п'ятниця, 29.03.2024

Лист до Міністерства фінансів України з пропозиціями до Концепції реформування податкової системи України

Міністерство фінансів України

 

Державна податкова служба України


Всеукраїнське об'єднання малого та середнього бізнесу «Фортеця» розглянуло Концепцію реформування податкової системи України, презентовану в Міністерстві фінансів України 12 липня 2012 року, та повідомляє наступне.

Ми підтримуємо зниження розміру єдиного соціального внеску до 18,6% як обов’язкову умову виведення з тіні доходів фізичних осіб. Сплата податку з доходів фізичних осіб та єдиного соціального внеску з мільярдів, які сьогодні виведені з оподаткування, буде компенсатором.

Разом з цим, викликають занепокоєння інші пропозиції щодо роботи найманих працівників, які суперечать економічній теорії та порушують право власності – це встановлення ліміту на кількість працівників, які працюють у малому бізнесі та обов’язкова тарифікація заробітних плат для суб’єктів недержавної власності.

Взявши за основу існуючу диспропорцію в ефективному податковому навантаженні (за даними авторів ефективне податкове навантаження для власника бізнесу в існуючій системі оподаткування становить 45,5% у виробництві і 42% - в торгівлі. В той же час при використанні інституту «податкової оптимізації» ефективне податкове навантаження складає, відповідно, 19,2% і 16,4%) автори проігнорували інші чинники податкової оптимізації.

Першим з таких чинників є рівень ефективного податкового навантаження в інших країнах, і в першу чергу в країнах ЄС, СНД та країнах – сусідах України, а також країнах – лідерах економічного зростання.

Другим чинником є взаємопов’язаність податкової системи із загальною системою влади та управління в країні та характером відносин між суб’єктами оподаткування, що випливають з неї.

Ще одним чинником, який дуже слабо врахований авторами Змін – суспільна ментальність та психологічне сприйняття податків і системи оподаткування.

Правильний за сутністю напрямок на скасування податкових пільг і уніфікацію податкових режимів у виконанні авторів Змін, без застосування інших стимулюючих компенсаторів, створює загрози окремих секторам економіки, які потребують державної підтримки.

Враховуючи негативний історичний досвід сприйняття держави, як «апарату насильства» та водночас великі патерналістські настрої в суспільстві, першими кроками реформування податкової системи мають бути перехід до сплати податків безпосередньо громадянами та забезпечення можливості контролю та впливу з боку громадян за використанням бюджетних коштів.

Для останнього необхідне створення єдиної системи документообігу в усіх органах влади і регіонального і місцевого самоврядування на основі уніфікованого програмного забезпечення і розташування усіх баз даних в одному державному Дата-центрі. З можливістю доступу громадян до усіх проектів рішень ще на стадії їх підготовки, за виключенням, тих що становлять державну таємницю, а також до усієї інформації про будь-які платежі у рамках витрачання бюджетних коштів (також за відповідним винятком). А також єдиний реєстр усіх адміністративних послуг з можливістю надання їх в електронній формі, усіх організацій державної, комунальної і муніципальної власності і усіх державних службовців з їх деклараціями про доходи і витрати (це ще й потужний чинник унеможливлення корупції).

Крім того, основою і ефективного адміністрування податку з доходу фізичних осіб і ефективного надання громадянам адміністративних та соціальних послуг, має бути єдиний електронний реєстр громадян, на основі якого має здійснюватись і контроль за сплатою податків і надання громадянам адміністративних і соціальних послуг. В подальшому доцільним є провадження персональних ID–карт (електронних паспортів з біометричними даними і цифровим електронним підписом та персональним рахунком в державній банківській установі) для ефективної взаємодії з громадянами та надання ним адміністративних, соціальних та інших послуг, а також поступовий перехід до системи виключно безготівкових розрахунків, навіть у сфері правовідносин між громадянами задля забезпечення максимальної прозорості фінансових потоків.

Як вже зазначалось варто запровадити систему сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску самими громадянами. Тобто роботодавець має виплачувати заробітну плату працівникам без будь-яких вилучень. Для запобіганню проблем з адмініструванням та контролем необхідно передбачити можливість видачі працівником довіреності роботодавцю на адміністрування сплати ним податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску, яка є обов’язковою для виконання роботодавцем. Також мають бути впроваджені стимули для повноцінної особистої сплати громадянами податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску у вигляді можливостей для зменшення бази оподаткування, на розмір здійснених витрат соціально-гуманітарного характеру(витрати на освіту, оздоровлення, соціальні та пенсійні накопичення).

Самі ж ставки податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску не мають разом перевищувати 25%, з врахуванням додаванням до функцій ЄСВ функції медичного страхування (за даними різноманітних досліджень ухилення від сплати податків суттєво зменшується, коли витрати на оптимізацію переходять межу 30-50% легальних вилучень). До того ж є психологічна складова суттєвості зниження ставки, про що свідчить негативний досвід Росії та позитивний Казахстану впровадження єдиного соціального податку.

І зрозуміло, має бути нарешті вирішена проблема сплати податку на доходи фізичних осіб за місцем проживання громадянина, що має підсилити фінансову основу місцевого самоврядування.

Іншим напрямком податкової реформи має бути поступовий переклад фіскального навантаження з корпоративного сектору на доходи фізичних осіб. Він передбачає зменшення розмірів податку на прибуток та податку на додану вартість та водночас встановлення оподаткування дивідендів та інших форм розподіленого прибутку з встановленням обмежень щодо використання корпоративних фінансів в цілях особистого споживання. Враховуючи велике розповсюдження останньої практики в українських реаліях, можна прогнозувати що кроки в цьому напрямку призведуть також до суттєвої «детінізації», а також будуть позитивно сприйняті більшістю суспільства, як соціально справедливі. Першими кроками в цьому напрямі можуть стати запровадження зменшеної (чи взагалі нульової, як в Естонії) ставки на реінвестований прибуток та встановлення додаткової на розподілений, введення оподаткування дивідендів(по депозитах на рівні 5%, а по правам власності та інших цінних паперах – на рівні загальної ставки податку на доходи фізичних осіб.

Варто також провести інвентаризацію угод про уникнення подвійного оподаткування.

Стимулююча функція податків може бути суттєво збільшена за рахунок пропонованих змін податку на додану вартість за умов мінімізації, зазначених самими ж авторами Змін ризиків, шляхи якої не визначені в Концепції.

Навіть при збереженні податку на додану вартість, є недоцільним введення диференційованої ставки ПДВ для імпортованої продукції (12%), виробленої на території інших держав-членів СОТ, і для аналогічної вітчизняній продукції (7%). Це суперечить нормам СОТ, до того ж вкрай важко буде визначити критерії «вітчизняності» продукції. Проте варто скористатись іншими нормами СОТ, зокрема Угодою про субсидії та компенсаційні заходи (п.8.1. Субсидіями, що не дають підстави для ужиття заходів, вважаються: сприяння у прискореній адаптації наявних потужностей до нових вимог щодо охорони довколишнього середовища, які вводяться відповідно до закону та/або нормативного акта і проявляються у більших обмеженнях і фінансових витратах фірм) встановивши нові більш безпечні та екологічні стандарти на більшість товарів та послуг, принаймні широкого вжитку, та надавши відповідні адресні субсидії або у вигляді прямих адресних виплат, або у вигляді преференційних ставок ПДВ. Таке рішення з одного боку захистить споживачів від неякісної продукції та сприятиме екологізації економіки, а з другого більш ефективно захистить внутрішній ринок (бар’єр у вигляді стандарту неможливо обійти, на відміну від бар’єру «вітчизняності»). Тому, в разі збереження ПДВ, його ставка повинна бути єдиною на рівні 10%. Пільги, які пропонується ліквідувати по окремим галузям, варто компенсувати зниженими ставками податку на прибуток чи можливістю переходу на іншу(спрощену) систему оподаткування.

Абсолютно слушною є пропозиція про скасування збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та збільшення частки акцизного податку в ціні реалізації пива та алкогольних напоїв в якості компенсатора. Більше того, доцільним виглядає, замість введення оподаткування багатства і предметів розкоші, збільшення кількості підакцизних товарів та оптимізація ставки та принципів адміністрування нерухомого майна (останнє пов’язане зі створенням єдиних відкритих, в публічному он-лайн-доступі з картографічним зображенням, реєстрів землі та нерухомого майна).

Ліквідація зборів у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію та природний газ також є доцільною, але вимагає при цьому зміни принципів регулювання та управління в енергетичній галузі.

Пропозиції Концепції опосередковано передбачають практичне знищення спеціальних режимів оподаткування (відміна пільг по ПДВ, введення податку з обороту), що є неможливим та неприйнятним.

Голова Всеукраїнського об'єднання

малого та середнього бізнесу «ФОРТЕЦЯ»                                  Оксана ПРОДАН

 

Пошук на сайті

Вхід на сайт