самого податку  можуть  використовуватися декілька базових (основних) ставок. 

Стаття 27. Гранична ставка податку 

27.1. Граничною  ставкою  податку визнається максимальний або мінімальний розмір ставки за  певним  податком,  встановлений  цим Кодексом. 

Стаття 28. Абсолютна та відносна ставки податку 

28.1. Абсолютною  (специфічною)  є  ставка податку,  згідно з якою розмір  податкових  нарахувань  встановлюється  як  фіксована величина стосовно кожної одиниці виміру бази оподаткування. 
28.2. Відносною   (адвалорною)   визнається  ставка  податку, згідно  з  якою  розмір  податкових  нарахувань  встановлюється  у відсотковому  або кратному відношенні до одиниці вартісного виміру бази оподаткування. 

Стаття 29. Обчислення суми податку 

29.1. Обчислення суми податку  здійснюється  шляхом  множення бази   оподаткування   на   ставку  податку  із/без  застосуванням відповідних коефіцієнтів. 
29.2. Специфічні  ставки,  фіксовані  ставки  та   показники, встановлені   цим   Кодексом   у   вартісному  вимірі,  підлягають індексації в порядку, визначеному цим Кодексом. 

Стаття 30. Податкові пільги 

30.1. Податкова пільга -  передбачене  податковим  та  митним законодавством  звільнення  платника  податків  від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та  збору,  сплата  ним  податку  та збору  в меншому розмірі за наявності підстав,  визначених пунктом 30.2 цієї статті. 
30.2. Підставами для надання податкових пільг є  особливості, що   характеризують   певну   групу  платників  податків,  вид  їх діяльності,  об'єкт  оподаткування  або  характер   та   суспільне значення здійснюваних ними витрат. 
30.3. Платник   податків   вправі  використовувати  податкову пільгу  з  моменту   виникнення   відповідних   підстав   для   її застосування і протягом усього строку її дії. 
30.4. Платник  податків  вправі  відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових  періодів,  якщо  інше  не  передбачено  цим  Кодексом. Податкові пільги,  не використані платником  податків,  не  можуть бути  перенесені  на інші податкові періоди,  зараховані в рахунок майбутніх  платежів  з  податків  та  зборів  або  відшкодовані  з бюджету. 
30.5. Податкові   пільги,  порядок  та  підстави  їх  надання встановлюються  з  урахуванням  вимог  законодавства  України  про захист  економічної  конкуренції виключно цим Кодексом,  рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки  Крим  та  органів  місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до цього Кодексу. 
30.6. Суми   податку   та   збору,   не   сплачені  суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, обліковуються   таким   суб'єктом   -  платником  податків.  Облік зазначених  коштів ведеться в порядку ( 1233-2010-п ), визначеному Кабінетом Міністрів України. 
30.7. Контролюючі  органи  складають  зведену  інформацію про суми  податкових  пільг  юридичних  осіб  та   фізичних   осіб   - підприємців та визначають втрати доходів бюджету внаслідок надання податкових пільг. 
30.8. Контролюючі органи здійснюють контроль за  правильністю надання   та   обліку   податкових  пільг,  а  також  їх  цільовим використанням,  за  наявності  законодавчого  визначення  напрямів використання   (щодо   умовних  податкових  пільг)  та  своєчасним поверненням коштів,  не сплачених  до  бюджету  внаслідок  надання пільги,  у разі її надання на поворотній основі. Податкові пільги, використані  не  за   призначенням   чи   несвоєчасно   повернуті, повертаються до відповідного бюджету з нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України. 
30.9. Податкова пільга надається шляхом: 
а) податкового  вирахування   (знижки),   що   зменшує   базу оподаткування до нарахування податку та збору; 
б) зменшення   податкового   зобов'язання  після  нарахування податку та збору; 
в) встановлення зниженої ставки податку та збору; 
г) звільнення від сплати податку та збору. 

Стаття 31. Строк сплати податку та збору 

31.1. Строком сплати податку та збору визнається  період,  що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем  строку,  протягом  якого  такий податок чи збір повинен бути сплачений  у  порядку,  визначеному   податковим   законодавством. Податок   чи  збір,  що  не  був  сплачений  у  визначений  строк, вважається не сплаченим своєчасно. 
Момент виникнення податкового обов'язку платника податків,  у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. 
31.2. Строк  сплати  податку  та  збору  обчислюється роками, кварталами,  місяцями,  декадами,  тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. 
31.3. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для  кожного  податку  окремо.  Зміна платником  податку,  податковим агентом або представником платника податку  чи  контролюючим  органом  встановленого  строку   сплати податку  та збору забороняється,  крім випадків,  передбачених цим Кодексом. 

Стаття 32. Зміна строку сплати податку та збору 

32.1. Зміна  строку  сплати  податку  та  збору  здійснюється шляхом  перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. 
32.2. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: 
відстрочки; 
розстрочки; 
податкового кредиту. 
32.3. Зміна строку сплати податку не скасовує  діючого  і  не створює нового податкового обов'язку. 

Стаття 33. Податковий період 

33.1. Податковим   періодом   визнається   встановлений   цим Кодексом період часу,  з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів. 
33.2. Податковий  період  може  складатися  з кількох звітних періодів. 
33.3. Базовий податковий (звітний) період - період,  за  який платник  податків  зобов'язаний  здійснювати  розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів,  крім випадків,  передбачених цим Кодексом,  коли   контролюючий   орган   зобов'язаний   самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку. 

Стаття 34. Види податкового періоду 

34.1. Податковим періодом може бути: 
34.1.1. календарний рік; 
34.1.2. календарне півріччя; 
34.1.3. календарний квартал; 
34.1.4. календарний місяць; 
34.1.5. календарний день.{ Пункт 34.1 статті 34 в редакції Закону N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 } 

Стаття 35. Порядок сплати податків та зборів 

35.1. Сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України,  крім  випадків,  передбачених  цим Кодексом або законами з питань митної справи. 
35.2. Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі,  крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. 
35.3. Порядок  сплати  податків  та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для  кожного  податку окремо. 

Стаття 36. Податковий обов'язок 

36.1. Податковим  обов'язком  визнається  обов'язок  платника податку обчислити,  задекларувати та/або сплатити суму податку  та збору  в  порядку  і  строки,  визначені цим Кодексом,  законами з питань митної справи. 
36.2. Податковий  обов'язок  виникає  у  платника  за  кожним податком та збором. 
36.3. Податковий   обов'язок  є  безумовним  і  першочерговим стосовно інших неподаткових  обов'язків  платника  податків,  крім випадків, передбачених законом. 
36.4. Виконання   податкового  обов'язку  може  здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого  представника чи податкового агента. 
36.5. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового  обов'язку  несе  платник  податків,  крім   випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи. 

Стаття 37. Виникнення, зміна і припинення податкового                 обов'язку 

37.1. Підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку,  порядок  і  умови  його  виконання  встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. 
37.2. Податковий  обов'язок  виникає  у  платника  податку  з моменту  настання обставин,  з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку. 
37.3. Підставами для припинення податкового  обов'язку,  крім його виконання, є: 
37.3.1. ліквідація юридичної особи; 
37.3.2. смерть  фізичної особи,  визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; 
37.3.3. втрата особою ознак платника податку,  які  визначені цим Кодексом; 
37.3.4. скасування   податкового   обов'язку  у  передбачений законодавством спосіб. 

Стаття 38. Виконання податкового обов'язку 

38.1. Виконанням податкового обов'язку  визнається  сплата  в повному  обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. 
38.2. Сплата податку та збору здійснюється платником  податку безпосередньо,    а    у    випадках,    передбачених   податковим законодавством,  - податковим агентом,  або представником платника податку.{  Пункт  38.2  статті  38 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 } 
38.3. Спосіб,   порядок   та   строки  виконання  податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань  митної справи. 

Стаття 39. Методи визначення та порядок застосування                 звичайної ціни 

39.1. Звичайна ціна на товари (роботи,  послуги) збігається з договірною  ціною,  якщо  інше  не  встановлено  цим Кодексом і не доведено  зворотне,  в  тому  числі  в   результаті   неможливості визначення   звичайної  ціни  із  застосуванням  положень  пунктів 39.3-39.4 цієї статті. 
Звичайна ціна  застосовується  у  разі  здійснення  платником податків: 
а) бартерних операцій; 
б) операцій з пов'язаними особами; 
в) операцій з платниками податків, що застосовують спеціальні режими оподаткування або інші ставки,  ніж основна ставка  податку на прибуток, або не є платником цього податку, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності; 
г) в інших випадках, визначених цим Кодексом. 
39.2. Визначення звичайної ціни у випадках,  встановлених цим Кодексом,  здійснюється  за  одним  з  методів,  вказаних  в цьому пункті. Встановлюються такі методи визначення звичайної ціни: 
а) порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу); 
б) ціни перепродажу; 
в) "витрати плюс"; 
г) розподілення прибутку; 
ґ) чистого прибутку. 
При визначенні   звичайної   ціни    згідно    з    методами, встановленими цим пунктом,  використовується інформація про ціни в операціях  між  непов'язаними  особам  у  співставних  умовах   на відповідному ринку товарів (робіт, послуг). 
При цьому умови визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами істотно не  впливає  на  ціни,  які  отримуються  в результаті застосування методів, встановлених цим пунктом. 
39.3. У  разі  відсутності  даних для застосування зазначених методів визначення звичайної ціни така ціна  може  бути  визначена виходячи  з  результатів незалежної оцінки майна та майнових прав, яка  проводиться  суб'єктом  оціночної  діяльності  відповідно  до Закону  України  "Про  оцінку  майна,  майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" ( 2658-14 ). 
39.4. За методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу)   застосовується  ціна,  яка  визначається  за  ціною  на ідентичні (а  за  їх  відсутності  -  однорідні)  товари  (роботи, послуги),   що   реалізуються   (придбаваються)  не  пов'язаній  з продавцем (покупцем) особі за звичайних умов діяльності. 
Для визначення звичайної ціни товару (роботи, послуги) згідно з  методом  порівняльної  неконтрольованої ціни (аналогів продажу) використовується інформація про укладені на момент продажу  такого товару  (роботи,  послуги)  договори  з  ідентичними (однорідними) товарами   (роботами,   послугами)   у   порівнянних   умовах   на відповідному ринку товарів (робіт, послуг). Враховуються, зокрема, такі умови договорів,  як кількість  (обсяг)  товарів  (наприклад, обсяг товарної партії);  обсяг функцій,  що виконуються сторонами; умови розподілу між сторонами ризиків і  вигод;  строки  виконання зобов'язань;   умови  здійснення  платежів,  звичайних  для  такої операції;  характеристика  ринку  товарів,  на   якому   здійснено господарську  операцію;  бізнес-стратегія  підприємства;  звичайні надбавки чи  знижки  до  ціни  під  час  укладення  договорів  між непов'язаними  особами,  а також інші об'єктивні умови,  що можуть вплинути на ціну.  При цьому умови договорів на  ринку  ідентичних (за   їх   відсутності   -  однорідних)  товарів  (робіт,  послуг) визнаються  порівнянними,  якщо  відмінність  між  такими  умовами істотно  не впливає на ціну або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні під час  укладення  договорів  між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни,  зокрема знижки, зумовлені сезонними та іншими  коливаннями  споживчого  попиту  на товари  (роботи,  послуги),  втратою  товарами  якості  або  інших властивостей;  закінченням (наближенням  дати  закінчення)  строку зберігання   (придатності,  реалізації);  збутом  неліквідних  або низьколіквідних товарів. 
Якщо товари (роботи,  послуги),  стосовно  яких  визначається звичайна  ціна,  ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам,  послугам),  які прилюдно пропонуються до  продажу,  або мають  ціни,  встановлені  на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни,  в  установленому  в  абзаці  першому  цього пункту порядку, здійснюється з урахуванням таких факторів. 
39.5. Згідно  з  методом  ціни   перепродажу   застосовується договірна   ціна   товарів  (робіт,  послуг),  визначена  під  час подальшого продажу таких товарів (робіт,  послуг) покупцем  третій особі,  за вирахуванням відповідної націнки та витрат,  пов'язаних із збутом. 
 39.6. За  методом  "витрати  плюс"  застосовується  ціна,  що складається  з  собівартості  готової  продукції (товарів,  робіт, послуг),  яку визначає продавець, і відповідної націнки, звичайної для відповідного виду діяльності за співставних умов.  Мінімальний розмір націнки може бути визначено на законодавчому рівні. 
39.7. Відповідно до методу розподілення прибутку визначається прибуток  від  операції,  який  повинен  бути  розподілений між її учасниками.   Такий   прибуток   розподіляється   на    економічно обґрунтованій  основі,  що  наближує  цей  розподіл  до  розподілу прибутку,  який  отримали   б   учасники   операцій,   якби   були непов'язаними особами. 
39.8. Метод   чистого   прибутку  ґрунтується  на  порівнянні показників рентабельності операції, які розраховуються на підставі відповідної бази (такої як витрати,  обсяг реалізації,  активи), з аналогічними показниками рентабельності операцій між непов'язаними особами у співставних економічних умовах відповідно до пункту 39.2 цієї статті. 
39.9. Методику визначення звичайної  ціни  страхового  тарифу затверджує національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, виходячи з положень цієї статті. {  Пункт  39.9  статті  39 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3610-VI ( 3610-17 ) від 07.07.2011 } 
39.10. У  разі  якщо  ціни  на   товари   (роботи,   послуги) підлягають   державному   регулюванню  згідно  із  законодавством, звичайною вважається ціна,  встановлена  відповідно  до  принципів такого  регулювання.  Це  положення не поширюється на встановлення мінімальної ціни продажу  або  індикативної  ціни.  У  цьому  разі звичайною  є  ринкова ціна,  але не нижче встановленої мінімальної ціни продажу або індикативної ціни. 
39.11. Для  визначення  звичайних  цін  на  товари   (роботи, послуги)  використовуються  офіційні  джерела  інформації,  у тому числі: 
39.11.1. статистичні дані державних органів і установ; 
39.11.2. ціни спеціалізованих аукціонів з  торгівлі  окремими видами продукції, біржові котирування; 
39.11.3. довідкові ціни спеціалізованих комерційних видань та публікацій, у тому числі електронних та інших банків даних; 
39.11.4. звіти та довідки відділів  з  економічних  питань  у складі дипломатичних представництв України за кордоном; 
39.11.5. інші інформаційні джерела,  що визнаються офіційними в установленому порядку. 
39.12. Якщо  продаж  (відчуження)  товарів   здійснюється   у примусовому  порядку  згідно із законодавством,  звичайною є ціна, отримана під час такого продажу. 
39.13. Для товарів  (супутніх  послуг),  раніше  ввезених  на митну  територію  України  у митному режимі імпорту або реімпорту, звичайною ціною продажу (поставки)  на  митній  території  України вважається  ринкова  ціна,  але  не  нижче митної вартості товарів (супутніх послуг),  з якої були сплачені податки та збори під  час їх митного оформлення. 
39.14. Обов'язок доведення того, що ціна договору (правочину) не  відповідає  рівню  звичайної  ціни,  покладається   на   орган державної податкової служби у порядку, встановленому законом. 
Під час проведення перевірки платника податку орган державної податкової служби  має  право  надати  запит,  а  платник  податку зобов'язаний  обґрунтувати  рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого цього пункту. 
39.15. У разі відхилення договірних цін у податковому  обліку платника податків у бік збільшення або зменшення від звичайних цін менше ніж на 20 відсотків,  таке відхилення не може бути підставою для визначення (нарахування) податкового зобов'язання, коригування від'ємного значення об'єкта  оподаткування  або  інших  показників податкової звітності. 
Визначені із   застосуванням   звичайних   цін  база,  об'єкт оподаткування    та    інші    показники    податкового     обліку використовуються   органами   державної   податкової   служби  для проведення   розрахунку   податкових   зобов'язань,    коригування від'ємного  значення  об'єкта  оподаткування  або інших показників податкової звітності за результатами проведення перевірки. 
За результатами   цієї   перевірки   приймається   відповідне податкове  повідомлення-рішення.  У  разі  коли  платник  податків розпочинає     процедуру     оскарження     цього      податкового повідомлення-рішення,  або несплати відповідної суми, визначеної в такому   податковому   повідомленні-рішенні,   протягом   строків, встановлених    цим    Кодексом   податкове   повідомлення-рішення вважається  відкликаним.  Керівник  органу  державної   податкової служби  зобов'язаний  звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань,  коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності. 
39.16. Великий  платник  податків  має  право  звернутися  до центрального органу державної  податкової  служби  із  заявою  про укладення договору про ціноутворення для цілей оподаткування. 
Договір про ціноутворення для цілей оподаткування є договором між зазначеним платником податків та центральним органом державної податкової  служби про порядок визначення цін (методів) відповідно до цієї статті та її застосування для цілей оподаткування протягом строку  дії такого договору.  Порядок укладення та виконання таких договорів встановлюється Кабінетом Міністрів України. 
39.17. Під  час  проведення  аукціону   (тендера)   звичайною вважається  ціна,  яка  склалася  за  результатами такого аукціону (тендера).

 

Пошук на сайті

Вхід на сайт