Експертний висновок заступника директора НДФІ ДННУ "Академія фінансового управління" Соколовської А.М. щодо підвищення шляхом індексації граничного обсягу доходу для платників єдиного податку
Експертний висновок
фахівців ДННУ «Академія фінансового управління»
щодо внесення змін до п. 291.4 ст. 291 ХІV Розділу ПКУ в частині підвищення шляхом індексації граничного обсягу доходу для СПД, які працюють на спрощеній системі оподаткування (І, ІІ і ІІІ групи)
В умовах високих темпів інфляції індексація граничного обсягу доходу для суб’єктів підприємницької діяльності, які працюють на спрощеній системі оподаткування (І, ІІ і ІІІ групи), дозволяє залишити незмінним статус суб’єктів спрощеної системи оподаткування (їх кількість і розподіл за групами). Тобто платник єдиного податку, що належав до першої (другої/третьої) групи, не змінюючи обсяги своєї легальної діяльності у фізичному вимірі, завдяки індексації граничного обсягу доходу зможе залишитися в тій самій групі платників. Відповідно відсутність індексації граничного обсягу доходу в умовах інфляції зумовлює його знецінення, й відтак необхідність переходу з однієї групи платників єдиного податку в іншу, навіть за умови збереження на незмінному рівні фізичних обсягів легальної діяльності, або необхідність розширення обсягів тіньової діяльності.
Пом’якшує негативний вплив відсутності індексації граничного обсягу доходу в умовах інфляції на платників єдиного податку, по-перше, необхідність для багатьох із них зменшувати обсяги своєї діяльності внаслідок падіння платоспроможного попиту населення (а не лише через ризик вийти за межі граничного обсягу доходу, який дозволяє бути платником певної групи єдиного податку); по-друге, відсутність адекватної індексації мінімальної зарплати в Україні (її рівень було підвищено на 13% лише у вересні 2015 р., до кінця 2016 р. вона зросте ще на 12,5%). За її індексації відповідно до темпів інфляції податкове навантаження на платників єдиного податку зросло б більшою мірою і дійсно спонукало б їх скорочувати кількість найманих працівників. Наразі ж загроза скорочення, про яку йдеться у листі, на нашу думку, є перебільшеною, тим більше з урахуванням зниження ставки ЄСВ до 22%.
Для того щоб здійснити вибір між політикою проведення індексації граничного обсягу доходу для СПД, які працюють на спрощеній системі оподаткування, і політикою відмови від індексації, необхідно враховувати, що в кінцевому підсумку цей вибір залежить від державної політики щодо перспектив спрощеної системи оподаткування (її консервації в існуючому вигляді чи обмеження сфери її застосування суб’єктами мікро- і малого підприємництва).
Виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, що передбачає адаптацію податкового законодавства України до Директив ЄС, вимагає поступового звуження сфери застосування спрощеної системи оподаткування з відмовою у перспективі від єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва та переходом до європейських форм його державної, в т.ч. податкової, підтримки (надання пільг з податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб тощо в рамках загальної системи оподаткування).
Іншими аргументами на користь звуження сфери застосування спрощеної системи оподаткування є непоодинокі випадки її використання для податкової оптимізації чи ухилення від сплати податків середніми та великими підприємствами, виплата зарплат «у конвертах» співробітникам, які працюють на платників єдиного податку, викривлення умов конкурентної боротьби. Паралельне існування податкових режимів, що передбачають значну різницю в рівнях оподаткування, стимулює підприємства приділяти увагу оптимізації та ухиленню від сплати податків. Саме такі дії, а не зниження вартості та підвищення якості товарів та послуг, часто стають способом здобуття конкурентних переваг та незацікавленості суб'єктів господарювання у зміні свого статусу як суб’єктів, котрі мають право використовувати спрощену систему оподаткування, що гальмує їх розвиток та зростання обсягів діяльності, призводить до дроблення деяких середніх підприємств.
Проте, підтримуючи стратегію звуження сфери застосування спрощеної системи оподаткування, вважаємо передчасним перехід до її реалізації в умовах економічної кризи. Тактично правильним кроком була б індексація граничного обсягу доходу для СПД, які працюють на спрощеній системі оподаткування (при цьому коефіцієнт індексації вимагає уточнення), з одночасною відповідною індексацією бази нарахування єдиного податку для платників І і ІІ груп – величини мінімальної заробітної плати, або (за відсутності адекватної індексації мінімальної зарплати) – відповідне підвищення ставки єдиного податку для платників вищезазначених груп. Необхідність поєднання індексації граничного обсягу доходу і величини податку для платників І і ІІ груп є наслідком знецінення останнього через відсутність адекватної індексації величини мінімальної зарплати. Одночасно слід розробити й оприлюднити програму поетапного звуження сфери застосування спрощеної системи оподаткування (аж до її скасування) та запровадження загальноприйнятих форм державної податкової підтримки суб’єктів мікро- та малого підприємництва.
Заступник директора НДФІ
ДННУ «Академія фінансового управління»
д.е.н., професор А.М. Соколовська
Експертний висновок
фахівців ДННУ «Академія фінансового управління»
щодо внесення змін до п. 291.4 ст. 291 ХІV Розділу ПКУ в частині підвищення шляхом індексації граничного обсягу доходу для СПД, які працюють на спрощеній системі оподаткування (І, ІІ і ІІІ групи)
В умовах високих темпів інфляції індексація граничного обсягу доходу для суб’єктів підприємницької діяльності, які працюють на спрощеній системі оподаткування (І, ІІ і ІІІ групи), дозволяє залишити незмінним статус суб’єктів спрощеної системи оподаткування (їх кількість і розподіл за групами). Тобто платник єдиного податку, що належав до першої (другої/третьої) групи, не змінюючи обсяги своєї легальної діяльності у фізичному вимірі, завдяки індексації граничного обсягу доходу зможе залишитися в тій самій групі платників. Відповідно відсутність індексації граничного обсягу доходу в умовах інфляції зумовлює його знецінення, й відтак необхідність переходу з однієї групи платників єдиного податку в іншу, навіть за умови збереження на незмінному рівні фізичних обсягів легальної діяльності, або необхідність розширення обсягів тіньової діяльності.
Пом’якшує негативний вплив відсутності індексації граничного обсягу доходу в умовах інфляції на платників єдиного податку, по-перше, необхідність для багатьох із них зменшувати обсяги своєї діяльності внаслідок падіння платоспроможного попиту населення (а не лише через ризик вийти за межі граничного обсягу доходу, який дозволяє бути платником певної групи єдиного податку); по-друге, відсутність адекватної індексації мінімальної зарплати в Україні (її рівень було підвищено на 13% лише у вересні 2015 р., до кінця 2016 р. вона зросте ще на 12,5%). За її індексації відповідно до темпів інфляції податкове навантаження на платників єдиного податку зросло б більшою мірою і дійсно спонукало б їх скорочувати кількість найманих працівників. Наразі ж загроза скорочення, про яку йдеться у листі, на нашу думку, є перебільшеною, тим більше з урахуванням зниження ставки ЄСВ до 22%.
Для того щоб здійснити вибір між політикою проведення індексації граничного обсягу доходу для СПД, які працюють на спрощеній системі оподаткування, і політикою відмови від індексації, необхідно враховувати, що в кінцевому підсумку цей вибір залежить від державної політики щодо перспектив спрощеної системи оподаткування (її консервації в існуючому вигляді чи обмеження сфери її застосування суб’єктами мікро- і малого підприємництва).
Виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, що передбачає адаптацію податкового законодавства України до Директив ЄС, вимагає поступового звуження сфери застосування спрощеної системи оподаткування з відмовою у перспективі від єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва та переходом до європейських форм його державної, в т.ч. податкової, підтримки (надання пільг з податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб тощо в рамках загальної системи оподаткування).
Іншими аргументами на користь звуження сфери застосування спрощеної системи оподаткування є непоодинокі випадки її використання для податкової оптимізації чи ухилення від сплати податків середніми та великими підприємствами, виплата зарплат «у конвертах» співробітникам, які працюють на платників єдиного податку, викривлення умов конкурентної боротьби. Паралельне існування податкових режимів, що передбачають значну різницю в рівнях оподаткування, стимулює підприємства приділяти увагу оптимізації та ухиленню від сплати податків. Саме такі дії, а не зниження вартості та підвищення якості товарів та послуг, часто стають способом здобуття конкурентних переваг та незацікавленості суб'єктів господарювання у зміні свого статусу як суб’єктів, котрі мають право використовувати спрощену систему оподаткування, що гальмує їх розвиток та зростання обсягів діяльності, призводить до дроблення деяких середніх підприємств.
Проте, підтримуючи стратегію звуження сфери застосування спрощеної системи оподаткування, вважаємо передчасним перехід до її реалізації в умовах економічної кризи. Тактично правильним кроком була б індексація граничного обсягу доходу для СПД, які працюють на спрощеній системі оподаткування (при цьому коефіцієнт індексації вимагає уточнення), з одночасною відповідною індексацією бази нарахування єдиного податку для платників І і ІІ груп – величини мінімальної заробітної плати, або (за відсутності адекватної індексації мінімальної зарплати) – відповідне підвищення ставки єдиного податку для платників вищезазначених груп. Необхідність поєднання індексації граничного обсягу доходу і величини податку для платників І і ІІ груп є наслідком знецінення останнього через відсутність адекватної індексації величини мінімальної зарплати. Одночасно слід розробити й оприлюднити програму поетапного звуження сфери застосування спрощеної системи оподаткування (аж до її скасування) та запровадження загальноприйнятих форм державної податкової підтримки суб’єктів мікро- та малого підприємництва.
Заступник директора НДФІ
ДННУ «Академія фінансового управління»
д.е.н., професор А.М. Соколовська
