Відповідь Управління Держпраці в Хмельницькій області на звернення ГО "Асоціація Хмельницьких ринків" щодо сплати ЄСВ під час дії карантину
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ
УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРАЦІ У ХМЕЛЬНИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ
вул. Кам’янецька, 74, м. Хмельницький, 29013, тел. (0382) 65-64-48
E-mail: 22km@.dsp.gov.ua, Код ЄДРПОУ 39793137
16.04.2020 р. № 1614/20
ГО «Асоціація Хмельницьких ринків»
пров. Геологів, 2, м. Хмельницький, 29016
Управлінням Держпраці у Хмельницькій області розглянуто Ваше звернення від 09 квітня 2020 р. № 21 (вхідний № 2704 від 10.04.2020 р.), щодо надання роз’яснень законодавства про працю і в межах компетенції повідомляємо.
Підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» передбачено, що на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець може доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома, а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку.
Законом України «Про відпустки» передбачено надання двох видів відпусток без збереження заробітної плати: відпусток, що надаються працівникам в силу їх суб'єктивного права за законом, тобто в обов'язковому порядку (стаття 25 Закону), і відпусток, що надаються за погодженням сторін (стаття 26 Закону). У випадках, передбачених статтею 25 Закону України «Про відпустки», працівнику за його бажанням надається в обов'язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати. Статтею 26 Закону України «Про відпустки» передбачено відпустку без збереження заробітної плати за згодою сторін. За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік. З 17 березня 2020 р. статтю 26 Закону України «Про відпустки» доповнено частиною третьою, якою передбачено, що у разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений частиною першою цієї статті. Тобто, починаючи з 17 березня 2020 р., з дня набуття чинності Закону України № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», роботодавець може за наявності згоди працівника надати йому відпустку без збереження заробітної плати на період карантину встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Відпустка без збереження заробітної плати на період карантину встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» надається виключно за згодою працівника. Примусове відправлення працівників у відпустки без збереження заробітної плати без їх згоди є грубим порушенням законодавства про працю, за що роботодавець несе відповідальність згідно з законодавством. Надання відпустки оформлюється наказом роботодавця з обов’язковим зазначенням дати початку такої відпустки. Дата закінчення відпустки може визначатись конкретною календарною датою або настанням події – закінчення періоду карантину встановленого Кабінетом Міністрів України. Із змістом наказу доцільно ознайомити працівника під підпис. Також, під час періоду карантину працівнику, за наявності його згоди, може надаватися щорічна основна та додаткова відпустка (поза графіком), та/або інші додаткові відпустки, які належать працівнику відповідно до законодавства (соціальна додаткова на дітей, додаткова відпустка учасникам війни тощо).
Змін до законодавства про працю щодо звільнення працівників в період здійснення карантинних заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню COVID-19, не вносилося. Підстави припинення трудового договору визначено статтею 36 Кодексу законів про працю України (КЗпП України).
Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Заробітна плата має виплачуватись працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (стаття 115 КЗпП України, стаття 24 Закону України «Про оплату праці»). При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору (частина перша статті 21 Закону України «Про оплату праці»). Законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього. Чинним законодавством про працю не передбачено умов за яких роботодавець увільняється від виконання однієї з істотних умов трудового договору, щодо виплати заробітної плати за виконану працівником роботу та/або розрахунку по належним коштам під час звільнення його з роботи, відповідно до актів законодавства на підставі укладеного трудового договору. Відповідно до статті 9 КЗпП України умови трудового договору, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, в тому числі щодо невиплати або відстрочення виплати заробітної плати за взаємною угодою сторін трудового договору, є недійсними в силу закону, що не потребує визнання їх такими в судовому порядку.
При здійснені заходу контролю з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці та дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці Управлінням Держпраці у Хмельницькій області застосовуються процедури, встановлені Законом України № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон 877). Проведення планових заходів державного контролю з питань додержання законодавства про працю в частині своєчасної та у повному обсязі оплати праці та дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці на плановий період 2020 року не передбачено. Вичерпний перелік підстав для проведення позапланового заходу контролю передбачено частиною першою статті 6 Закону 877. Під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу. За результатами здійснення позапланового заходу посадова особа органу державного контролю складає акт, у якому зазначається стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. На підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства протягом п’яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного контролю складається припис щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного контролю суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу контролю, фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб’єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються. Відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509 питання про накладення штрафів за порушення законодавства про працю, в частині своєчасної та у повному обсязі оплати праці та дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці вирішується уповноваженою особою на підставі акту, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв’язку з невиконанням вимог припису. Справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою вказаного акту. Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. Тобто, чинним законодавством передбачено застосовування заходів реагування за порушення законодавства про працю, в частині своєчасної та у повному обсязі оплати праці та дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, у випадку не виконання вимог припису інспектора праці у визначені ним строк.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» Відповідно до статті 12 вказаного Закону та Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227 Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, який, зокрема, реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. З питань практичного застосування змін внесених до законодавства про збір та облік єдиного внеску Законами №533-ІХ від 17.03.20 р. та №540-ІХ від 30.03.2020 р., пропонуємо звернутись до органів ДПС або скористатись їх сервісами на веб – порталі.
На період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), Держпраці не припиняє проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи з питань, що належать до її компетенції. На веб – сторінці Управління Держпраці у Хмельницькій області регулярно розміщуються актуальні інформаційні матеріали з питань застосування законодавства про працю в період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). Також поставити свої запитання посадовим особам Управління та отримати відповіді на них можливо засобами телефонного зв’язку, на електронну пошту, за допомогою соціальних мереж та інших комунікаційних засобів.
Начальник управління О. Глушаков
Вик. Мельничук С.С.
(0382) 76-50-95
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ
УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРАЦІ У ХМЕЛЬНИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ
вул. Кам’янецька, 74, м. Хмельницький, 29013, тел. (0382) 65-64-48
E-mail: 22km@.dsp.gov.ua, Код ЄДРПОУ 39793137
16.04.2020 р. № 1614/20
ГО «Асоціація Хмельницьких ринків»
пров. Геологів, 2, м. Хмельницький, 29016
Управлінням Держпраці у Хмельницькій області розглянуто Ваше звернення від 09 квітня 2020 р. № 21 (вхідний № 2704 від 10.04.2020 р.), щодо надання роз’яснень законодавства про працю і в межах компетенції повідомляємо.
Підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» передбачено, що на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець може доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома, а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку.
Законом України «Про відпустки» передбачено надання двох видів відпусток без збереження заробітної плати: відпусток, що надаються працівникам в силу їх суб'єктивного права за законом, тобто в обов'язковому порядку (стаття 25 Закону), і відпусток, що надаються за погодженням сторін (стаття 26 Закону). У випадках, передбачених статтею 25 Закону України «Про відпустки», працівнику за його бажанням надається в обов'язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати. Статтею 26 Закону України «Про відпустки» передбачено відпустку без збереження заробітної плати за згодою сторін. За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік. З 17 березня 2020 р. статтю 26 Закону України «Про відпустки» доповнено частиною третьою, якою передбачено, що у разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений частиною першою цієї статті. Тобто, починаючи з 17 березня 2020 р., з дня набуття чинності Закону України № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», роботодавець може за наявності згоди працівника надати йому відпустку без збереження заробітної плати на період карантину встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Відпустка без збереження заробітної плати на період карантину встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» надається виключно за згодою працівника. Примусове відправлення працівників у відпустки без збереження заробітної плати без їх згоди є грубим порушенням законодавства про працю, за що роботодавець несе відповідальність згідно з законодавством. Надання відпустки оформлюється наказом роботодавця з обов’язковим зазначенням дати початку такої відпустки. Дата закінчення відпустки може визначатись конкретною календарною датою або настанням події – закінчення періоду карантину встановленого Кабінетом Міністрів України. Із змістом наказу доцільно ознайомити працівника під підпис. Також, під час періоду карантину працівнику, за наявності його згоди, може надаватися щорічна основна та додаткова відпустка (поза графіком), та/або інші додаткові відпустки, які належать працівнику відповідно до законодавства (соціальна додаткова на дітей, додаткова відпустка учасникам війни тощо).
Змін до законодавства про працю щодо звільнення працівників в період здійснення карантинних заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню COVID-19, не вносилося. Підстави припинення трудового договору визначено статтею 36 Кодексу законів про працю України (КЗпП України).
Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Заробітна плата має виплачуватись працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (стаття 115 КЗпП України, стаття 24 Закону України «Про оплату праці»). При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору (частина перша статті 21 Закону України «Про оплату праці»). Законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього. Чинним законодавством про працю не передбачено умов за яких роботодавець увільняється від виконання однієї з істотних умов трудового договору, щодо виплати заробітної плати за виконану працівником роботу та/або розрахунку по належним коштам під час звільнення його з роботи, відповідно до актів законодавства на підставі укладеного трудового договору. Відповідно до статті 9 КЗпП України умови трудового договору, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, в тому числі щодо невиплати або відстрочення виплати заробітної плати за взаємною угодою сторін трудового договору, є недійсними в силу закону, що не потребує визнання їх такими в судовому порядку.
При здійснені заходу контролю з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці та дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці Управлінням Держпраці у Хмельницькій області застосовуються процедури, встановлені Законом України № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон 877). Проведення планових заходів державного контролю з питань додержання законодавства про працю в частині своєчасної та у повному обсязі оплати праці та дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці на плановий період 2020 року не передбачено. Вичерпний перелік підстав для проведення позапланового заходу контролю передбачено частиною першою статті 6 Закону 877. Під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу. За результатами здійснення позапланового заходу посадова особа органу державного контролю складає акт, у якому зазначається стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. На підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства протягом п’яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного контролю складається припис щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного контролю суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу контролю, фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб’єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються. Відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509 питання про накладення штрафів за порушення законодавства про працю, в частині своєчасної та у повному обсязі оплати праці та дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці вирішується уповноваженою особою на підставі акту, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв’язку з невиконанням вимог припису. Справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою вказаного акту. Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. Тобто, чинним законодавством передбачено застосовування заходів реагування за порушення законодавства про працю, в частині своєчасної та у повному обсязі оплати праці та дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, у випадку не виконання вимог припису інспектора праці у визначені ним строк.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» Відповідно до статті 12 вказаного Закону та Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227 Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, який, зокрема, реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. З питань практичного застосування змін внесених до законодавства про збір та облік єдиного внеску Законами №533-ІХ від 17.03.20 р. та №540-ІХ від 30.03.2020 р., пропонуємо звернутись до органів ДПС або скористатись їх сервісами на веб – порталі.
На період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), Держпраці не припиняє проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи з питань, що належать до її компетенції. На веб – сторінці Управління Держпраці у Хмельницькій області регулярно розміщуються актуальні інформаційні матеріали з питань застосування законодавства про працю в період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). Також поставити свої запитання посадовим особам Управління та отримати відповіді на них можливо засобами телефонного зв’язку, на електронну пошту, за допомогою соціальних мереж та інших комунікаційних засобів.
Начальник управління О. Глушаков
Вик. Мельничук С.С.
(0382) 76-50-95
